3. Порівняльний аналіз принципів дії динамічних і статичних організацій

Статична організація

Динамічна організація

Система, що перебуває у статичному стані зацікавлена в уніфікації і зниженню ризиків. Чим вищий рівень уніфікації, тим легше здійснювати управління, передбачити результат управлінського впливу, забезпечити стійку та стабільну роботу всієї системи.

Система, що динамічно розвивається, має перебувати в стані стійкої рівноваги. Це не означає, що вона знаходиться в деякому застиглому або нерухомому стані. Динамічна організація, прагнучи до стійкості, продовжує удосконалюватися та розвиватися.

Метою існування соціальної організації у статичному стані є досягнення стабільного режиму діяльності.

Метою існування соціальної організації у динамічному стані є нововведення, які необхідні їй для виживання та успішного розвитку.

Для організацій статичного типу характерні низькі рефлексивні якості. Рефлекс розуміють як доволі стійку реакцію системи на подразник. Такі організації прагнуть обмежити і мінімізувати можливі зміни їхнього стану. Зміни проводяться тільки у разі крайньої необхідності.

Основне завдання системи управління організацією динамічного типу полягає не стільки в реагуванні на зміни чи події в зовнішньому середовищі, скільки в спробі передбачити ці зміни та завчасно підготуватися до них. В очікуванні змін розробляються альтернативи можливої поведінки організації.

Для статичних організацій характерна відсутність реакції взагалі або запізнювання реакції системи на зміни, що відбулися.

Динамічні організації доволі легко здійснюють перебудову системи і швидко налаштовуються на новий режим роботи.

Традиційна концепція управління передбачає наявність централізованої структури і певної ієрархії управління: бюрократизація процесів, сповільнене ухвалення рішень, неефективні комунікаційні зв’язки, особливо в напрямі знизу-вгору.

Використання гнучких децентралізованих структур управління динамічного типу збільшує швидкість реакції на зміни в зовнішньому середовищі. Заохочуються інновації, що пропонуються як керівництвом, так і підлеглими.

Елементи статики властиві будь-якій організації, наприклад, фінансові показники діяльності за фіксований період, структура, розподіл владних повноважень, посадові обов’язки, штатний розпис, постійний асортимент продукції, що випускається, стійкі партнерські зв’язки тощо.

Властивості організації, що динамічно розвиваються: лідерство, поступальний розвиток організації, орієнтація на споживача, використання нових технологій, наявність децентралізованої структури управління організацією.

Діяльність організації може змінюватися під впливом багатьох факторів. Виділяють 5 основних ознак прийдешніх змін:

  • політичні або демографічні зміни;
  • швидке зростання сфери, до якої відноситься організація;
  • невідповідність діяльності організації об’єктивним потребам;
  • зміна технологій роботи;
  • зміни в сприйнятті або зміна моди.

У сучасних умовах налаштовування організаційної системи управління на динамічний режим роботи є гарантією її благополуччя та успіху.