1. 4. Мензульні зйомні ходи

 Мензульні ходи служать для згущення зйомочної основи у закритій або напівзакритій (залісненій та забудованій) місцевості, коли побудова геометричної мережі неможлива. Ходи прокладають між точками зйомочної основи і опорної геодезичної мережі. При використанні номогpамного кіпрегеля положення вершин мензульного ходу визначається у такому порядку:

1. Встановивши мензулу у початкову точку А, центрують і орієнтують планшет по твердій лінії АМ (рис. 11). Приклавши лінійку кіпрегеля до точки а планшета, візують при КЛ на рейку, встановлену у точці 1 і прокреслюють лінію а - 1. По номогpамних кривих знаходять горизонтальне прокладання і перевищення, відкладають у масштабі виміряну горизонтальну довжину лінії і намічають положення точки 1 на планшеті.

2. Мензулу переносять у точку 1, орієнтують планшет за лінією 1 - А.

 

 

  

Рисунок 5 - Прокладання мензульних ходів.

Визначають в зворотному напрямку горизонтальне прокладання лінії 1 - А і перевищення точки 1 над точкою А. Різниця довжин ліній прямого та зворотного вимірювання не повинна перевищувати 1/200 довжини. Розходження між прямими та зворотними перевищеннями по цій лінії допускається не більше 4 см на 100 м довжини. Обчислюють середнє значення довжини лінії і перевищення, і уточнюють положення точки на плані.

3. Наводять трубу на точку 2, прокреслюють напрямок 1 - 2 і вимірюють горизонтальне прокладання і перевищення. Відкладають горизонтальну відстань, намічають на планшеті точку 2. На наступних точках робота продовжується в тій самій послідовності.

Точки мензульного ходу використовуються для зйомки після ув'язки ходу в плані і по висоті. Відносна похибка повинна бути не більшою 1/300 його довжини, а абсолютна лінійна нев'язка - не перевищувати 0.8мм на плані. Допустиму лінійну нев'язку розподіляють графічно. Ув'язка перевищень та обчислення відміток ходу виконується так само, як і у тахеометричному ході.

Зйомка ситуації і рельєфу. Для виконання зйомки застосовують номогpамні кіпрегелі і рейки з висувними підставками. Після приведення мензули у робоче положення вимірюють висоту приладу і встановлюють нуль рейки на цю висоту. Головним способом зйомки є полярний спосіб.

Починаючи виконувати зйомку, спостерігач вирізає частину "сорочки" навколо станції, що відповідає передбачуваній ділянці зйомки з даної станції. Перед початком зйомки з даної станції необхідно разом з pеєчником обійти територію, яка підлягає зйомці, і дати вказівки про послідовність встановлення рейки на характерних точках контурів і рельєфу.

Спостерігач прикладає лінійку кіпрегеля до точки стояння мензули, зображеної на планшеті, і, повертаючи кіпрегель навколо цієї точки, візує на рейку, встановлену на характерній точці контуру або рельєфу. Бульбашку рівня вертикального круга приводить на середину, за номогpамними кривими по рейці визначає горизонтальне прокладення і перевищення до рейкової (пікетної) точки. Сумістивши точно скошений край допоміжної (рухомої) лінійки з точкою стояння мензули, відкладає виміряне горизонтальне прокладання та наколює пікетну точку. Біля точки підписує в чисельнику її номер, а в знаменнику - висоту з округленням до десятих часток метра, обчислену за формулою:

НПК = Нст + h,

де  НПК і Нст  - висоти відповідно пікету і станції; 

       h - виміряне перевищення.

Тоді pеєчник переносить рейку на наступні пікетні точки, а спостерігач повторює ті самі операції. Результати вимірювань записують у польовий журнал.

При зйомці замкнутих контурів pеєчник повинен закінчити обхід у початковій точці. При обході контуру pеєчник встановлює рейку на характерних точках його повороту.