Підготовка закладу освіти до провадження інклюзивного навчання

1. Універсальний дизайн в суспільстві та освіті

  Універсальний дизайн (UNIVERSAL DESIGN) — це основа для розробки чи проектування навколишнього середовища, громадських будинків і споруд, транспортних засобів загального користування, речей, технологій, будь–яких інформаційних видань чи подачі інформації та комунікацій у такий спосіб, щоб ними могли користуватися найширші верстви населення, незважаючи на наявні в них чи можливі функціональні обмеження. Універсальний дизайн є стратегією, яка спрямована на те, щоб проектування і наповнення різних типів середовищ, виробів, комунікацій, інформаційних технологій і послуг були доступні та зрозумілі всім і підходили для загального використання у якомога незалежний і природний спосіб, бажано без необхідності в адаптації чи спеціалізованих рішеннях. Принципи універсального дизайну сьогодні покладені в основу створення «універсального дизайну для навчання» і використовуються навчальними закладами багатьох країн.

   Рон Мейс, професор архітектури Школи дизайну державного університету штату Північної Кароліни, 1989 року заснував Центр універсального дизайну та ввів термін «універсальний дизайн».

   Відповідно до Центру універсального дизайну «намір універсального дизайну для навчання є в полегшенні життя кожного, через те, що продукти, комунікації та навколишні будівлі стають більш придатними для використання великою кількістю людей, і це коштує небагато, або навіть нічого. Універсальний дизайн для навчання приносить користь людям будь-якого віку та можливостей». Це функціональне визначення створює основу всіх вимірів універсального дизайну для навчання: середовище та продукти створюються з самого початку з наданням доступу широкому колу користувачів, незважаючи не те, чи вони мають інвалідність, чи ні.

     Універсальний дизайн є економічно ефективним підходом, адже задовольняє потреби всіх користувачів вже на початковому етапі розробки та проектування і виключає майбутні нераціональні витрати. Універсальний дизайн потрібний усім, а особливо: батькам із малолітніми дітьми, дітям у школах, пацієнтам у лікарнях, дітям до 7-ми років, людям літнього віку, людям з інвалідністю, вагітним жінкам, людям з надмірною масою тіла, людям низького чи високого зросту, будь-якій людині, якщо у певний період часу вона менш уважна або менш мобільна, педагогам, які мають інвалідність і хочуть займатися улюбленою справою, батькам, які мають інвалідність; представникам громадських організацій, які опікуються особами з особливими освітніми потребами (ООП), представникам публічної влади (як правило, в закладах освіти розташовуються виборчі дільниці; для проведення семінарів, тренінгів тощо).

   За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, 30–40 % людей віком 60–70 років відчувають стійкі функціональні порушення опорно-рухової сфери. Для людей віком 75–80 років цей показник становить майже 70%, для старших за 80 років – 100 %.

   Тобто, універсальний дизайн важливий для всіх членів суспільства незалежно від віку, статі, соціального статусу, наявності ООП.

   Безумовно, важливою умовою інклюзивної освіти є безбар’єрне освітнє середовище, зокрема архітектурна доступність закладу освіти повинна забезпечуватися:

• фізичною можливістю і зручністю потрапляння до закладу освіти;
• фізичною безпекою при пересуванні в закладі освіти, прилеглою територією, під час отримання освітніх послуг;
• можливістю вільного отримання інформації про заклад освіти й освітні послуги, що надаються; вільною навігацію (орієнтуванням) у закладі освіти та прилеглою територією.

  Вимоги щодо доступності визначаються ДБН В.2.2-40:2018 «Інклюзивність будівель і споруд», які є обов’язковими для закладів освіти.

   Відповідно пункту 4 «Порядку організації інклюзивного навчання у закладах вищої освіти» організація освітнього процесу здобувачів освіти з особливими освітніми потребами в закладах освіти передбачає:

✓ створення інклюзивного освітнього середовища;

✓ застосування принципів універсального дизайну в освітньому процесі;

✓ приведення території закладу освіти, будівель, споруд та приміщень у відповідність з вимогами державних      будівельних норм, стандартів та правил. У разі коли наявні будівлі, споруди та приміщення закладів освіти      неможливо повністю пристосувати для потреб осіб з інвалідністю, здійснюється їх розумне пристосування      з урахуванням універсального дизайну;

    Універсальний дизайн у сфері освіти – дизайн предметів, навколишнього середовища, освітніх програм і послуг, що забезпечує їх максимальну придатність для використання всіма особами без необхідної адаптації чи спеціального дизайну.

    Загальні принципи універсального дизайну в суспільстві й у сфері освіти в контексті архітектурної доступності та розумного пристосування представлені в таблиці 1.

Принципи універсального дизайну в суспільстві й у сфері освіти в контексті архітектурної доступності та розумного пристосування

Таблиця 1

Продовження таблиці 1

2. Забезпечення доступності будівель закладів освіти

«Доступність розглядає кожну людину,

незалежно від її можливостей - рівноцінною»

2.1.  Проектування з урахуванням архітектурної доступності

     Доступність - заходи по забезпеченню людей з інвалідністю доступу на рівні з іншими до фізичного оточення, транспорту, інформації та спілкування, включаючи інформаційно-комунікаційні технології і системи, а також до інших об’єктів і послуг, відкритих для населення, або, що надаються населенню, як в міських, так і в сільських районах (Конвенція ООН про права інвалідів).

   Держава гарантує всім дітям рівне право на отримання освіти, однак не всі діти мають можливість його реалізувати. Наприклад, більшість закладів освіти в Україні не можуть забезпечити навчальний процес для дітей з порушенням опорно–рухового апарату, в першу чергу, через архітектурну недоступність приміщень. Для дітей з порушенням слуху, зору, мови. До цього можна додати ще питання інформаційної доступності та розумного пристосовування.

   Серед інших причин забезпечення доступності будівель навчальних закладів і прилеглих до них територій можна виділити:

- працевлаштування педагогів, які мають інвалідність;

- бажання батьків, які мають інвалідність, повною мірою брати участь у житті своєї дитини;

- зазвичай саме в приміщеннях закладів освіти розташовуються виборчі дільниці. В такому разі доступність     сприятиме реалізації виборчого права всіх громадян, незалежно від їх фізичних, сенсорних чи когнітивних   особливостей / відмінностей;

   Тобто, архітектурна доступність закладів освіти, як і будь-якої іншої будови / споруди громадського призначення важлива не тільки для здобувачів освіти, а й для більшого кола громадян з інвалідністю (стійкими функціональними обмеженнями).

   Ключ до доступності полягає в розумінні проблем людей з інвалідністю, і того як ви збираєтеся їх вирішити, з урахуванням різних можливостей таких людей. Якщо спробувати інтерпретувати архітектурну доступність як щось таке, що можна «прикрутити» після завершення процесу будівництва, то ви отримаєте дещо неприйнятне. Такі рішення не будуть працювати і до того ж будуть виглядати жахливо. Наприклад, багато будівель, які починали своє існування маючи тільки сходинки, раптово породили дешеві, потворні «пандуси» – так звана «швелерна доступність».

Рис.1 Влаштування пандусу при реконструкції будівлі

    Кращим способом створення доступного середовища є врахування низки особливостей людей з фізичними, сенсорними і когнітивними вадами ще на етапі проектування будівництва / реконструкції. Проте це не означає, що не потрібно змінювати вже існуючі споруди. Але при цьому, так само як і при будівництві, насамперед виникає необхідність у створенні такого проекту реконструкції, в якому від самого початку був би врахований фактор інвалідності. Це означає таке формування оточуючого середовища, яке б могло надати нинішньому і прийдешньому поколінням рівні шанси на здобуття освіти та участь в соціальній, економічній та культурній діяльності, незалежно від віку, статі, індивідуальних якостей чи культурних коренів.

    На основі аналізу вітчизняної та зарубіжної практики проектування, будівництва та експлуатації житлових та громадських будинків і споруд, а також з урахуванням досвіду експериментального проектування та реконструкції об’єктів з організацією доступності маломобільних груп населення, вважається доцільною така пріоритетність критеріїв організації безбар’єрного архітектурного середовища:

- фізична доступність;

- безпека;

- інформативність;

- зручність.

    Критерій доступності повинен містити вимоги:

- до можливості безперешкодного і зручного руху маломобільних груп прилеглою територією або навчальним закладом;

- до безбар’єрного входу у приміщення (за наявності сходів обов’язково має бути нормативний пандус);

- до дверних і відкритих прорізів;

- до безперешкодного руху комунікаційними шляхами, приміщеннями як у будинку, так і на прилеглій до закладу   освіти території;

- до можливості своєчасно скористатися зонами відпочинку та обслуговування;

- щодо підходів до різного обладнання і меблів;

- до доступності санвузлів (туалетні приміщення та душові кімнати).

     Під безпекою слід розуміти:

-  можливість безперешкодного перебування у приміщенні закладу, відвідування об’єктів (класів, майстерень, спортивних залів тощо) без ризику бути травмованим або заподіяти шкоду своєму майну, споруді чи обладнанню;

-  можливість уникати надмірної втомлюваності через властивості архітектурного середовища. Це стосується розміщення вхідних площадок, сходів і підйомних пристроїв та їх захист від атмосферних опадів; шляхів руху відвідувачів усередині будинку, а також матеріалів для огороджень, дверей та ін.

     Незалежно від масштабу - чи це поточний ремонт, реконструкція чи будівництво нового закладу освіти - проект зі створення архітектурно доступної будівлі має включати в себе наступне:

1. Розподіл обов’язків та відповідальності

    Обов’язки повинні бути чітко розподілені з самого початку. Визначено, хто несе загальну юридичну відповідальність, хто затверджує витрати і хто має право давати рекомендації щодо розробки проекту забезпечення архітектурної доступності.

 2. Початкове дослідження

    Проведення аудиту доступності і визначення, що саме потрібно для створення архітектурної доступності, враховуючи:

✓ існуючі і майбутні потреби здобувачів освіти з особливими потребами / з інвалідністю;

✓ результати консультацій зі спеціалістами щодо забезпечення архітектурної доступності;

✓ чи включена реконструкція будівлі закладу освіти в бюджетне фінансування; чи потрібне залучення     донорських коштів.

3. Проведення консультацій

    Стратегічні потреби, цілі, вартість бюджетів тощо визначаються шляхом проведення консультацій, наприклад, з посадовою особою, яка відповідальна за освіту.

4. Створення команди

    Директор закладу освіти створює команду: визначає відповідального працівника від закладу, запрошує проектувальника. Розробка проекту доступності будівлі та приміщень для маломобільних груп населення передбачає залучення сертифікованого інженера-проектувальника (відповідно до кваліфікаційного сертифікату).  Розробка звіту  з висновками щодо доступності будівлі повинна відбуватись під керівництвом експерта з технічного обстеження будівель і споруд класу наслідків (відповідальності) СС2, СС3. Необхідно передбачити залучення спеціаліста з питань інвалідності (архітектурної доступності), представників пожежної безпеки, охорони здоров’я, представників батьківського комітету (за потреби) для узгодження та подальшої реалізації Проекту щодо забезпечення архітектурної доступності закладу.

5. Забезпечення достатнього фінансування

    Забезпечення достатнього фінансування і ресурсів особливо важливо для того, щоб потреби всіх бути враховані, і було досягнуто хороших практичних результатів. Можливо, доведеться поєднувати фінансування з різних джерел / бюджетів, тому важливо з самого початку зробити правильні розрахунки і закласти всі витрати.

6. Впровадження

    Координація дій та зусиль всієї команди. Узгодження термінів виконання проекту. Прозорість та відкритість дій. Контроль за виконанням проекту зі сторони директора закладу.

     Починаючи працювати над питаннями архітектурної доступності закладу освіти потрібно:

➢ сприймати це - бути обізнаним щодо питань інвалідності, інклюзивного навчання, існуючих норм ДБНів, основних принципи доступності та універсального дизайну.

➢ розуміти - що означає архітектурна доступність  і для чого це потрібно, а головне - як використовувати принципи доступності та універсального дизайну. Наприклад, «швелерна доступність», пандуси, які не відповідають нормам ДБН, відсутність туалетів наносять шкоду всьому навчальному процесу.

➢ використовувати це - щоб кожна людина була в змозі дістатись до навчального приміщення (класу) і взаємодіяти з оточенням. Наприклад, здобувачі освіти, які користуються інвалідним візком, повинні не тільки мати доступ до класів, але й вільно почувати себе за партою, в майстерні, на спортивну майданчику тощо.

3. Забезпечення доступності будівель закладів освіти

2.2 Методика проведення аудитів доступності

    Тільки самі люди з інвалідністю здатні найкраще пояснити проектувальникам і архітекторам складнощі і потреби з якими їм доводиться стикатися, і що саме слід змінити в будівлі і які характеристики та вимоги слід врахувати при проектуванні і будівництві. Отже, для найбільш успішної реалізації процесу забезпечення доступності громадських будівель і приміщень для потреб осіб з інвалідністю важливу роль грає їх активна участь у процесі моніторингу і супроводі планування та будівництва. Проведення консультацій з людьми з інвалідністю ще на ранніх етапах планування допоможе уникнути дорогої необхідності вносити зміни та коригування в креслярські плани на більш пізніх етапах і забезпечить реальну відповідність проекту актуальним, а не надуманими потребам людей з інвалідністю, що теж може стати свого роду бар’єром.

    Стратегії та плани щодо реалізації архітектурної пристосованості будівель і приміщень закладів освіти до потреб людей з інвалідністю повинні розроблятися таким чином, щоб досягти максимальної ефективності в умовах обмежених ресурсів. Боротьба багатьох країн за реальне впровадження, а не тільки проголошення на законодавчому рівні архітектурної адаптованості, показала реальну необхідність дієвих стратегій і планів її реалізації. Забезпечення архітектурної пристосованості будівлі включає наступні етапи:

➢ Стадія попереднього планування

➢ Стадія планування і проектування

➢ Затвердження і отримання дозволу

➢ Будівництво та моніторинг за місцем

➢ Технічне обслуговування будівлі

     Зрозуміло, що у всі ці етапи залучені різні учасники, починаючи з архітекторів і закінчуючи органами державної влади. Ключовим моментом досягнення успіху в цьому процесі є усвідомлення всіма учасниками на всіх етапах - значення архітектурної пристосованості будівель для людей з інвалідністю. Для цього необхідний високий рівень координування, механізм якого також слід розробити.

      Як правило, можуть використовуватися дві основні стратегії, які ідеально доповнюють одна одну.

   Застосування стандартів архітектурної пристосованості при будівництві всіх нових будинків і споруд, що гарантуватиме повне прийняття до уваги всіх питань щодо потреб людей з інвалідністю вже на етапі будівництва та необхідність значно менших витрат.

    Перепланування вже існуючих будівель і споруд, що вимагає істотного збільшення витрат. Корисним також може виявитися визначення найбільш значущих споруд і площ (наприклад – зони навчання та шляхи руху) для забезпечення максимальної користі від інвестицій.

    Вдосконалення подібних «основних» зон може відбуватися поетапно, починаючи з визначених пріоритетних зон, наприклад входу до будівлі (проведення аудиту пристосованості приміщення до потреб маломобільних груп населення може бути використано для визначення пріоритетів перепланування) і поступове розширення таких вдосконалень в міру надходження ресурсів і накопичення досвіду такої роботи.

Перш ніж почати обстеження потрібно конкретизувати мету аудиту, межі об’єкта обстеження, ймовірно обсяг планованого переобладнання. Можливо буде потрібно, наприклад, провести аудит всієї будівлі закладу освіти або тільки прилеглої території, а може лише пандуса, кабіни ліфта чи підйомного пристрою.

    Варто ще раз переглянути ті розділи будівельних стандартів, які можуть знадобитися в ході аудиту. Якщо є план чи карта, треба їх мати з собою. Можна заздалегідь намітити приблизний маршрут аудиту.

Використовуйте стандарти та інструменти

     Приступаючи до перевірки середовища на предмет його доступності, слід знати і застосовувати в першу чергу діючі будівельні норми і правила, зокрема:

✓ ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій», 

✓ ДБН В.2.2-40:2018 «Інклюзивність будівель та споруд».

✓ ДБН В.2.2-3:2018 Будинки і споруди. Заклади освіти

✓ ДБН В.2.2-18:2007 Будинки і споруди. Заклади соціального захисту населення. 

Інструменти для проведення аудиту

     Інструменти мають бути справними, деякі з них потребують періодичної офіційної перевірки.

     Інколи є необхідність в проведені більш специфічних вимірів. Наприклад, вимірювання рівня шуму, освітлення чи загазованості.

    Техніка і спосіб вимірювання також мають значення. Треба думати реалістично, як користувачі. Заміри відстані, простору потрібно робити в критичних місцях – наприклад, у найвужчому місці, там де прохід перекривають предмети, а ширина проходу дверей чи балкону береться «на просвіт», тобто враховуючи виступи полотна відчинених дверей, віддаль до краю парапету, з врахуванням виступаючих елементів, які можуть заважати в пересуванні. Усі виміри позначаються на плані та заносяться в журнал.

     Пропонована методика полягає на огляді об’єкта та занесення даних обстеження до Анкети, відповідно до її розділів.

➢ Прилегла територія.

➢ Зона паркування автомобілів.

➢ Входи до будівлі/приміщення.

➢ Доступність до приміщень в будівлі/споруді.

➢ Туалети.

➢ Візуальна інформація.

  Приступаємо до огляду та проведення вимірів прилеглої до об’єкта території та будівлі закладу. Далі заповнюємо усі розділи таблиці, відповідно відзначаючи «так» або «ні», та вносячи нотатки до розділу «Зауваження та доповнення», в якому потрібно визначити перелік необхідних заходів з усунення виявлених недоліків.

    Під час заповнення кожного з розділів одночасно робимо висновки і заносимо у відповідний розділ «Висновки».

    У результаті ми отримуємо заповнену анкету визначення доступності вашого закладу,  в якій чітко вказано всі виявлені архітектурні бар’єри прилеглої території та будівлі, і разом з тим необхідний перелік заходів з їх усунення.

4. АРХІТЕКТУРНА ДОСТУПНІСТЬ

АНКЕТА ВИЗНАЧЕННЯ АРХІТЕКТУРНОЇ ДОСТУПНОСТІ

НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

ВИСНОВОК:

Будівля і прилегла територія об’єкта є (підкреслити):

ДОСТУПНИМИ                            ЧАСТКОВО ДОСТУПНИМИ                       НЕДОСТУПНИМИ

ВИМОГИ / ПРОПОЗИЦІЇ:

Прилегла територія (прилеглий квартал довкола об’єкта): _________________________________________

__________________________________________________________________________________________

Зона паркування транспорту: _________________________________________________________________

__________________________________________________________________________________________

Входи до будівлі закладу освіти (входи/виходи, двері, сходи і пандуси): ______________________________

__________________________________________________________________________________________

Доступність до приміщень всередині будівлі (коридори ліфти, підйомні пристрої): ______________________

__________________________________________________________________________________________

Туалети і душові кабінки: _____________________________________________________________________

__________________________________________________________________________________________

Візуальна інформація (піктограми): ____________________________________________________________

__________________________________________________________________________________________ 

1 БЕЗПРОБЛЕМНЕ ПЕРЕСУВАННЯ ПРИЛЕГЛОЮ ТЕРИТОРІЄЮ 

Зауваження та доповнення:

__________________________________________________________________________________________

__________________________________________________________________________________________

__________________________________________________________________________________________

2 ЗОНА ПАРКУВАННЯ АВТОМОБІЛІВ

Зауваження та доповнення:  ________________________________________________________________

__________________________________________________________________________________________

__________________________________________________________________________________________

3 ВХОДИ/ВИХОДИ, ДВЕРІ 

Зауваження та доповнення:      ______________________________________________________________

__________________________________________________________________________________________

4 СХОДИ І ПАНДУСИ

Зауваження та доповнення:  ________________________________________________________________

__________________________________________________________________________________________

__________________________________________________________________________________________

5. КОРИДОРИ 

Зауваження та доповнення:  ________________________________________________________________

__________________________________________________________________________________________

__________________________________________________________________________________________

6. ЛІФТИ, ПІДЙОМНІ ПРИСТРОЇ 

Зауваження та доповнення:  ________________________________________________________________

__________________________________________________________________________________________

__________________________________________________________________________________________

7. ТУАЛЕТИ І ДУШОВІ КАБІНКИ 

Зауваження та доповнення:  ________________________________________________________________

__________________________________________________________________________________________

__________________________________________________________________________________________

8. ПОЗНАЧЕННЯ (ПІКТОГРАМИ) 

Зауваження та доповнення:

__________________________________________________________________________________________

__________________________________________________________________________________________

__________________________________________________________________________________________

5. ДОДАТОК А

Приклади реалізації архітектурної доступності

відповідно вимогам ДБН В.2.2-40:20018

«Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення»

                                       а)                                                              б)

                                          в)                                                              г) 

Рис. А1. Підйомники для людей з інвалідністю:

а-вертикальний підйомник; б-похилий підйомник;

в-поворотний підйомник; г- приставний ліфт-підйомник

                                          а)                                                        б)

Рис. А.2 Кнопка виклику персоналу:

а-рівень розміщення по висоті; б-загальний вид

Рис. А.3 Тактильні та маркувальні елементи вхідної групи

1-    застосування попереджувальної тактильної смуги перед початком сходів;

2-    застосування попереджувальної тактильної смуги перед початком пандусу;

3-інформаційна тактильна табличка; 4-виділення контрастною смугою першої і останньої сходинки маршу; 5-кольорове маркування дверей;

6-кольорове маркування завершальної частини поручнів.

Рис. А.4 Приклад оформлення вхідної групи з розміщенням

паркувального місця для осіб з інвалідністю

Рис. А.6 Вимоги до розміщення інформаційних позначень

Рис.А.7 Варіант планування адаптованого санвузла

Таблиця А.1

Специфікація обладнання адаптованого санвузла

6. ДОДАТОК Б

Спеціальні тактильні індикатори. Види, класифікація за матеріалами,

схеми розташування

Таблиця Б.1 

Види текстури тактильної плитки

Таблиця Б.2

 Види тактильної плитки за матеріалом виготовлення

Таблиця Б.3 

Схеми розташування тактильної плитки 

Рис. Б.1. Приклад улаштування маршруту руху за допомогою направляючої тактильної смуги (ТС) від входу/виходу з будівлі до основних об’єктів дорожнього простору:

1-попереджувальна ТС; 2-направляюча ТС; 3-інформаційна ТС, яка вказує розходження направляючої ТС;

4-інформаційна ТС, що вказує місце посадки в міський транспорт.

Тактильні індикатори-конус і смуга

В ситуаціях, коли відсутні необхідні розміри тактильної плитки, альтернатива – тактильні індикатори. Індикатор «смуга» використовується для зазначення напряму руху, а індикатори «конус» попереджає про небезпеку або заборону руху.  Матеріал тактильних індикаторів - полімери, метал. 

Рис. Б.2 Варіант розміщення тактильних індикаторів-конусів і смуг

7. ДОДАТОК В

Пандуси. Основні вимоги. Класифікація 

      Уклон зовнішніх пандусів на шляху руху і біля входу до будівлі повинен бути не більше 8% (1:12). Ширина пандуса повинна бути в просвіті за однобічним рухом 1,2 м, за двобічним -1,8 м. Максимальна висота одного підйому пандуса не повинна перевищувати 0,8 м. Після кожного підйому необхідне влаштування горизонтальних площадок глибиною не менще 1,5 м. Зовнішні пандуси повинні мати двобічну огорожу з поручнями. Поверхня пандуса повинна бути шорсткою, чітко маркована.

      Всі пандуси можна розділити на два типи:

1)    Стаціонарні;

2)    Портативні

      Стаціонарні пандуси влаштовують для тривалої експлуатації. До основних різновидів можна віднести

-   фіксовані, призначені для установки в громадських місцях, зазвичай для забезпечення доступу до головного входу (рис. В.1).

Рис. В.1 – Стаціонарний зовнішній пандус

-         відкидні або поворотні. Найчастіше використовуються безпосередньо в під’їздах. Однин бік пандусу кріплять до підлоги чи стіни, другий бік-рухомий, кріпиться вертикально до стіни на засувку і опускається при необхідності (рис. В.2).

              а)                        

                                                                      б)                                                                      

  Рис. В.2 – Відкидний стаціонарний пандус:

а-3d модель; б-фотографія

  Портативні пандуси це-переносні пологі спуски, які можна використовувати в будь-якому місці. Класифікація:

-         телескопічні. Переваги - можна регулювати довжину (рис.В.3).

Рис. В.3 – Стаціонарний зовнішній пандус

-         рол-пандуси. Переваги – можливість скручуватися в рулон, легке транспортування (рис.В.4).

Рис. В.4 – Рол-пандус

-    пандуси в автомобілі. Це висувна конструкція, роботою якої керує водій транспортного засобу.

Рис. В.5 – Пандус в автомобілі