Соціалізація дітей та підлітків як один з основних компонентів безбар’єрності в освіті

   Передумовою у забезпеченні ефективності навчання дитини з ООП є індивідуалізація освітнього процесу з урахуванням її індивідуальних потреб і можливостей, здібностей та інтересів, що забезпечується шляхом розробки ІПР.

  Відповідно до Закону України «Про освіту», ІПР – документ, що забезпечує індивідуалізацію навчання особи з особливими освітніми потребами, закріплює перелік необхідних психолого-педагогічних, корекційних потреб/послуг для розвитку дитини та розробляється групою фахівців з обов’язковим залученням батьків дитини задля визначення конкретних стратегій і підходів до навчання

   ІПР розробляється з обов’язковим залученням батьків учня або його законних представників, затверджується керівником закладу освіти і підписується батьками.

   ІПР складається впродовж двох тижнів з моменту початку освітнього процесу і переглядається двічі на рік (у разі потреби частіше) з метою її коригування, зокрема, коли:

• у дитини виникають труднощі у засвоєнні змісту навчального матеріалу;
• виникає необхідність перейти до нового рівня складності виконання завдань.

Структура ІПР включає такі розділи:

 

Назва розділу	Зміст розділу
Період виконання	Навчальний рік, на який складається ІПР
Загальна інформація про дитину	Прізвище, ім’я, по батькові; дата народження; повне найменування закладу освіти; рік навчання
Відомості про особливості розвитку учня	Особливі освітні потреби; стан здоров’я; фізичний розвиток; мовленнєвий розвиток; розвиток когнітивної сфери; розвиток емоційної сфери; навчальна діяльність
Наявний рівень знань і вмінь учня	Потенційні можливості; потреби
Додаткові освітні і соціальні потреби учня	Асистент учителя; асистент дитини; вчитель-логопед; • вчитель-дефектолог
Психолого-педагогічна допомога	Найменування психолого-педагогічних, корекційно-розвиткових занять; фахівець, який проводить заняття; місце, дата проведення і періодичність
Характеристика учня	Сфера розвитку (емоційна, фізична, когнітивна, мовленнєва, соціальна): стисла характеристика; заплановані дії; очікувані результати/уміння
Навчальні предмети (у разі потреби розроблення адаптованої або модифікованої програми)	Навчальний предмет (програма – адаптована/модифікована); звільнення від вивчення окремих навчальних предметів
Адаптація	Пристосування середовища; психолого-педагогічна адаптація; адаптація матеріалу; спеціальне обладнання для дитини
Освітній план	Навчальний предмет: цілі навчання; зміст; педагогічні технології, спрямовані на досягнення мети; оцінювання знань, які засвоїв учень за рік/півріччя
Джерела інформації	Висновок ІРЦ; попередня ІПР; батьки; учень; інші
Члени групи з розроблення ІПР	Прізвище, ім’я, по батькові; найменування посади; підпис
Узгодження ІПР	Батьки/законні представники; учень у разі, коли йому виповнилося 16 та більше років
План консультування батьків	Дата; мета; відповідальні особи
Моніторинг стану розвитку учня і його навчальних досягнень	Сфери розвитку/навчальні предмети; строк проведення.

Технологія індивідуального планування і впровадження ІПР для дитини складається з таких чотирьох взаємопов’язаних етапів:

1)  вивчення можливостей і потреб учня;

2)  розробка ІПР;

3)  реалізація ІПР;

4)  моніторинг реалізації ІПР, перегляд і внесення змін.

Етап І. Вивчення можливостей і потреб учня. Вивчення потенційних можливостей і потреб учня дає змогу виявити індивідуальні особливості дитини: її поведінку, навчальні пріоритети, конкретні знання, вміння, навички, а також загальний рівень розвитку. Водночас варто зазначити, що етапу «Вивчення потенційних можливостей і потреб учня» передують організаційні заходи з боку адміністрації закладу освіти, які передбачають:

–   знайомство з первинною інформацією про учня;

–   визначення складу КППС (команда психолого-педагогічного супроводу);

–   аналіз педагогічних і матеріальних ресурсів закладу освіти;

–   залучення працівників ІРЦ та інших фахівців до складу КППС;

–  планування і розподіл обов’язків між членами КППС щодо вивчення потенційних можливостей та потреб учня.

  КППС для розробки ІПР первинну інформацію про учня з ООП отримує з висновку про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини, який складають фахівці ІРЦ за такими напрямами:

Напрями оцінювання	Характеристика
Фізичний розвиток	Рівень загального розвитку, відповідності віковим нормам, розвиток дрібної моторики, спосіб пересування тощо
Мовленнєвий розвиток	Рівень розвитку і використання вербальної/невербальної мови, наявність мовленнєвого порушення та його структури
Когнітивна сфера	Рівень сформованості пізнавальних процесів (сприйняття, пам’ять, мислення, уява, увага)
Емоційна сфера	Здатність до вольового зусилля, схильність до проявів девіантної поведінки та її причин
Освітня діяльність	Рівень сформованості знань, умінь, навичок відповідно до освітньої програми

  КППС, починаючи з другого року навчання, інформацію про особливості розвитку учня може отримувати також зі шкільної документації (особиста справа учня, його зошити, зразки його робіт, класний журнал тощо), а також попередньої ІПР, звіту фахівців, які проводили психолого-педагогічні, корекційно-розвиткові заняття.

  Важливо до першого етапу залучити батьків (або повнолітнього учня) за допомогою інформативної бесіди (див. додаток А), під час якої пояснити, що ця інформація допоможе спланувати ефективний процес навчання і розвитку дитини.

  Вивчення потенційних можливостей і потреб учня охоплює такі напрями:

• актуальний рівень розвитку (знання, уміння і навички; загальна поінформованість про навколишній світ, сформованість елементарних математичних, просторових уявлень, ступінь самостійності, координація руху, володіння гігієнічними навичками);
• рівень мовленнєвого розвитку (зрозумілість/виразність мовлення, використання мовлення як засобу спілкування з однолітками та дорослими: чи може дитина побудувати чітке висловлювання, чи достатній її словниковий запас, чи може використовувати мовлення для планування і регуляції власної діяльності);
• особливості поведінки дитини (особливості взаємодії з іншими дітьми та дорослими, адекватність емоційного реагування);
• особливості поведінки дитини в навчальній ситуації (чи може сидіти за партою, дотримуватися інструкції, критично оцінювати свою роботу; чи відповідає на поставлені запитання; як поводиться з навчальними матеріалами; як взаємодіє з іншими дітьми під час виконання завдань тощо);
• індивідуально-типологічні особливості: темперамент, характер, наявність пізнавального інтересу (мотивації до пізнання нового), інтереси, мотивація до комунікації, рівень розвитку комунікативних здібностей; адаптативну поведінку: орієнтування у просторі класу, школи, дотримання вимог;
• загальну характеристику діяльності (темп, працездатність, способи подолання втоми).

  Виявлені особливості розвитку дитини, її потенційні можливості є основою для подальшого планування цілей і завдань освітнього процесу. Кожен член КППС, вивчаючи відповідно до своєї компетенції сферу розвитку дитини, детально фіксує результати, які потім представляє для обговорення на спільному засіданні.

  Етап 2. Розробка індивідуальної програми розвитку. Результати вивчення обговорюються членами КППС на колегіальному засіданні, мета якого – узагальнення оцінки потенційних можливостей дитини та її потреб, поточного рівня знань, умінь і навичок та формулювання перспективних цілей у різних сферах розвитку. На цій зустрічі обов’язково присутні батьки дитини з ООП. Представляючи результати вивчення, важливо:

• подякувати всім за проведену роботу;
• пояснити, що метою презентації результатів оцінки є вивчення особливостей розвитку дитини для подальшого планування роботи з нею;
• нагадати про конфіденційність інформації, яка повідомлятиметься;
• зауважити, що після звіту кожного члена КППС усі можуть ставити запитання;
• представляючи інформацію про дитину, насамперед наголосити на її сильних сторонах, а потім виявлені труднощі;
• надати слово для презентації результатів усім, хто брав участь в оцінюванні можливостей дитини і її потреб;
• занотувати рекомендації фахівців для складання ІПР;
• зачитати занотоване, аби пересвідчитись, що всі члени КППС розуміють зміст результатів і погоджуються з рекомендаціями.

Після обговорення необхідно сформувати перспективні цілі і завдання у різних сферах розвитку дитини.

   Ціль – це індивідуальний очікуваний результат у засвоєнні знань, формуванні вмінь і навичок, поведінки учня тощо.

 Аби досягти індивідуальних очікуваних результатів, цілі реалізуються через короткострокові завдання.

  Завдання – це поетапні кроки, контрольні показники, спрямовані на реалізацію річних цілей.

   Щоб правильно сформулювати завдання, необхідно:

• визначити головні складові в досягненні індивідуального очікуваного результату;
• проранжувати ці складові у певній послідовності;
• описати, як саме учень з ООП демонструватиме володіння навичками, формування яких було визначено як короткострокові завдання;
• встановити термін, до якого учень має засвоїти ці навички;
• визначити умови, за яких учень має демонструвати відповідну поведінку (середовище, необхідний рівень підтримки учня (фізична, вербальна, візуальна, часткова підтримка, самостійне виконання, потрібне обладнання тощо));
• вказати критерій (правильність/точність, тривалість, частота, виконання очікуваних дій/поведінки тощо), за яким можна оцінити досягнення цілі, передбаченої цим завданням.

   При складанні ІПР необхідно проаналізувати, які адаптації потрібно застосувати для пристосування освітнього середовища, психолого-педагогічного процесу, освітньої програми, підбору методів і засобів навчання з урахування ООП учня.

  Адаптація змінює характер подачі матеріалу, не змінюючи зміст або концептуальну складність навчального завдання. Зокрема, можуть використовуватися такі види адаптацій:

• пристосування середовища: доступність, інтенсивність освітлення, зменшення рівня шуму в класі, ресурсна кімната тощо;
• психолого-педагогічна адаптація: збільшення часу на виконання завдань, чергування видів діяльності, виконання завдань за зразком, вид і частота релаксації, використання засобів концентрації уваги тощо;
• адаптація навчального матеріалу: адаптація навчальних посібників, наочних матеріалів, картки-підказки, використання друкованих текстів з різним розміром шрифтів тощо

   Також КППС, враховуючи Висновок ІРЦ та матеріальну оснащеність закладу освіти, визначає обладнання, необхідне учню відповідно до його ООП.

  Освітній процес у класах з інклюзивним навчанням здійснюється відповідно до робочого навчального плану закладу освіти, складеного на основі типових освітніх планів закладів загальної середньої освіти. Відповідно до особливостей інтелектуального розвитку учня може розроблятися індивідуальний навчальний план та індивідуальна навчальна програма.

  Індивідуальний навчальний план – документ, що визначає послідовність, форму і темп засвоєння учнем компонентів освітньої програми з метою реалізації його індивідуальної освітньої траєкторії та розробляється закладом освіти у взаємодії із учнем за наявності необхідних для цього ресурсів

  Індивідуальний навчальний план визначає перелік навчальних предметів, кількість годин на вивчення кожного предмета за роками і тижневу кількість годин. Враховуються додаткові години на індивідуальні і групові заняття, курси за вибором, факультативи тощо.

  КППС при забезпеченні індивідуалізації освітнього процесу вирішує, від вивчення якого навчального предмету учень може бути звільнений (наприклад, іноземна мова – предмет не вивчається учнями з ООП зі складними порушеннями розвитку та інтелектуальними порушеннями). У такому випадку складається індивідуальний навчальний план, що містить перелік навчальних предметів, які буде вивчати учень. Потім визначається зміст програмного матеріалу, який учень має засвоїти упродовж року.

  Індивідуальна навчальна програма дитини з ООП у класі з інклюзивним навчанням розробляється на основі типових освітніх програм закладів загальної середньої освіти, у тому числі спеціальних, з відповідною їх адаптацією.

  Індивідуальна навчальна програма визначає зміст, систему знань, навичок й умінь, які мають опанувати учні в навчальному процесі з кожного предмета, а також зміст розділів і тем. При складанні індивідуальної навчальної програми педагоги насамперед аналізують відповідність вимог навчальної програми і методів, що використовуються на уроці, реальним і потенційним можливостям дитини з ООП.

  Невід’ємною складовою процесу розроблення ІПР є оцінка динаміки розвитку дитини з ООП, збирання відомостей про її успіхи (учнівські роботи, результати спостережень педагогів, контрольні листки, результати тестів тощо).

  КППС під час розробки ІПР визначає форму включення учня в освітню діяльність на рівні класу/школи:

 Загальне включення: учень зарахований до звичайного класу, відвідує всі уроки відповідно до розкладу класу, а вчитель класу користується послугами консультування від фахівців ІРЦ для планування й організації індивідуальної освітньої допомоги.

 Комбіноване включення: учень перебуває у звичайному класі упродовж дня відповідно до розкладу класу та користується послугами асистента вчителя, а також отримує психолого-педагогічні, корекційно-розвиткові послуги фахівців згідно з ІПР.

 Часткове включення: учень відвідує звичайний клас, але присутній в середньому не менше, ніж 50% часу згідно з графіком роботи класу з наданням допомоги асистентом вчителя та асистентом дитини на уроках і поза уроками.

  Періодичне включення: як правило, учень не перебуває на уроках в класі, проте бере участь у різних заходах з метою соціалізації й організованій у класі/школі та іншій позашкільній діяльності.

  Ефективність освітнього процесу значною мірою залежить від надання додаткових послуг, які реалізуються у процесі проведення психолого-педагогічних, корекційно-розвиткових занять з урахуванням особливостей навчально-пізнавальної діяльності учня. Відповідно до виявлених потреб у ІПР зазначається розклад занять з додатковими фахівцями (вчителем-дефектологом, практичним психологом та іншими спеціалістами), зокрема, місце, дата проведення і періодичність таких занять з дитиною.

  Варто зазначити, що ІПР повинна бути узгоджена з батьками й учнем у разі його повноліття. Інформація про результати узгодження в обов’язковому порядку вносять в ІПР. Батьки або учень особистим підписом засвідчують, що ІПР було узгоджено з ними. Якщо батьки або учень відмовляються від узгодження ІПР, робиться відповідний запис.

  Найчастіше причинами відмови підписувати ІПР є:

• батьки можуть вважати, що підстав для розробки ІПР або ІНП немає, тож вони не хочуть, щоб їхня дитина навчалася за окремою програмою і, таким чином, відрізнялася від інших учнів. Можливі дії: необхідно створити умови для неформальної зустрічі батьків з педагогом, фахівцем або іншими батьками, якому/яким вони найбільше довіряють. Метою зустрічі має стати розмова з батьками про ІПР як механізм для досягнення дитиною успіху, а не спосіб «навішування ярликів». Якщо батьки не задоволені результатами вивчення потенційних можливостей і потреб дитини, запропонуйте їм взяти участь у навчальних заняттях, ставши у такий спосіб незалежними спостерігачами;
• батьки можуть вважати, що КППС спланувала недостатньо заходів для досягнення дитиною прогресу. Можливі дії: пояснити батькам, що ІПР є гнучким та індивідуальним механізмом, який змінюється, розвивається і постійно переглядається, тому поступово пропозиції батьків задовольняються. До того ж, батьки завжди залишають за собою право контролю над виконанням ІПР та його змінами.

Можливо, будуть й інші причини, які спонукатимуть батьків не погоджуватися підписувати ІПР. Тому педагогічні працівники повинні бути гнучкими, шукаючи рішення, які б задовольнили батьків і КППС діяти в найкращих інтересах дитини.

  Етап 3. Реалізація індивідуальної програми розвитку. Після розроблення ІПР розпочинається етап її реалізації. Ефективна реалізація ІПР –  це динамічний процес, який передбачає:

• забезпечення можливостей для формування і практичного відпрацювання навичок;
• безперервне оцінювання прогресу учня та його досягнень;
• виявлення змін у потребах учня;
• перегляд і коригування щоденного плану.

  Відповідальними за реалізацію ІПР є всі члени КППС, кожен у своїй частині 

  Етап 4. Моніторинг реалізації індивідуальної програми розвитку, перегляд та внесення змін. Важливим етапом виконання ІПР є моніторинг реалізації ІПР, її перегляд і внесення змін, який здійснюється КППС двічі на рік (у разі потреби частіше). Метою моніторингу реалізації ІПР є:

• встановлення відповідності ІПР ООП учня;
• оцінка рівня відповідності отриманих результатів індивідуальним очікуванням, які прогнозувалися в ІПР;
• виявлення труднощів у реалізації ІПР та ухвалення рішень щодо їх усунення;
• уточнення впливу реалізації ІПР на розвиток учня;
• перегляд і уточнення цілей та короткострокових завдань ІПР.

  Невід’ємною складовою процесу моніторингу є оцінка динаміки розвитку дитини з ООП, збирання відомостей про її успіхи (учнівські роботи, результати спостережень педагогів, контрольні листки, результати тестів тощо). Усі члени КППС, залучені до розроблення ІПР, здійснюють моніторинг досягнень учня, унаслідок чого готують висновок про ефективність стратегій, які застосовувалися. Діяльність дитини оцінюється не лише з позиції набутих знань, а, передусім, – з позиції прогресивного розвитку.

  З цією метою використовується метод портфоліо (накопичувальна система оцінювання, що передбачає збір різних видів робіт, які засвідчують рух в індивідуальному розвитку; активне залучення дитини до життя колективу тощо).

  Під час моніторингу реалізації ІПР і динаміки розвитку учня важливо встановити чинники, що зумовили відповідний рівень досягнення індивідуальних очікуваних результатів, визначених ІПР.

Коли успішність учня є нижчою очікуваного рівня, причиною цього може бути недостатність інформації про потенційні можливості учня та його потреби, що вимагає збору і розгляду додаткової інформації.

  Якщо причина полягає в нерівнозначному розподілі завдань або недостатній участі додаткових фахівців у наданні підтримки дитині з ООП, КППС вносить відповідні корективи ІПР в частині надання додаткових психолого-педагогічних, корекційно-розвиткових послуг.

  Якщо встановлено, що стратегії, адаптації чи інші компоненти ІПР є невідповідними, здійснюється детальний аналіз та їх перегляд.

Отже, ІПР є:

• освітнім маршрутом дитини, що визначає її індивідуальні цілі навчання і розвитку;
• планом дій для педагогів, які організовують освітній процес з урахуванням потреб і можливостей дитини;
• гнучким робочим документом планування роботи з дитиною та інструментом оцінювання її досягнень, що постійно переглядається, і у разі потреби коригується;
• взаємодією між закладом освіти і батьками, оскільки визначає комплекс додаткових психолого-педагогічних, корекційно-розвиткових занять, що допомагають дитині у досягненні визначених цілей і завдань;
• індивідуальним портфоліо дитини, що безперервно поповнюється інформацією про неї і відображає динаміку її розвитку.