3. Основоположні ідеї теорії організації

3.5. Честер Барнард і цілеспрямовані організаціϊ

Честер Барнард – професор, бізнесмен і філософ. Від 1909 р. він працював у корпорації ЛТ&Т як статист і швидко піднявся службовими сходами; у 1927 р. став президентом однієї з телефонних компаній. Його єдина книга «Функції керівника» (1938 р.) визнана класичною працею у сфері теорії організації.

Об’єднання ідей Тейлора, Файоля і Вебера з результатами Хоторнського експерименту привело до висновку, що організація – це «...система свідомо координованих дій групи людей».

Основними елементами організації є техніка і люди, зосередження уваги тільки на одному з цих елементів не приводить до оптимізації системи. Це положення вперше сформулював Ч. Барнард.

Ч. Барнард дав визначення формальної (цілеспрямованої) організації та її складових елементів і призначення, виділив суб’єктивні й об’єктивні аспекти влади керівників. Особливе визнання отримала розроблена ним теорія сприйняття, що по-новому пояснює взаємини менеджерів і працівників.

Суть ідей Ч. Барнарда може бути виражена в таких положеннях:

  • кооперація – діючий спосіб подолання фізіологічних і біологічних обмежень, співробітництво приводить до погоджених ефективних дій;
  • успіх організації залежить від задоволеності її членів;
  • організації можуть бути формальні і неформальні (як захист індивідів перед формальною);
  • влада – це інформаційний зв'язок (команда), тому що персонал вирішує, виконувати або не виконувати розпорядження.