Законодавчі акти, що регулюють охорону праці людини на виробництві

Законодавчими актами, що визначають основні положення про охорону праці, є загальні закони України, а також спеціальні законодавчі акти. До загальних законів, що визначають основні положення про охорону праці належать: Конституція України, Закони України»Про охорону праці», «Основи законодавства України про охорону здоров'я», «Про пожежну безпеку», «Про використання ядерної енергії та радіаційний захист», «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», Кодекс законів про працю України (КЗпП). Спеціальними законодавчими актами в галузі охорони праці є Державні нормативні акти про охорону праці, Державні стандарти Системи стандартів безпеки праці, Будівельні норми та правила, Санітарні норми, Правила технічної експлуатації електроустановок споживачів та інші нормативні документи.

Основним законом, що гарантує право громадян на безпечні та нешкідливі умови праці, є Конституція України, в який питанням охорони праці присвячені статті 43, 45 та 46.

В статті 43 Конституції України записано: «Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується», «Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, заробітну плату, не нижчу від визначеної законом», «Використання праці жінок і неповнолітніх на небезпечних для їхнього здоров’я роботах забороняється».

Держава створює умови для повної зайнятості працездатного населення, рівні можливості для громадян у виборі професії та роду трудової діяльності, здійснює програми професійно-технічного навчання, підготовки та перепідготовки робітників.

Роботодавець (власник підприємства) зобов'язаний забезпечити нешкідливі умови праці відповідно до вимог безпеки і гігієни праці.

Кожен, хто працює, має право на відпочинок (ст. 45 Конституції України). Це право забезпечується наданням днів щотижневого відпочинку, а також оплачуваної щорічної відпустки, встановленням скороченого робочого дня щодо окремих професій і виробництв, скороченої тривалості роботи у нічний час.

У тексті статті 46 Конституції України вказано на те, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Закон України " Про охорону праці"

Закон України "Про охорону праці"

Закон України "Про охорону праці" — це самостійна гілка в законодавстві України про працю. Закон визначає основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров'я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, регулює за участю відповідних органів державної влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.

Кодекс законів про працю.

Кодекс законів про працю України — основний закон національного трудового законодавства.

Законодавство про працю України визначає правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці, регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності. Працівники реалізують право на працю шляхом укладання трудового договору на підприємстві, в установі тощо.

Працівники мають право на: відпочинок відповідно до законів про обмеження робочого дня та робочого тижня і про щорічні оплачувані відпустки;здорові і безпечні умови праці; матеріальне забезпечення в порядку соціального страхування в старості, в разі хвороби, втрати працездатності, а також матеріальну допомогу в разі безробіття; об'єднання в професійні спілки; вирішення колективних трудових конфліктів.

Умови договорів про працю, які погіршують становище працівників порівняно з вимогами законодавства України про працю, є недійсними.

Закон України « Основи законодавства України про охорону здоров'я»

Кожна людина має природне невід'ємне і непорушне право на охорону здоров'я. Суспільство і держава відповідальні перед сучасним і майбутніми поколіннями за рівень здоров'я і збереження генофонду народу України, забезпечують пріоритетність охорони здоров'я в діяльності держави, поліпшення умов праці, навчання, побуту і відпочинку населення, розв'язання екологічних проблем, вдосконалення медичної допомоги і запровадження здорового способу життя.

Основи законодавства України про охорону здоров'я визначають правові, організаційні, економічні та соціальні засади охорони здоров'я в Україні, регулюють суспільні відносини у цій галузі з метою забезпечення гармонійного розвитку фізичних і духовних сил, високої працездатності і довголітнього активного життя громадян, усунення факторів, що шкідливо впливають на їх здоров'я, попередження і зниження захворюваності, інвалідності та смертності, поліпшення спадковості.

Закон України "Про пожежну безпеку".

Закон визначає правові, економічні та соціальні основи забезпечення пожежної безпеки на території України. Забезпечення пожежної безпеки є невід'ємною частиною державної діяльності щодо охорони життя та здоров'я людей, національного багатства і навколишнього природного середовища. Цей Закон наголошує, що забезпечення пожежної безпеки підприємств покладається на їх керівників.

Усі працівники при прийнятті на роботу і щорічно за місцем роботи проходять інструктажі з питань пожежної безпеки. Допуск до роботи осіб, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з питань пожежної безпеки, забороняється.

2. Стан безпеки праці у галузі

Облік стану умов і безпеки праці в області здійснюється:

— обласним управлінням статистики за встановленими формами: 1-ПВ, 23-ТН, 1-ППО, 1-ДТП та ін;

— обласною санітарно-епідеміологічною службою Міністерства охорони здоров'я — на підставі карток за формою № 389-9-86 (зведений звіт подається службі охорони праці обласної державної адміністрації);

— відділом охорони здоров'я обласної державної адміністрації за формою № 1-УБ (зведений звіт подається Держпромгірнагляду).

Облік умов і безпеки праці в районах здійснюється:

— районними відділами статистики за встановленими формами;

— районними СБС на підставі карток за формою № 389-9-86 (зведені форми звітів подаються службі охорони пращ райдержадміністрації);

— службою охорони праці районної державної адміністрації за формою №1-УБ (зведений звіт подається відділу охорони праці облдержадміністрації).

Облік умов і безпеки праці на підприємстві організовує служба охорони праці.

Аналіз та оцінку стану умов і безпеки праці забезпечують служби охорони праці обласної та районних державних адміністрацій, виконкому, міських, селищних і сільських рад та служби охорони праці підприємства. Основою для аналізу та оцінки показників стану умов та безпеки праці є "Єдина державна система показників умов і безпеки пращ", дані про травматизм на виробництві та професійні захворювання, пожежі, дорожньо-транспортні пригоди й аварії.

Основними показниками ефективного функціонування СУОП на всіх рівнях є:

— рівень виробничого травматизму;

— рівень профзахворювань;

— рівень захворювань, пов'язаних з умовами праці;

— кількість працюючих у незадовільних умовах праці;

— кількість обладнання, що не відповідає вимогам нормативних актів про охорону праці;

— кількість технологічних процесів, що не відповідають вимогам нормативних актів про охорону праці;

— кількість аварійних будівель і споруд;

— забезпеченість засобами індивідуального захисту;

— забезпеченість санітарно-побутовими приміщеннями;

— витрати на поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища;

— витрати на повне відшкодування збитків потерпілим від нещасних випадків та профзахворювань (або витрати на соціальне страхування від нещасних випадків та профзахворювань);

— витрати на розслідування та ліквідацію наслідків аварій та нещасних випадків і профзахворювань.

Результати аналізу та оцінки стану умов і безпеки праці використовуються керівництвом підрозділу, підприємства, адміністративно-територіальною одиницею для планування заходів з охорони праці на наступний рік, а також для застосування відповідних методів управління.

З метою оперативного розв'язання завдань з охорони праці при облдержадміністрації створюється обласна Рада з безпечної життєдіяльності населення і відділ з питань охорони праці.

Обласна Рада з безпечної життєдіяльності населення (надалі — обласна Рада) створюється головою обласної держадміністрації відповідно до Закону України "Про охорону праці" з метою розроблення і реалізації державної політики в галузі охорони життя людей на виробництві та профілактики побутового травматизму на території області.

Обласна Рада у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, декретами, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, а також відповідним положенням.

Обласна Рада:

— розробляє, здійснює заходи щодо створення системи державного управління охороною життя людей на виробництві та профілактики побутового травматизму, вносить на розгляд Кабінету Міністрів пропозиції про вдосконалення цієї системи;

— організовує і забезпечує контроль за виконанням законодавчих актів і рішень уряду України, пов'язаних з реалізацією державної політики з питань безпечної життєдіяльності населення, подає пропозиції про вдосконалення законодавства з цих питань;

— готує пропозиції щодо впровадження у виробництво досягнень науки і техніки, які забезпечують підвищення рівня профілактики травматизму невиробничого характеру, і подає їх на розгляд обласної державної адміністрації;

— сприяє впровадженню у виробництво досягнень науки і техніки, прогресивних технологій, сучасних засобів колективного та індивідуального захисту працюючих, захисту населення, виробничого й навколишнього природного середовища;

— вносить пропозиції обласній державній адміністрації щодо забезпечення реалізації державної політики з питань охорони життя і здоров'я людей на виробництві та профілактики травматизму невиробничого характеру;

— веде облік, здійснює аналіз нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, а також заподіяної ними шкоди;

— розглядає листи, заяви та скарги працюючих з питань охорони праці;

— надає допомогу підприємствам у використанні вітчизняного та зарубіжного досвіду охорони праці; пропаганди безпечних і нешкідливих умов праці; паспортизації цехів, дільниць, робочих місць щодо відповідності їх вимогам охорони праці;

— координує роботу служб охорони праці підприємств та здійснює методичне керівництво цими службами;

На підприємствах відділ з питань охорони праці здійснює контроль за:

— дотриманням законодавства з питань профілактики травматизму невиробничого характеру та проведенням навчання населення з цих питань;

— дотриманням працівниками нормативно-правових актів та виконанням ними посадових інструкцій з питань охорони праці;

— виконанням приписів органів державного нагляду, пропозицій та подань уповноважених трудових колективів і профспілок з питань охорони праці, використанням коштів фонду охорони праці;

— відповідністю машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, технологічних процесів, засобів проти-аварійного, колективного та індивідуального захисту працюючих нормативно-правовим актам про охорону праці; наявністю технологічної документації на робочих місцях;

— своєчасним проведенням навчання та інструктажів працюючих, атестації та переатестації з питань безпеки праці посадових осіб та осіб, які виконують роботи підвищеної небезпеки, а також дотримання вимог безпеки під час виконання цих робіт;

— забезпеченням працюючих засобами індивідуального захисту, лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, мийними засобами, санітарно-побутовими приміщеннями; організацією питного режиму; наданням працівникам передбачених законодавством пільг і компенсацій, пов'язаних з важкими та шкідливими умовами праці;

— використанням праці неповнолітніх, жінок та інвалідів згідно із законодавством;

— проходженням попереднього (під час прийняття на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах і роботах зі шкідливими чи небезпечними умовами праці, або таких, де є потреба у професійному доборі; проходженням щорічних обов'язкових медичних оглядів осіб віком до 21 року;

— реалізацією регіональної програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і регіональної програми заходів щодо запобігання нещасним випадкам невиробничого характеру.

Питання для самоконтролю

Назвіть основні законодавчі акти з охорони праці.
Яким основним законом є закон, що гарантує право громадян на безпечні та нешкідливі умови праці?
Назвіть основи законодавства України про охорону здоров'я.
Як часто проводить інструктаж з пожежної безпеки на підприємстві.
Розкажіть про стан справ з охорони праці у світі.
Чому галузевий аспект безпеки праці потребує окремого розгляду?
Які фактори стресу існують?