Конспект. Основи теорії організацій

Найбільш значний внесок у розвиток теорії організації на третьому етапі зробив Альфред Чандлер. Результати його досліджень опубліковані у книзі «Стратегія і структура» (1962 р.).

А. Чандлер встановив, що зі зміною стратегії компанії відповідно змінюється її організаційна структура. Необхідність стратегічних змін диктується вимогами зовнішнього середовища. Зміна умов функціонування організації призводить до зміни стратегії, а це здійснює прямий вплив на організаційну схему. Так, А. Чандлер показав, що збільшення обсягу продукції, що випускається, орієнтується на потокове виробництво і приводить до необхідного переходу від функціональної організаційної форми до структурної схеми на основі підрозділів.

Теоретичне обґрунтування взаємозв’язку навколишнього оточення і структури організації зробив американський соціолог Джеймс Томсон у праці «Організації у дії», показавши різницю між закритими і відкритими організаціями. На думку Томсона, закрита організація прагне до визначеності й орієнтована на внутрішні чинники, пов’язані з досягненням її мети. Відкрита організація визнає взаємозалежність організаційної структури та її оточення, намагається досягти стабілізації в своїх відносинах з вимогами зовнішнього середовища. Як зауважував Дж. Томсон, організації тісно пов’язані з своїм оточенням: вони набувають ресурсів в обмін на продукцію, що випускається, їхні технології базуються на реальностях навколишнього світу.

Крім А. Чандлера і Дж. Томсона, у 1967 р. дослідження впливу зовнішнього середовища на організацію провели викладачі Гарвардської школи бізнесу Пол Лоуренс і Джей Лорш. Результатом цієї співпраці стала книга «Організація і її оточення». Лоуренс і Лорш розглядали організаційні структури і системи управління, порівнюючи компанії, що мають кращі результати в динамічному бізнесі (виробництво спеціальних пластиків), з кращими компаніями в стабільній, мало змінній галузі (виробництво контейнерів). Вони встановили, що кращі фірми в бізнесі, для якого характерна стабільність, використовують функціональну схему організації і прості системи контролю. Навпаки, лідери в динамічному виробництві мають більш децентралізовану форму організації і складніші системи управління, ніж їхні конкуренти. Шляхом соціометричного обстеження П. Лоуренс і Дж. Лорш виявили тісну кореляційну залежність внутрішніх параметрів організації і характеристик зовнішнього середовища.

Отримані результати і висновки стали основою для формування концепції організації як відкритої системи. Теоретики висунули й обґрунтували положення про те, що між організацією і середовищем не тільки існують відносини адаптації, а й зовнішні характеристики середовища, з одного боку, і внутрішні структурні, і поведінкові параметри – з іншого, нерозривно пов’язані об’єктивними закономірностями і взаємозалежностями (середовище, звичайно, не є єдиною детермінантою організації, крім того, важливе значення мають незалежні змінні цілей, технологія, розміри, нововведення та ін.). До початку 70-х рр. XX ст. цей підхід, названий П. Лоренсом і Дж. Лоршем організаційною теорією «випадків», оформився як один із напрямів цієї науки.