5. Зйомка ситуації та рельєфу місцевості
Зйомка ситуації та рельєфу місцевості
Зйомку ситуації і рельєфу проводять одночасно полярним способом з точок висотно – теодолітного ходу, геометричної мережі, мензульного ходу і перехідних точок.
При зйомці рельєфу pеєчник повинен рухатися знизу вверх; при такому переміщенні помітніші перегини схилів. Пікетні точки беруть на характерних лініях і точках рельєфу - вододілах, водозливах, на вершинах, підошвах, сідловинах, дні улоговин і перегинах схилів. За висотами ряду точок інтерполюванням "на око" зображають рельєф у горизонталях.
Місцеві предмети і елементи рельєфу, які не виражаються горизонталями (наприклад, яри, урвища, скелі і т.п.), зображаються умовними знаками
Ставлять мензулу над однією із точок теодолітного ходу і приводять її в робочий стан: орієнтують планшет по двом сторонам хода, вимірюють висоту інструменту. В подальшому реєчник послідовно встановлює рейку на характерні контурні і висотні точки місцевості.
При КЛ суміщають на планшеті скошене ребро лінійки кіпрегеля з точкою, над котрою мензула відцентрована, і наводять зорову трубу на рейку, яка знаходиться на точці яку знімаємо таким чином, щоб вертикальна нитка сіток пройшла через вісь рейки. В цьому положенні закріплюють трубу кіпрегеля і обертанням мікрогвинта центральну точку сітки ниток суміщають з точкою рейки, що відповідає висоті приладу. По далекомірним ниткам (верхній та нижній) беруть відлік. Різницю відліків множать на коефіцієнт далекоміра c і одержують відстань (в метрах) від переднього фокуса труби кіпрегеля до рейки. По вертикальному кругу роблять відліки і розраховують кут v нахилу лінії візування.
Якщо кут нахилу лінії візування v < 2º, то відстань, виміряну далекоміром, приймають за горизонтальне прокладення і в масштабі плану його відкладають вздовж скошеної сторони лінійки кіпрегеля від точки, над котрою центрують мензулу. Потім наколюють на планшеті пікетну точку. Якщо кут v лінії візування v > 2º , то розраховують горизонтальне прокладення виміряної по далекоміру відстані, котру і відкладають на планшеті.
Кути v нахилу при візуванні на пікетні точки розраховують по формулі
v = МО – КЛ
Відмітки пікетних точок Н р.т. розраховують з точністю до 0,01м. На планшеті біля кожної реєчної точки в чисельнику пишуть номер точки, а в знаменнику її відмітку.
Після нанесення на планшет декількох точок якого небудь контура їх з’єднують прямими лініями і одержують контур об’єкта який знімають. На плані мензульної зйомки цей контур креслять умовним знаком і підписують його назву.
Основні форми і скелетні лінії рельєфу
Дайте визначення поняттю «рельєф» та опишіть основні форми рельєфу.
Рельєф – називається совокупність різних за формою нерівностей (понижений і висотна) земної поверхні.
Гора (горб, курган, могила) – ізольована височина з висотою більше
Хребет – горна височина, яка має зрівняно більше протяжне. З крутими схилами в обидві сторони.
Сідловина (перевал) – пониження між двома сусідніми горними вершинами чи височинами, нагадуючи своєю формою седло.
Котловина – вогнуте пониження рельєфу на земній поверхні, обмежене зі всіх сторін.
Балка(долина)-поглиблення більш велике ніж рови ,і з пологими схилами,частіше покриті рослинністю.
Лощина(улоговина)- не велике поглиблення з більш пологими схилами,поступово пер ходячими в рівнину.
При зйомці рельєфу необхідно виділяти основні характерні точки рельєфу.
Основні точки і лінії рельєфу.
Вершина-сама висока точка.
Скат(схил)- бокові поверхні гори.
Тальвег(водотік)- лінія вдовж лощини, яка проходить по найнищим точкам.
Дно
Відображення рельєфу горизонталями. Види горизонталей.
Опишіть порядок зображення рельєфу горизонталями, дайте визначення основним типам горизонталей.
Горизонталь можна уявити як слід перетину рельєфу рівневими поверхнями,паралельними між собою. Горизонталь –це лінія на земній поверхні,що з‘єднує точки з однаковими абсолютними висотами.
Перетин рельєфу – задана відстань між двома суміжними горизонталями по висоті.
Основна горизонталь – горизонталь, якими зображують форми рельєфу у відповідності з прийнятою висотою перерізу.
Напівгоризонталь – подовжені штрихові лінії через половину перерізу.
Берштрих (скат штрих)- вказують напрям стоку води по схилу.
Підпис горизонталей на планшеті мензульного знімання
Викреслені горизонталі підписують таким чином, щоб її висота показувала вершину, попередньо перервавши горизонталь. Берштрихи показують напрям схилу.
Кожну п’яту горизонталь потовщують.
Інтерполяція рельєфу
Інтерполяція-це визначення положення горизонталей у інтервалі між точками з відомими відмітками. Для побудови горизонталей на планах проводять інтерполювання між сусідніми парами точок з відомими відмітками,а потім з’єднують лінією точки, які мають однакові висоти. Горизонталі необхідно проводити плавними кривими лініями відповідно згинам зображення на плані території .Різкі зломи на земній поверхні можна зустріти тільки у гірських умовах,або у місцях, які розлитими між проточними водами. На топографічних планах і картах прийнято горизонталі викреслювати коричневою або червоно-коричневою тушшю
1. 5. Зйомка ситуації та рельєфу місцевості
Зйомку ситуації і рельєфу проводять одночасно полярним способом з точок висотно – теодолітного ходу, геометричної мережі, мензульного ходу і перехідних точок.
При зйомці рельєфу pеєчник повинен рухатися знизу вверх; при такому переміщенні помітніші перегини схилів. Пікетні точки беруть на характерних лініях і точках рельєфу - вододілах, водозливах, на вершинах, підошвах, сідловинах, дні улоговин і перегинах схилів. За висотами ряду точок інтерполюванням "на око" зображають рельєф у горизонталях.
Місцеві предмети і елементи рельєфу, які не виражаються горизонталями (наприклад, яри, урвища, скелі і т.п.), зображаються умовними знаками
Ставлять мензулу над однією із точок теодолітного ходу і приводять її в робочий стан: орієнтують планшет по двом сторонам хода, вимірюють висоту інструменту. В подальшому реєчник послідовно встановлює рейку на характерні контурні і висотні точки місцевості.
При КЛ суміщають на планшеті скошене ребро лінійки кіпрегеля з точкою, над котрою мензула відцентрована, і наводять зорову трубу на рейку, яка знаходиться на точці яку знімаємо таким чином, щоб вертикальна нитка сіток пройшла через вісь рейки. В цьому положенні закріплюють трубу кіпрегеля і обертанням мікрогвинта центральну точку сітки ниток суміщають з точкою рейки, що відповідає висоті приладу. По далекомірним ниткам (верхній та нижній) беруть відлік. Різницю відліків множать на коефіцієнт далекоміра c і одержують відстань (в метрах) від переднього фокуса труби кіпрегеля до рейки. По вертикальному кругу роблять відліки і розраховують кут v нахилу лінії візування.
Якщо кут нахилу лінії візування v < 2º, то відстань, виміряну далекоміром, приймають за горизонтальне прокладення і в масштабі плану його відкладають вздовж скошеної сторони лінійки кіпрегеля від точки, над котрою центрують мензулу. Потім наколюють на планшеті пікетну точку. Якщо кут v лінії візування v > 2º , то розраховують горизонтальне прокладення виміряної по далекоміру відстані, котру і відкладають на планшеті.
Кути v нахилу при візуванні на пікетні точки розраховують по формулі
v = МО – КЛ
Відмітки пікетних точок Н р.т. розраховують з точністю до 0,01м. На планшеті біля кожної реєчної точки в чисельнику пишуть номер точки, а в знаменнику її відмітку.
Після нанесення на планшет декількох точок якого небудь контура їх з’єднують прямими лініями і одержують контур об’єкта який знімають. На плані мензульної зйомки цей контур креслять умовним знаком і підписують його назву.
Основні форми і скелетні лінії рельєфу
Дайте визначення поняттю «рельєф» та опишіть основні форми рельєфу.
Рельєф – називається совокупність різних за формою нерівностей (понижений і висотна) земної поверхні.
Гора (горб, курган, могила) – ізольована височина з висотою більше
Хребет – горна височина, яка має зрівняно більше протяжне. З крутими схилами в обидві сторони.
Сідловина (перевал) – пониження між двома сусідніми горними вершинами чи височинами, нагадуючи своєю формою седло.
Котловина – вогнуте пониження рельєфу на земній поверхні, обмежене зі всіх сторін.
Балка(долина)-поглиблення більш велике ніж рови ,і з пологими схилами,частіше покриті рослинністю.
Лощина(улоговина)- не велике поглиблення з більш пологими схилами,поступово пер ходячими в рівнину.
При зйомці рельєфу необхідно виділяти основні характерні точки рельєфу.
Основні точки і лінії рельєфу.
Вершина-сама висока точка.
Скат(схил)- бокові поверхні гори.
Тальвег(водотік)- лінія вдовж лощини, яка проходить по найнищим точкам.
Дно
Відображення рельєфу горизонталями. Види горизонталей.
Опишіть порядок зображення рельєфу горизонталями, дайте визначення основним типам горизонталей.
Горизонталь можна уявити як слід перетину рельєфу рівневими поверхнями,паралельними між собою. Горизонталь –це лінія на земній поверхні,що з‘єднує точки з однаковими абсолютними висотами.
Перетин рельєфу – задана відстань між двома суміжними горизонталями по висоті.
Основна горизонталь – горизонталь, якими зображують форми рельєфу у відповідності з прийнятою висотою перерізу.
Напівгоризонталь – подовжені штрихові лінії через половину перерізу.
Берштрих (скат штрих)- вказують напрям стоку води по схилу.
Підпис горизонталей на планшеті мензульного знімання
Викреслені горизонталі підписують таким чином, щоб її висота показувала вершину, попередньо перервавши горизонталь. Берштрихи показують напрям схилу.
Кожну п’яту горизонталь потовщують.
Інтерполяція рельєфу
Інтерполяція-це визначення положення горизонталей у інтервалі між точками з відомими відмітками. Для побудови горизонталей на планах проводять інтерполювання між сусідніми парами точок з відомими відмітками,а потім з’єднують лінією точки, які мають однакові висоти. Горизонталі необхідно проводити плавними кривими лініями відповідно згинам зображення на плані території .Різкі зломи на земній поверхні можна зустріти тільки у гірських умовах,або у місцях, які розлитими між проточними водами. На топографічних планах і картах прийнято горизонталі викреслювати коричневою або червоно-коричневою тушшю