Теоретичний матеріал. Складні комплексні роботи. Бригадна організація виробничого навчання.

Бригадна форма праці — це така організація навчально-виробничої діяльності, при якій учні (члени бригади) у виконанні виробничого завдання об'єднані єдиним технологічним процесом, коли кожен з них виконує одну або кілька технологічних операцій, що становлять частину загального завдання бригади. Досягнення кінцевого результату діяльності колективу є якісною і кількісною оцінкою праці кожного члена бригади.

В учнівських бригадах значно підвищується продуктивність праці, поліпшується використання робочого часу, з'являється зацікавленість кожного члена бригади і всієї навчальної групи в роботі без відстаючих, у підвищенні професійної майстерності.

За характером технологічних процесів, ступенем розподілу й кооперування праці учнівські бригади можна поділити на три групи '.

1. Бригади, в яких учні, не пов'язані між собою технологічним процесом, виготовляють однакові вироби фронтально, кожен член бригади виконує індивідуальне завдання і звітує про свою роботу. Результати його праці впливають тільки на виконання заданої для своєї бригади програми. Хоч така форма і належить до нижчого ступеня організації праці в бригаді, характер діяльності учнів усе ж змінюється: зростає темп роботи, підтягуються відстаючі, запроваджується колективна звітність за кількість і якість праці.
2.  Бригади, в яких учні виконують різні роботи за індивідуально-бригадним принципом. Перед учнями поставлене спільне завдання, тому результати праці одного залежать від результатів іншого. Згуртованість бригади впливає на продуктивність праці, створюються сприятливі умови для організації взаємодопомоги і розвитку творчої активності.
3. Бригади, в яких робота учнів організовується за принципом розподілу праці, коли кожний з них зв'язаний з технологічним процесом, виконує одну операцію — частину загального завдання, встановленого для бригади. При цьому жодний з членів бригади не може виконати роботу без участі товаришів. Чіткий розподіл обов'язків, злагодженість, послідовність і ритмічність мобілізують кожного члена бригади, праця стає продуктивнішою, створюються сприятливі умови для виховання колективізму.
4. У процесі теоретичного і виробничого навчання необхідно дати учням повне уявлення про переваги бригадної форми організації праці, права і обов'язки членів виробничої бригади, колективну відповідальність за виконання виробничого завдання та якість виконаних робіт, про систему оплати праці в бригаді тощо. Навчально-виховний процес із застосуванням бригадних форм організації і стимулювання праці в профтехучилищі впро­ваджується за етапами: підготовчий, основний, контрольно-заключний.

Підготовчий етап, як правило, охоплює перше півріччя першого курсу. Цей етап є найскладнішим і найвідповідальнішим, від правильної організації його залежить успіх усієї наступної роботи. Разом з тим слід пам'ятати, що застосування бригадного підряду на практиці — процес творчий. Методична література дає тільки основні настанови і рекомендації. Успіх справи залежить від того, як вони реалізуються відповідно до конкретних умов. Метою підготовчого етапу є комплектування учнівських бригад і підготовка їх до колективної діяльності. Основними завданнями підготовчого етапу є: а) ви­явлення особистих і колективістських якостей учнів, робота з формування міжособистісних стосунків; б) цілеспрямована робота з підвищення особистого статусу кожного вихованця; в) підготовка учнів до колективної ді­яльності; г) ознайомлення учнів з основними правилами бригадних форм організації і стимулювання праці.

Майстри та викладачі насамперед повинні досконало вивчити суть і завдання бригадного підряду у відповідній галузі промисловості: форми і методи організації самоврядування в групі, індивідуального й колективного змагання.

Як правило, вивчення цих питань інженерно-педагогічними працівниками училища організовується у формі семінарів, шкіл передового досвіду. З цією метою для проведення лекцій про специфіку бригадних форм організації і стимулювання праці запрошуються спеціалісти підприємства-замовника, проводяться екскурсії для ознайомлення викладачів і майстрів з особливостями бригадного підряду в галузі, вивчається організація праці в передових бригадах підприємства-замовника.

Уже з перших днів занять визначаються професії, з яких буде здійснюватися навчання з використанням елементів бригадного підряду, розробляється необхідна навчально-методична документація, готується матеріально-технічна база.

Комплектуючи учнівські бригади, доцільно враховувати бажання учнів — хто з ким хоче працювати і хто з ким хоче товаришувати. Тут неприпустимі авторитарний тиск з боку майстра, «довільний» підхід.

Бригади слід комплектувати з приблизно однаковою кількістю членів (5—6 чоловік). На думку психологів, такий первинний мікроколектив вважається найбільш стійким і керованим. Проте, враховуючи конкретну виробничу ситуацію, склад учнівської бригади можна збільшити до 10—15 чоловік, у цьому разі первинними мікроколективами будуть ланки.

Існують різні підходи до комплектування учнівських бригад за рівнем підготовки їх членів. Одні майстри включають до бригади учнів з однаковим рівнем успішності: до однієї бригади — з високим, до другої — з посереднім, до третьої — з низьким. Інші майстри комплектують бригади так, що до них входять учні як з високим, так і з посереднім рівнем успішності. Обидва підходи мають свої переваги і недоліки, проте другий підхід найдоцільніший.

Наступним кроком є розподіл функціональних обов'язків між членами бригади відповідно до їх індивідуальних особливостей. В учнівській бригаді може бути такий орієнтовний розподіл обов'язків: бригадир, заступник бригадира (ланковий); відповідальні за якість, матеріально-технічну підготовку уроку, збереження обладнання, інструментів, пристосувань; відповідальний за дотримання безпечних умов праці.

При розв'язанні питання про бригадира також можливі варіанти: майстер призначає бригадира з числа лідерів, авторитетних у групі, дисциплінованих і відповідальних учнів; бригадира обирають на загальних зборах бригади з наступним затвердженням його на зборах навчальної групи. Вибір варіантів залежить від досвід) майстра та побажань колективу.

Результати вибору бригадирів оформлюють наказом по училищу. Бригадири виконують виробничі завдання нарівні з іншими членами бригади. Проте майстер повинен зважати на те, що певну частину часу вони витрачатимуть на виконання організаційних функцій, тому на це треба передбачити близько 20 % від фонду нормованого часу.

Діяльність бригадира спрямована на досягнення високих навчально-виробничих (успішність, дисципліна, ініціатива, продуктивність праці, якість роботи тощо) і соціально-психологічних (товариська співпраця, взає­модопомога, взаємовимогливість і відповідальність) показників. Тому важливо, щоб бригадир мав високі навчально-виробничі показники і відповідні організаторські здібності. Він може не бути відмінником з усіх предметів, але обов'язково повинен мати авторитет серед товаришів. Бригадирами можуть обиратись і члени активу групи. На основі аналізу досвіду бригадного методу роботи в профтехучилищі можна виділити такі основні обов'язки бригадира учнівської бригади:

1. участь спільно з майстрами у визначенні виробничого плану й денних завдань бригади;
2. допомога майстрові в організації праці учнів, впровадженні передових методів, забезпеченні раціонального використання обладнання, економії матеріалів, електроенергії;
3. доведення до учнів виробничих завдань з урахуванням їх виробничої підготовки і спеціалізації (під час розподілу праці);
4. організація виконання робіт бригадою у встановлені строки з додержанням технічних умов і якості;
5. контроль якості і продуктивності праці членів бри­гади, прийняття робіт і подання готової продукції май­строві або ВТК;
6. врахування трудової участі кожного члена бригади у виконанні завдання і підготовка пропозицій з визна­чення коефіцієнта навчально-виробничої активності;
7. вжиття заходів щодо забезпечення бригади матеріа­лами, інструментами, пристроями, перевірка організації робочих місць, дотримання правил безпеки і .охорони праці учнів;
8. запобігання помилкам в експлуатації устаткування, інструментів, дефектів у роботі та інших порушень технологічного процесу;
9. створення й дотримання в бригаді атмосфери взаємодопомоги, взаємоповаги, сприятливого психологічного клімату, бажання достроково і якісно виконати виробничі завдання;
10. організація разом з майстром і профоргом змагання в бригаді і між бригадами, участь у підведенні підсумків і висуванні до заохочення кращих учнів;
11. залучення членів бригади до участі в громадському житті групи, курсу, училища;
12. підготовка пропозицій щодо вдосконалення організації і технології виконання бригадних завдань;
13. участь у роботі ради бригадирів груп.

Бригадна форма вносить зміни й до методики проведення інструктажів. Вступний інструктаж, як правило, охоплює колективне обговорення учнями проблем, пов'язаних з пошуками найраціональніших шляхів і засобів розв'язання виробничих завдань, економії матеріалів, обговорення питань взаємозв'язку теоретичних знань з їх практичним застосуванням; використання досвіду новаторів виробництва; колективне ознайомлення й об­говорення технологічних карт, складених учнями, тощо. Обговорення проблем у бригаді сприяє розвитку самостійності учнів, творчої активності, ініціативи. Вступний інструктаж майстер розпочинає із спільних для всієї групи питань, а потім переходить до завдань окремим бригадам. На цьому етапі бригадири виступають у ролі помічників майстра й одночасно навчаються методики інструктажу. В міру набування бригадирам відповідного досвіду майстер доручає їм проведення конкретної частини інструктажу.

Ефективність бригадної форми організації праці значною мірою залежить від вибору системи планування і визначення основних принципів розподілу виробничих завдань між членами бригади, організації контролю за їх виконанням.

Бригадний виробничий план розробляється на основі загальноучилищного плану на рік, квартал, місяць. Після одержання планового завдання бригадири обговорюють його, а потім уточнюють на Раді бригадирів.

 

 

Цілі бригадної організації виробничого навчання:

1. Формування в учнів почуття колективізму.

2. Виховання особистої і колективної відповідальності за результати праці.

3. Практичне освоєння учнями бригади форм організації продуктивної праці.

4. Досягнення високої продуктивності УПР учнів.

5. Забезпечення умов для навчання учнів на випуску складної продукції.

6. Підготовка учнів до роботи в умовах бригадної організації праці.

Умови організації бригадних форм виробничого навчання:

1. Учні повинні мати певний рівень професійної підготовки.

2. Група повинна бути сформована як учнівський колектив.

3. Виконання групою досить складних багатоопераційних і многодетальность робіт комплексного характеру, що вимагають об'єднання учнів в навчально-виробничі бригади.

4. Виконання групою навчально-виробничих завдань, що дозволяють вести роботу учнів по розчленованої технології.

5. Виконання учнями УПР, що вимагають об'єднання учнів різних професій в комплексні учнівські бригади.

Головне, чого домагається майстер при бригадній організації виробничого навчання - ефективне залучення колективу учнів до вирішення навчальних і виховних завдань, психологічна та організаційно-виробнича підготовка їх до роботи в умовах бригадної організації праці на виробництві