Теоретичний матеріал.Засоби динамічної проекції, їх можливості та методика використання. Види світлової проекції.

За допомогою спеціальної апаратури зорову інформацію проектують на білий екран або відтворюють на моніторі комп'ютера, а звукову - за допомогою динаміків чи навушників. Екранно-звукові засоби навчання класифікують на звукові, екранні та власне екранно-звукові.

Екранні засоби навчання. їх поділяють на динамічні (кінофільми, кінофрагменти, кінокільця) та статичні (діафільми, діапозитиви, транспаранти, непрозорі матеріали для епіпроекції). За потреби екранні засоби навчання роблять кольоровими. Наявний пояснювальний текст обов'язково пов'язують із зображенням. Малюнки та мультиплікація мають давати правильне уявлення про об'єкти, явища і процеси. Час демонстрації фільму не може перевищувати 10 хв., а його фрагмента - 3-5 хв.

Кінокільце (кіноплівка, склеєна в кільце) є кіно-фрагментом для демонстрації безперервних явищ і процесів.

Навчальний діафільм - це серія тематично пов'язаних кадрів, змонтованих на одній плівці в логічній послідовності, що передає динаміку зображуваного об'єкта, події, явища, процесу і забезпечує покадровий показ навчального матеріалу. Він може бути чорно-білим або кольоровим, цілісним або фрагментарним, з кількістю кадрів від ЗО до 55. Розмір кадру - 18x24 мм².

На початку діафільму подають методичні рекомендації щодо використання, наприкінці його фрагментів можуть бути текстові кадри із завданнями для самостійної роботи учнів.

Навчальні діапозитиви - чорно-білі або кольорові фотографічні зображення на плівці натуральних об'єктів або малюнків, об'єднаних у серії відповідно до логіки вивчення теми. Серія діапозитивів містить 10-45 кадрів розміром 24x36 мм² у пластмасових рамках.

Написи на кадрах діапозитивів і діафільмів допустимі тільки для розкриття змісту зображення в кількості не більше 156 знаків (разом з розділовими знаками та інтервалами між словами) і мають бути відповідними до специфіки сприйняття матеріалу з екрана. їх рекомендовано розташовувати справа або під зображенням. Вказівки, адресовані вчителеві, пишуть на рамках діапозитивів. Кадри, що використовують для контролю знань, можуть не містити напису. Деякі кадри можна подати у вигляді запитань, визначень, у які потрібно вставити терміни за змістом. Текст у кадрі кіно-, діафільму, діапозитива переважно журнального рубаного шрифту. Мінімальні розміри букв, за яких забезпечується читання тексту без напруги, мають бути для діафільмів за зворотного контрасту - 0,5 мм, за прямого - 0,4 мм; для діапозитивів за зворотного контрасту - 0,8 мм, за прямого - 0,45 мм.

Для виокремлення в тексті слів, цитат, словосполучень, визначень рекомендовано використовувати курсив, жирний набір та прописні букви.

Прийоми і способи накопичення, опрацювання, аналізу, систематизування і узагальнення даних, необхідні при засвоєнні умінь і навичок, подають на окремих кадрах. Також можна демонструвати наочні уявлення про різноманітні системи навколишнього світу, наприклад, будову організмів, місце їх існування, розмноження, розвиток, будову простих і складних речовин, їх властивості, процеси, зміни на макро- і мікрорівнях, форми земної поверхні тощо.

При виготовленні навчальних діапозитивів важливе значення має компонування (створення певної структури кадру), яке відображає взаємозв'язки між його компонентами. Найважливіші об'єкти розташовують у лівому верхньому кутку, в середині верхньої частини кадру (за вертикального розташування об'єктів) та зліва (за горизонтального). Складові кадру, які містять самостійну інформацію, слід графічно відокремити від інших. Об'єкти розміщують рівномірно по всьому полю кадру, щоб не було пустих місць.

Для швидкого та легкого сприймання наукової інформації основний зміст, а також об'єкти, розташовані в місцях поганого сприймання, виділяють контрастним кольором, чорною чи кольоровою рамкою, контрастним кольором у чорній рамці або збільшенням розмірів об'єкту. Колірний код кадру має бути методично доцільним і добре знайомим як учителеві, так і учням. Не слід застосовувати в кадрі багато кольорів, щоб не створювати строкатості, яка стомлює зір. Найменшу втому очей спричинюють жовтий, жовто-зелений, зелений і світло-сірі кольори. Яскраво-червона і яскраво-оранжева палітри більше привертають увагу спостерігача, тому за допомогою них потрібно виокремлювати найважливіші місця кадру. Не рекомендовано застосовувати поєднання кольорів, близько розташованих у спектрі. Якщо кадр розглядають зблизька, кольори можуть бути не дуже насиченими з додаванням сірого, а якщо з великої відстані в межах навчального кабінету, то необхідні яскраві насичені тони, причому система забарвлення має чітко розмежовувати частини кадру. За потреби звернути особливу увагу на однорідність різних частин кадру бажано використовувати однакове або близьке забарвлення. Необхідно дотримуватися єдиного колірного ряду впродовж усієї серії кадрів на певну тему.

Текст пояснення і методичні рекомендації додають до серії діапозитивів у вигляді окремої брошури або листівки.