1. Сутність та основи управління

Важливим резервом економічного розвитку є ефективне управління виробництвом, яке являє собою цілеспрямовану координацію процесу суспільного відтворення. 

Управління має давню історію, адже це той вид діяльності, який здатен перетворити стихійний процес в ефективну, цілеспрямовану і продуктивну діяльність. Здійснюється управління через процес планування, організації, мотивації, контролю та обліку спільних дій. 

Управління землевпорядним виробництвом – це цілеспрямований вплив на колективи людей для організації і координації їх діяльності в процесі виробництва. Форми і організація управління процесом виробництва спрямовані на одержання максимально можливого прибутку. Для цього застосовують сучасні математичні методи і електронно-обчислювальні машини, які підвищують процес управління технічними процесами, механізмами і цілими підприємствами.

Управління землевпорядним виробництвом включає: керівництво колективом, проведення організаційної роботи з добору і розстановки кадрів на різних ділянках виробництва, визначення для них кола виконуваних робіт, прав і відповідальності, координацію їх зусиль, своєчасне матеріальне забезпечення процесу праці, розвиток і використання матеріальної та моральної зацікавленості працівників, додержання тісного зв’язку з підлеглими, розпорядження майном підприємства, його основними і оборотними фондами, створення умов для раціонального поєднання праці із засобами виробництва.

У цьому зв’язку роль управління надзвичайно велика. Постійне вдосконалення виробництва, збільшення його масштабів, якісні зміни в економіці – усе це викликає необхідність систематичного поліпшення структури управління, приведення її до відповідного рівня розвитку продуктивних сил.

Зростаючі обсяги землевпорядних робіт, необхідність підвищення їх якості і ефективності землевпорядного виробництва потребують не тільки організації існуючих форм і методів управління, але й постійного вдосконалення його. Вдосконалення управління передбачає поліпшення організаційної структури і економічного механізму управління, галузевого і територіального планування, створення необхідних умов для підвищення, концентрації і поглиблення спеціалізації виробництва, для забезпечення комплексного переозброєння управління на сучасній науково-технічній базі.