1. Універсальний дизайн в суспільстві та освіті

  Універсальний дизайн (UNIVERSAL DESIGN) — це основа для розробки чи проектування навколишнього середовища, громадських будинків і споруд, транспортних засобів загального користування, речей, технологій, будь–яких інформаційних видань чи подачі інформації та комунікацій у такий спосіб, щоб ними могли користуватися найширші верстви населення, незважаючи на наявні в них чи можливі функціональні обмеження. Універсальний дизайн є стратегією, яка спрямована на те, щоб проектування і наповнення різних типів середовищ, виробів, комунікацій, інформаційних технологій і послуг були доступні та зрозумілі всім і підходили для загального використання у якомога незалежний і природний спосіб, бажано без необхідності в адаптації чи спеціалізованих рішеннях. Принципи універсального дизайну сьогодні покладені в основу створення «універсального дизайну для навчання» і використовуються навчальними закладами багатьох країн.

   Рон Мейс, професор архітектури Школи дизайну державного університету штату Північної Кароліни, 1989 року заснував Центр універсального дизайну та ввів термін «універсальний дизайн».

   Відповідно до Центру універсального дизайну «намір універсального дизайну для навчання є в полегшенні життя кожного, через те, що продукти, комунікації та навколишні будівлі стають більш придатними для використання великою кількістю людей, і це коштує небагато, або навіть нічого. Універсальний дизайн для навчання приносить користь людям будь-якого віку та можливостей». Це функціональне визначення створює основу всіх вимірів універсального дизайну для навчання: середовище та продукти створюються з самого початку з наданням доступу широкому колу користувачів, незважаючи не те, чи вони мають інвалідність, чи ні.

     Універсальний дизайн є економічно ефективним підходом, адже задовольняє потреби всіх користувачів вже на початковому етапі розробки та проектування і виключає майбутні нераціональні витрати. Універсальний дизайн потрібний усім, а особливо: батькам із малолітніми дітьми, дітям у школах, пацієнтам у лікарнях, дітям до 7-ми років, людям літнього віку, людям з інвалідністю, вагітним жінкам, людям з надмірною масою тіла, людям низького чи високого зросту, будь-якій людині, якщо у певний період часу вона менш уважна або менш мобільна, педагогам, які мають інвалідність і хочуть займатися улюбленою справою, батькам, які мають інвалідність; представникам громадських організацій, які опікуються особами з особливими освітніми потребами (ООП), представникам публічної влади (як правило, в закладах освіти розташовуються виборчі дільниці; для проведення семінарів, тренінгів тощо).

   За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, 30–40 % людей віком 60–70 років відчувають стійкі функціональні порушення опорно-рухової сфери. Для людей віком 75–80 років цей показник становить майже 70%, для старших за 80 років – 100 %.

   Тобто, універсальний дизайн важливий для всіх членів суспільства незалежно від віку, статі, соціального статусу, наявності ООП.

   Безумовно, важливою умовою інклюзивної освіти є безбар’єрне освітнє середовище, зокрема архітектурна доступність закладу освіти повинна забезпечуватися:

  • фізичною можливістю і зручністю потрапляння до закладу освіти;
  • фізичною безпекою при пересуванні в закладі освіти, прилеглою територією, під час отримання освітніх послуг;
  • можливістю вільного отримання інформації про заклад освіти й освітні послуги, що надаються; вільною навігацію (орієнтуванням) у закладі освіти та прилеглою територією.

  Вимоги щодо доступності визначаються ДБН В.2.2-40:2018 «Інклюзивність будівель і споруд», які є обов’язковими для закладів освіти.

   Відповідно пункту 4 «Порядку організації інклюзивного навчання у закладах вищої освіти» організація освітнього процесу здобувачів освіти з особливими освітніми потребами в закладах освіти передбачає:

✓ створення інклюзивного освітнього середовища;

✓ застосування принципів універсального дизайну в освітньому процесі;

✓ приведення території закладу освіти, будівель, споруд та приміщень у відповідність з вимогами державних      будівельних норм, стандартів та правил. У разі коли наявні будівлі, споруди та приміщення закладів освіти      неможливо повністю пристосувати для потреб осіб з інвалідністю, здійснюється їх розумне пристосування      з урахуванням універсального дизайну;

    Універсальний дизайн у сфері освіти – дизайн предметів, навколишнього середовища, освітніх програм і послуг, що забезпечує їх максимальну придатність для використання всіма особами без необхідної адаптації чи спеціального дизайну.

    Загальні принципи універсального дизайну в суспільстві й у сфері освіти в контексті архітектурної доступності та розумного пристосування представлені в таблиці 1.

Принципи універсального дизайну в суспільстві й у сфері освіти в контексті архітектурної доступності та розумного пристосування

Таблиця 1

Продовження таблиці 1