4. Факторний аналіз рентабельності капіталу

При аналізі коефіцієнтів рентабельності найбільш широке поширення одержала факторна модель фірми «DuPont».

Призначення моделі – визначити фактори, що впливають на ефективність роботи компанії та оцінити цей вплив. Оскільки існує безліч показників рентабельності, аналітиками цієї фірми обраний один. На їхню думку, найбільш значимий – рентабельність власного капіталу.

В основі методики аналізу знаходиться «розщеплення» ключових показників на фактори, їх складові, що дозволяє визначити і дати порівняльну характеристику причин, що вплинули на зміну того чи іншого показника і відстежити динаміку його зміни.

Наведена модель «DuPont» заснована на аналізі співвідношень, що утворюють коефіцієнт рентабельності власного капіталу. Дана модель дозволяє визначити вплив того чи іншого фактора на показник рентабельності власного капіталу.


Існує кілька варіантів даної моделі, що відрізняються ступенем деталізації.

Двофакторна модель представляє коефіцієнт рентабельності власного капіталу у вигляді добутку коефіцієнтів рентабельності сукупних активів (Ра) і коефіцієнта фінансової залежності.


Трьохфакторна модель передбачає розкладання коефіцієнта рентабельності активів (Ра), що використовується в двофакторної моделі, на добуток коефіцієнта чистої рентабельності реалізованої продукції  і коефіцієнта оборотності активів . 


П'ятифакторна модель аналізу рентабельності власного капіталу враховує вплив оподаткування та процентних ставок за кредитами на рентабельність власного капіталу компанії.

Ще одним прикладом застосування моделі «DuPont» є розкладання коефіцієнта рентабельності активів на ряд приватних фінансових коефіцієнтів його формування, взаємопов'язаних в єдиній системі. Схема проведення такого розкладання представлена ​​у вигляді формули


де    ЧП – чистий прибуток, у.о.;

А – активи.;

ВК – власний капітал.;

В – виручка від реалізації (продажі);;

EBIT - прибуток до нарахування відсотків і податку на прибуток.;

EBT - прибуток до нарахування податку на прибуток.