Теоретичний матеріал. Продуктивність праці та методи її вимірювання

Для забезпечення високої ефективності виробництва, що є основою конкурентоспроможності підприємництва в ринкових умовах, вкрай важливо оптимізувати витрачання всіх видів задіяних ресурсів: живої та уречевленої праці (робочого часу, сировини, матеріалів, енергії, обладнання тощо).

Першим кроком на шляху до оптимізації витрачання ресурсів є нормування, тобто науково обґрунтоване визначення кількості ресурсів, об'єктивно необхідних для ефективного підприємництва за наявного рівня розвитку продуктивних сил.

Головною метою нормування (встановлення міри праці в ринкових умовах на кожному підприємстві) є максимальне змен­шення витрат виробництва за рахунок щільного використання робочого часу, вивільнення його від непродуктивних втрат.

Види норм праці:

Норма часу — кількість робочого часу (в людино-годинах, людино-днях, машино-годинах, машино-змінах і т.п.), необхідного для вироб­ництва одиниці продукції/послуг, роботи робітни­ком відповідної кваліфікації в умовах належної організації праці й виробництва. 

Норма виробітку (Н_вир) — кількість продукції/послуг, які робітник-відрядник повинен зробити за одиницю часу (годину, день, зміну) на своєму робочому місці за відповідних умов організації праці і якості робіт.

Норма чисельності – необхідна для виконання роботи (обслуговування) явочна чисельність персоналу, люд-змін; люд-год і т.п.

Норма обслуговування – встановлена кількість одиниць агрегатів, машин, устаткування, які повинен обслужити робітник (бригада) за зміну.