1. Аналіз обгрунтованості та ефективності формування портфелю договорів на поставку матеріальних ресурсів.

Кожне підприємство в рамках аналізу матеріальних ресурсів повинно контролювати рівень запасів, маючи на увазі подвійну ціль: знизити витрати на зберігання й управління запасами та зменшити обсяг законсервованих коштів. Світовий досвід довів, що процедури контролю матеріальних запасів є оперативними й мають базуватися на таких принципах управління:

– замовляти тільки те, що потрібно підприємству, не спокушаючись на привабливі пропозиції;

– мати мінімальний рівень запасів, який відповідає обсягу продажу і термінам можливого поповнення запасів;

– зберігати запаси за допомогою конкретної системи складування та використовувати їх у міру надходження;

– чітко і правильно маркувати запаси;

– дотримуватись певних правил розвантаження і складування матеріалів, перевіряти їх кількість та стан перед підписанням відповідних документів.

Методика розрахунку потреби підприємства в матеріальних ресурсах передбачає застосування норм витрат матеріалів (у натуральних вимірниках), а також розрахунку мінімального рівня запасу.

Нормативні витрати на одиницю продукції, послугу та на визначений обсяг випуску продукції є ключовим елементом у системі управління й аналізу матеріальних запасів. Вони встановлюються з метою визначення умов діяльності і служать основою для порівняння фактичних витрат.

Загальна потреба підприємства в матеріальних ресурсах визначається в натуральних показниках у розрізі їх n-видів, необхідних для виготовлення i-видів продукції.

Розрахувавши потребу в матеріальних ресурсах, необхідно проаналізувати забезпеченість потреби джерелами покриття. Такий аналіз забезпечує ритмічну роботу підприємства та його фінансову стійкість; саме з нього починається аналіз забезпеченості виробництва матеріальними ресурсами взагалі.

Значна питома вага в сумі джерел покриття потреб підприємства в матеріальних ресурсах припадає на зовнішні джерела, а саме надходження від постачальників за укладеними договорами, що формує портфель замовлень на матеріальні ресурси підприємства.

Аналіз обґрунтованості та ефективності формування портфеля замовлень на матеріальні ресурси передбачає:

– оцінку та перевірку залишків матеріалів на початок та кінець планового періоду з урахуванням нормативного запасу і планових обсягів виробництва;

– визначення рівня забезпеченості підприємства матеріальними запасами для планування обсягу замовлення та організації контролю за їх витрачанням.

У процесі аналізу забезпеченості підприємства матеріальними ресурсами перевіряється відповідність фактичного розміру запасів плановій потребі. Для цього на основі даних про фактичну наявність матеріалів у натуральних одиницях, інтервали надходження і середньодобове споживання розраховують фактичну забезпеченість у днях та порівнюють її з нормативною потребою.