КОНСПЕКТ

Організація аналітичної роботи передбачає:

• • розробку загальних засад і порядку проведення аналізу, плануван­ня роботи окремих її елементів та етапів;

• • матеріальне, методичне і наукове забезпечення;

• • загальне керівництво, прийом виконаних аналітичних робіт, їх оформлення та контроль за впровадженням у виробництво розроблених заходів з метою поліпшення діяльності підприємства.

Аналітична робота підприємства розпочинається з плануван­ня.

Розрізняють такі плани аналітичної роботи:

1) Загальний план роботи складається на рік з розбивкою за кварталами. У плані зазначаються:

-       розділи господарської діяльності та об'єкти, які мають вивчатися;

-       періодичність і терміни проведення роби;

-       від­повідальні виконавці;

-       технічні засоби та джерела інформації, по­трібні для здійснення аналізу.

2) Плани окремих робіт - складаються відповідно до загального плану аналітичної роботи, визначаються об'єкти та етапи аналізу, терміни виконання її завдання тощо.

Загальне керівництво аналітичною роботою на підприємстві здійснює заступник директора з економічної роботи (головний економіст). Безпосередньо цю роботу може очолювати керівник планового відділу або головний бухгалтер чи його заступник.

Ви­конавцями аналізу на підприємстві є економісти, плановики, бух­галтери, а також працівники інших професій, які мають відповід­ний досвід і схильність до аналітичних досліджень. Якщо аналіз виконують сторонні організації, то аналітиками є аудитори, пра­цівники банків і наукових установ, відомчі ревізори, інші праців­ники контролюючих організацій.

Аналіз проводять економічні підрозділи підприємства, але до виконання аналітичних робіт залучаються й працівники техніч­них, технологічних та інших служб.

Програмою аналізу може слугувати розгорнутий і деталізова­ний перелік питань, які передбачено вивчати, або комплект таб­лиць, обов'язковий до опрацювання. 

Визначаючи зміст аналітичної роботи та терміни її проведен­ня, потрібно враховувати наявність готового матеріалу для аналізу, трудомісткість збирання та опрацювання іншої інформації і, на­решті, час, потрібний для виконання окремих етапів робіт.

Реко­мендується виокремлювати три головні етапи аналітичних робіт:

І. Попередній етап – здійснюється загальне ознайомлення зі станом справ, визначається ступінь виконання плану за основними показниками, робиться попередня оцінка роботи або стану справ На цьому етапі також складається докладна програма ана­лізу, готуються макети таблиць, збирається и перевіряється голов­на інформація, визначаються виконавці та вирішуються інші організаційні питання.

ІІ. Основний етап – передбачає заповнення всіх таблиць, вив­чення та опрацювання необхідної додаткової інформації, ви­значення факторів і виконання розрахунків їх впливу на зміну величини показників, пошук резервів виробництва з окремих вивчених питань роблять оцінки і підраховують резерви вироб­ництва.

ІІІ. Підсумковий етап – узагальнюються результати аналізу й підраховуються зведені резерви виробництва, дається підсумкова оцінка діяльності підприємства, розробляються конструктивні заходи щодо поліпшення роботи та використання виявлених ре­зервів виробництва.

З наведених трьох етапів найбільш тривалим і трудомістким є другий. 

Зібрані працівниками підприємства під час аналізу матеріали, заповнені таблиці, розра­хунки впливу факторів і резервів на останньому етапі узагаль­нюють і письмово оформляють у вигляді довідок, актів переві­рок, аналітичних і доповідних записок, пояснювальних записок до звітів.

Працівники зовнішніх установ практикують оформ­лення результатів аналізу у вигляді висновку.

Самостійним або додатковим документом, у якому відображаються результати аналізу, є проект наказу. У ньому дається загальна оцінка ро­боти і визначаються заходи, терміни початку та закінчення їх проведення, необхідні матеріальні та грошові ресурси, вико­навці, відповідальні та контролюючі посадові особи чи підроз­діли підприємства.

Цей документ, ухвалений і підписаний ке­рівниками підприємства, є обов'язковим для виконання запро­понованих аналітиком заходів.