Підготовка закладу освіти до провадження інклюзивного навчання

«Доступність розглядає кожну людину,

незалежно від її можливостей - рівноцінною»

 

2.1.  Проектування з урахуванням архітектурної доступності

     Доступність - заходи по забезпеченню людей з інвалідністю доступу на рівні з іншими до фізичного оточення, транспорту, інформації та спілкування, включаючи інформаційно-комунікаційні технології і системи, а також до інших об’єктів і послуг, відкритих для населення, або, що надаються населенню, як в міських, так і в сільських районах (Конвенція ООН про права інвалідів).

   Держава гарантує всім дітям рівне право на отримання освіти, однак не всі діти мають можливість його реалізувати. Наприклад, більшість закладів освіти в Україні не можуть забезпечити навчальний процес для дітей з порушенням опорно–рухового апарату, в першу чергу, через архітектурну недоступність приміщень. Для дітей з порушенням слуху, зору, мови. До цього можна додати ще питання інформаційної доступності та розумного пристосовування.

   Серед інших причин забезпечення доступності будівель навчальних закладів і прилеглих до них територій можна виділити:

- працевлаштування педагогів, які мають інвалідність;

- бажання батьків, які мають інвалідність, повною мірою брати участь у житті своєї дитини;

- зазвичай саме в приміщеннях закладів освіти розташовуються виборчі дільниці. В такому разі доступність     сприятиме реалізації виборчого права всіх громадян, незалежно від їх фізичних, сенсорних чи когнітивних   особливостей / відмінностей;

   Тобто, архітектурна доступність закладів освіти, як і будь-якої іншої будови / споруди громадського призначення важлива не тільки для здобувачів освіти, а й для більшого кола громадян з інвалідністю (стійкими функціональними обмеженнями).

   Ключ до доступності полягає в розумінні проблем людей з інвалідністю, і того як ви збираєтеся їх вирішити, з урахуванням різних можливостей таких людей. Якщо спробувати інтерпретувати архітектурну доступність як щось таке, що можна «прикрутити» після завершення процесу будівництва, то ви отримаєте дещо неприйнятне. Такі рішення не будуть працювати і до того ж будуть виглядати жахливо. Наприклад, багато будівель, які починали своє існування маючи тільки сходинки, раптово породили дешеві, потворні «пандуси» – так звана «швелерна доступність».

Рис.1 Влаштування пандусу при реконструкції будівлі

    Кращим способом створення доступного середовища є врахування низки особливостей людей з фізичними, сенсорними і когнітивними вадами ще на етапі проектування будівництва / реконструкції. Проте це не означає, що не потрібно змінювати вже існуючі споруди. Але при цьому, так само як і при будівництві, насамперед виникає необхідність у створенні такого проекту реконструкції, в якому від самого початку був би врахований фактор інвалідності. Це означає таке формування оточуючого середовища, яке б могло надати нинішньому і прийдешньому поколінням рівні шанси на здобуття освіти та участь в соціальній, економічній та культурній діяльності, незалежно від віку, статі, індивідуальних якостей чи культурних коренів.

    На основі аналізу вітчизняної та зарубіжної практики проектування, будівництва та експлуатації житлових та громадських будинків і споруд, а також з урахуванням досвіду експериментального проектування та реконструкції об’єктів з організацією доступності маломобільних груп населення, вважається доцільною така пріоритетність критеріїв організації безбар’єрного архітектурного середовища:

- фізична доступність;

- безпека;

- інформативність;

- зручність.

    Критерій доступності повинен містити вимоги:

- до можливості безперешкодного і зручного руху маломобільних груп прилеглою територією або навчальним закладом;

- до безбар’єрного входу у приміщення (за наявності сходів обов’язково має бути нормативний пандус);

- до дверних і відкритих прорізів;

- до безперешкодного руху комунікаційними шляхами, приміщеннями як у будинку, так і на прилеглій до закладу   освіти території;

- до можливості своєчасно скористатися зонами відпочинку та обслуговування;

- щодо підходів до різного обладнання і меблів;

- до доступності санвузлів (туалетні приміщення та душові кімнати).

     Під безпекою слід розуміти:

-  можливість безперешкодного перебування у приміщенні закладу, відвідування об’єктів (класів, майстерень, спортивних залів тощо) без ризику бути травмованим або заподіяти шкоду своєму майну, споруді чи обладнанню;

-  можливість уникати надмірної втомлюваності через властивості архітектурного середовища. Це стосується розміщення вхідних площадок, сходів і підйомних пристроїв та їх захист від атмосферних опадів; шляхів руху відвідувачів усередині будинку, а також матеріалів для огороджень, дверей та ін.

     Незалежно від масштабу - чи це поточний ремонт, реконструкція чи будівництво нового закладу освіти - проект зі створення архітектурно доступної будівлі має включати в себе наступне:

1. Розподіл обов’язків та відповідальності

    Обов’язки повинні бути чітко розподілені з самого початку. Визначено, хто несе загальну юридичну відповідальність, хто затверджує витрати і хто має право давати рекомендації щодо розробки проекту забезпечення архітектурної доступності.

 2. Початкове дослідження

    Проведення аудиту доступності і визначення, що саме потрібно для створення архітектурної доступності, враховуючи:

✓ існуючі і майбутні потреби здобувачів освіти з особливими потребами / з інвалідністю;

✓ результати консультацій зі спеціалістами щодо забезпечення архітектурної доступності;

✓ чи включена реконструкція будівлі закладу освіти в бюджетне фінансування; чи потрібне залучення     донорських коштів.

3. Проведення консультацій

    Стратегічні потреби, цілі, вартість бюджетів тощо визначаються шляхом проведення консультацій, наприклад, з посадовою особою, яка відповідальна за освіту.

4. Створення команди

    Директор закладу освіти створює команду: визначає відповідального працівника від закладу, запрошує проектувальника. Розробка проекту доступності будівлі та приміщень для маломобільних груп населення передбачає залучення сертифікованого інженера-проектувальника (відповідно до кваліфікаційного сертифікату).  Розробка звіту  з висновками щодо доступності будівлі повинна відбуватись під керівництвом експерта з технічного обстеження будівель і споруд класу наслідків (відповідальності) СС2, СС3. Необхідно передбачити залучення спеціаліста з питань інвалідності (архітектурної доступності), представників пожежної безпеки, охорони здоров’я, представників батьківського комітету (за потреби) для узгодження та подальшої реалізації Проекту щодо забезпечення архітектурної доступності закладу.

5. Забезпечення достатнього фінансування

    Забезпечення достатнього фінансування і ресурсів особливо важливо для того, щоб потреби всіх бути враховані, і було досягнуто хороших практичних результатів. Можливо, доведеться поєднувати фінансування з різних джерел / бюджетів, тому важливо з самого початку зробити правильні розрахунки і закласти всі витрати.

6. Впровадження

    Координація дій та зусиль всієї команди. Узгодження термінів виконання проекту. Прозорість та відкритість дій. Контроль за виконанням проекту зі сторони директора закладу.

     Починаючи працювати над питаннями архітектурної доступності закладу освіти потрібно:

➢ сприймати це - бути обізнаним щодо питань інвалідності, інклюзивного навчання, існуючих норм ДБНів, основних принципи доступності та універсального дизайну.

➢ розуміти - що означає архітектурна доступність  і для чого це потрібно, а головне - як використовувати принципи доступності та універсального дизайну. Наприклад, «швелерна доступність», пандуси, які не відповідають нормам ДБН, відсутність туалетів наносять шкоду всьому навчальному процесу.

➢ використовувати це - щоб кожна людина була в змозі дістатись до навчального приміщення (класу) і взаємодіяти з оточенням. Наприклад, здобувачі освіти, які користуються інвалідним візком, повинні не тільки мати доступ до класів, але й вільно почувати себе за партою, в майстерні, на спортивну майданчику тощо.