Тема: Вивчення та аналіз змісту освіти. Вивчення та аналіз навчальних програм. Навчальний план, навчальна програма. Положення про професійно-технічний навчальний заклад.

Мета: ознайомити учнів із змістом освіти, зробити аналіз навчальної програми, навчального плану та положення про професійно-технічний навчальний заклад.

Хід роботи:

І. Ознайомитися з теоретичною частиною :

1. Поняття і сутність змісту освіти

Зміст освіти – система наукових знань, умінь i навичок, оволодіння якими забезпечує всебічний розвиток розумових i фізичних здібностей учнів, формування їх світогляду, моралі та поведінки, підготовку до суспільного життя, до праці.

На всіх етапах розвитку суспільства зміст освіти зазнавав якісних змін під впливом різних чинників: соціально-економічних відносин, рівня розвитку виробництва, науки, техніки, культури, освіти й педагогічної теорії, мети й завдань виховання.

Відповідно до Закону України “Про освіту” система освіти в сучасній Україні складається з таких ланок:

  • дошкільна освіта;
  • загальна середня освіта;
  • позашкільна освіта;
  • професійно-технічна освіта;
  • вища освіта; післядипломна освіта;
  • аспірантура;
  • докторантура;
  • самоосвіта.

Встановлено й відповідні освітні рівні:

  • початкова освіта;
  • базова загальна середня освіта;
  • повна загальна середня освіта;
  • професійно-технічна освіта;
  • базова вища освіта;
  • повна вища освіта.

До освітньо-кваліфікаційних рівнів віднесено такі:

  • кваліфікований робітник, молодший спеціаліст, бакалавр;
  • спеціаліст, магістр.

Зміст навчання визначається освітньо-професійними програмами підготовки кваліфікованих робітників та фахівців з вищою освітою певних освітньо-кваліфікаційних рівнів, структурно-логічною схемою підготовки, програмами навчальних дисциплін, іншими нормативними документами та навчальною й навчально-методичною літературою”.

Зміст освіти складається з нормативної та вибіркової частин. Нормативна частина змісту освіти визначається відповідним державним стандартом освіти.

Вибіркова частина змісту освіти визначається вищим навчальним закладом.

2. Навчальний план, навчальна програма, робоча навчальна програма, робочий навчальний план, підручники і навчальні посібники

Навчальний план – це нормативний документ вищого навчального закладу, який складається на підставі освітньо-професійної програми та структурно-логічної схеми підготовки й визначає перелік та обсяг нормативних і вибіркових навчальних дисциплін, послідовність їх вивчення, конкретні форми проведення навчальних занять та їх обсяг, графік навчального процесу, форми й засоби проведення поточного й підсумкового контролю. У навчальному плані відображається також обсяг часу, передбачений на самостійну роботу (тематичну та загальну).

Особливістю навчального плану за кредитно-модульною системою організації навчального процесу є наявність в ньому інформації щодо обсягів окремих дисциплін в кредитах з урахуванням часу на підготовку та участь студентів у контрольних заходах.

Навчальний план розробляється на весь період реалізації відповідної освітньо-професійної програми підготовки і затверджується керівником вищого закладу освіти.

Навчальна програма – це нормативний документ, який визначає місце і значення дисципліни в реалізації освітньо-професійної програми підготовки, її зміст, послідовність і організаційні форми вивчення навчальної дисципліни, вимоги до знань і вмінь студента.

Навчальна програма має пояснювальну записку, тематичний виклад змісту навчальної дисципліни, список літератури. Навчальні програми нормативних дисциплін розробляються й затверджуються як складові документи державного стандарту освіти.

Навчальні програми вибіркових дисциплін розробляються й затверджуються вищим навчальним закладом.

Робоча навчальна програма є нормативним документом ВНЗ й розробляється для кожної навчальної дисципліни на основі навчальної програми дисципліни відповідно до навчального плану.

У робочій навчальній програмі відображається конкретний зміст навчальної дисципліни, послідовність та організаційно-методичні форми її вивчення, обсяг часу на різні види навчальної роботи, засоби і форми поточного й підсумкового контролю.

Робоча програма навчальної дисципліни містить: анотацію навчальної дисципліни, узгодження змісту навчальної інформації із забезпечуючими та забезпечуваними навчальними дисциплінами, структурно-логічну схему викладання змісту навчальної дисципліни, тематичний план, засоби для проведення поточного й підсумкового контролю, критерії оцінювання знань, перелік навчально-методичної літератури, засобів наочності, технічних засобів навчання тощо.

Робочий навчальний план складається для конкретизації планування навчального процесу на кожний рік з наданням інформації щодо кафедр, які здійснюють навчальний процес з окремих елементів навчального плану, кількість академічних груп та студентів у них. Підручники й навчальні посібники.

Підручник – книга, яка містить основи наукових знань з певної навчальної дисципліни, викладені згідно з метою й завданнями навчання, визначеними програмою і вимогами дидактики.

У навчальному процесі підручник виконує такі функції:

a)            освітню – забезпечення засвоєння учнями певного обсягу систематизованих знань, формування пізнавальних умінь і навичок;

b)           розвивальну – сприяє розвитку розумових, мнемічних, мовленнєвих, перцептивних та інших здібностей учнів;

c)            виховну – забезпечує формування світогляду, моральних, естетичних та інших якостей особистості школяр;

d)           управлінську – полягає в програмуванні певної типу навчання, його методів, форм і засобів, способів застосування знань у різних ситуаціях;

e)            дослідницьку– спонукає учня до самостійного вирішення проблем, пошуку й використання методів наукового дослідження.

Підручник повинен відображати сучасний рівень розвитку відповідної науки, забезпечувати потреби національного виховання, зв’язок теорії з практикою. Він має бути написаним простою й доступною мовою, з чітким формулюванням визначень, правил, законів, ідей; містити ілюстрації, схеми, малюнки, виділяти шрифтом важливий матеріал.

Не менш суттєвим є і його художнє оформлення. Навчальний матеріал підручника складається з емпіричного, теоретичного й практичного компонентів.

Емпіричний (грец. empeiria – досвід) компонент містить в абстрактній формі інформацію про чуттєвий досвід. Емпіричні знання відображають зв’язки й відношення між предметами, явищами. Цей компонент навчального матеріалу підручника застосовується тоді, коли учні навчаються впорядковувати спостережувані факти й явища, класифікувати їх, використовувати ці класифікації. Емпірично утворені абстракції (відображення окремих аспектів предметів) є тим обов’язковим “матеріалом”, на основі якого здійснюється перехід від чуттєво-конкретного до конкретного (сутності).

Теоретичний компонент передбачає наукові поняття, які відтворюють ідеалізований предмет і систему його зв’язків, що відображають у своїй єдності спільність, сутність руху матеріального об’єкта. Він є сферою об’єктивно взаємозв’язаних явищ, які утворюють цілісну систему. Без неї і поза нею ці явища можуть бути предметами лише емпіричного компонента.
Практичний компонент містить інформацію щодо організації засвоєння навчального матеріалу (запитання, пізнавальні завдання, проблемні ситуації, зразки розв’язання завдань, таблиці, пояснення до тексту й ілюстративного матеріалу), інформацію про способи діяльності й творчості (опис творчої діяльності, проблемно-пошукові завдання теоретичного й прикладного характеру, рекомендації, правила, послідовність малюнків, які ілюструють окремі прийоми трудової діяльності тощо).

Навчальний матеріал підручника важливо розглядати у єдності всіх його компонентів, оскільки вони, доповнюючи один одного, сприяють ефективному засвоєнню завдань.

Працюючи з підручником, викладач повинен доповнювати його матеріал додатковою інформацією, використовувати під час занять місцевий, краєзнавчий матеріал. Педагог мусить маневрувати методичними прийомами під час викладу матеріалу підручника з огляду на те, що для одних учнів він може бути надто складним, для інших – легкодоступним, занадто простим.
Удосконаленню навчального процесу сприяють інформаційні технології, зокрема електронні підручники, створення й використання яких є актуальним для сучасної школи.

Однак відсутність єдиних стандартів методики підготовки таких електронних засобів навчання, їх програмного забезпечення ускладнює цю роботу.

Розроблення сучасних електронних підручників має ґрунтуватися на таких принципах:

–  відображення інформації з використанням різних даних: тексту, графіки, аудіо, відео, анімації (мультиплікації);

–  забезпечення можливості пошуку довідкової інформації;

–  об’єктивність і різнобічність системи контролю знань;

–  можливість інтерактивного зв’язку студента з викладачем за допомогою “сітьових” технологій.

Основною проблемою використання електронних підручників є складність читання великих текстів. Для вирішення цієї проблеми підручники містять текстовий і звуковий режими навчання.

Текстовий можна вважати вдосконаленим аналогом книги, а звуковий – аналогом добре проілюстрованої лекції або навчального відеофільму.

Обидва вони є різними способами відображення навчального матеріалу.

У текстовому режимі матеріал ілюструється схемами, графіками, діаграмами, картами, фотографіями, анімацією та відео. У звуковому режимі відтворюється дикторський текст, який супроводжується озвученими слайд-шоу (послідовна зміна ілюстрацій). Відображений матеріал покликаний концентрувати увагу користувача на найважливіших думках автора. Поєднання візуальної й аудіо інформації значно поліпшує ефективність навчання. Узгодженість режимів навчання дає змогу оперативно переходимо від одного до іншого без утрати контексту.

Навчальний посібник – книга, матеріал якої розширює межі підручника, містить додаткові, найновіші та довідкові відомості.

До навчальних посібників належать збірники задач і вправ, хрестоматії, словники, довідники, атласи та ін. Цей допоміжний дидактичний матеріал сприяє зміцненню пізнавальних і практичних умінь, прищеплює навички самостійної роботи. Важливе значення для ефективної організації навчального процесу мають призначені для педагога посібники закритого й відкритого типу. Головними завданнями посібника закритого типу є допомога викладачеві у використанні на занятті усіх можливостей підручника.

Посібник відкритого типу пропонує педагогу додаткову (наукову й педагогічну) інформацію, містить загальні пропозиції щодо організації процесу навчання, не обмежуючи його надто детальними інструкціями – і настановами. Методичні вказівки такого посібника численні й різноманітні, і педагог має можливість вибору.

Незалежно від типу посібник повинен містити важливу інформацію, відсутню у підручнику, а також додаткову інформацію, з якою педагог, можливо, не знайомий або малознайомий, і яка може збагатити навчальний процес (документи, архівні матеріали тощо), педагогічну інформацію (методичні рекомендації).

 ІІ. Практична частина:

1. Вивчення та аналіз навчальних планів професійно-технічних навчальних закладів.

2. На підставі аналізу існуючої освітньо-кваліфікаційної та посадової документації підготовки фахівців робітничих професій визначити перелік необхідних професійних умінь та якостей особистості, які  необхідно в неї сформувати в період навчання в  професійному навчальному закладі.

3. Аналіз програми з виробничого навчання при підготовці фахівців.

 ІІІ. Підведення підсумків заняття

 

Last modified: Sunday, 19 February 2023, 9:13 PM