Теоретичний матеріал до Теми 10

Психічні пізнавальні процеси – група психічних явищ, які забезпечують відображення, запам’ятовування та інтелектуальну обробку людиною інформації про оточуючий світ.

Ці явища забезпечують орієнтацію людини в оточуючому світі. До них  відносяться: Відчуття;  Сприймання; Мислення; Пам’ять; Увага; Уява.

 Відчуття є первинною формою орієнтування організму в навколишньому світі

Відчуття - це пізнавальний психічний процес відображення окремих властивостей предметів і явищ оточуючого світу, які в даний момент діють на органи чуття людини

 

Відчуття може виникнути лише при безпосередній дії подразника на орган чуття.

Фізіологічною основою відчуттів є нервовий процес, який виникає при дії подразника на адекватний йому аналізатор.

Відчуття поділяються на:

Екстероцептивні відчуття відображають якості предметів і явищ навколишнього світу, їх рецептори знаходяться зовні тіла, до них належать: зорові, слухові, нюхові, смакові, тактильні та ін.; інтероцептивні - їх рецептори розташовані на внутрішніх органах і відображають їх стан, до них відносять органічні відчуття (чуття голоду, втоми, спраги); пропріоцептивні - рецептори розміщені в м'язах і сухожиллях нашого організму, вони дають нам інформацію про рух і положення нашого тіла в просторі (кінестетичні та статичні відчуття).

Характеристика основних відчуттів людини

1) Зорові відчуття відіграють важливу роль у діяльності людини та пізнанні нею навколишнього світу.

2) Слухові відчуття допомагають правильно орієнтуватися у навколишньому середовищі й регулювати власні дії.

3) Нюхові відчуття.  Сигналізують про стан придатності продуктів харчування, про чисте або забруднене повітря.

4) Смакові відчуття пов'язані з нюховими. Їх поєднує спільна роль у процесі харчування. Органом смаку є язик. На ньому та на піднебінні розміщені спеціальні чутливі до хімічних подразників рецептори

5) Тактильні відчуття дають знання про міру рівності та рельєфності поверхні предметів, яку можна відчути під час обмацування.

6) Больові відчуття сигналізують про порушення цілісності тканини, що, звичайно, викликає в людини захисну реакцію.

7) Температурне відчуття - це відчуття холоду, тепла, що його спричинює контакт з предметами, які мають температуру, вищу або нижчу за температуру тіла.

8) Статичні відчуття відображають положення нашого тіла в просторі - лежання, стояння, сидіння, рівновагу, падіння.

9) Кінестетичні відчуття відображають рухи та стани окремих частин тіла - рук, ніг, голови, корпусу.

10) Органічні відчуття сигналізують про такі стани організму, як голод, спрага, самопочуття, втома, біль.

Відчуття - це форма відображення адекватних подразників. Проте різним видам відчуттів притаманна не лише специфічність, а й спільні для них властивості (Рис. 2.1.4.):

Властивості відчуттів

Пороги чутливості. Подразник, діючий на аналізатор, не завжди викликає відчуття. Доторкання пушинки до тіла можна не відчути. При дії дуже сильного подразника може настати момент, коли відчуття перестають виникати.

Поріг чутливості - такий рівень інтенсивності подразника, який здатний викликати відчуття

Завдяки цьому порогові ми можемо постійно відчувати невеликі зміни параметрів зовн. і внутр. середовища. Наприклад: рівень ваги, збільшення або зменшення звуку, вібрації рівень освітлення.

Ще однією закономірністю відчуттів є адаптація.

Адаптація (пристосування) - це зміна чутливості аналізатора під впливом постійно діючого подразника, що проявляється у зниженні або підвищенні порогів

Ступінь адаптації різних аналізаторних систем до відповідних подразників неоднаковий: висока адаптованість властива нюховим і тактильним відчуттям (ми не помічаємо тиску одягу на тіло), менша вона в слухових відчуттях. Незначна адаптація притаманна больовим відчуттям.

Сенсибілізація - підвищення чутливості в результаті взаємодії аналізаторів, а також систематичних вправ.

Так, спеціалісти з розфарбовування тканин розрізняють від 40 до 60 відтінків чорного кольору. Дегустатори вин розрізняють надтонкі смакові відчуття, що нетренованій людині навіть важко уявити.

Явище сенсибілізації слугує доказом того, що відчуття розвиваються під впливом умов життя і вдосконалення діяльності аналізаторів.

Сприймання

В оточуючому світі існують не окремі властивості самі по собі: не просто звуки, а предмети і явища, які відтворюють звук; не світло, а предмети, які світяться; не запахи, а об'єкти, що пахнуть. Тому на основі відчуттів повинен будуватися процес більш високого рівня, як процес відображення предметів в цілому в сукупності їх властивостей, інакше пізнання світу буде неможливим. Таким пізнавальним процесом є сприймання.

Сприймання - це психічний процес цілісне відображення предметів і явищ об’єктивного світу при безпосередній дії на органи чуття людини

В основі сприймання лежать відчуття, але сприймання не зводиться до суми відчуттів. Наприклад, ми сприймаємо, класну дошку, а не суму зеленого кольору, твердості, прямокутності. Сприймаючи, ми не лише виокремлюємо групу відчуттів, а поєднуємо їх в цілісний образ, розуміємо його, застосовуючи для цього свій попередній досвід.

Класифікація та види сприймання.

Ненавмисне сприймання викликається особливостями навколишніх предметів: їх яскравістю, розташуванням, незвичністю, інтересом до них людини. Йдучи вулицею, ми чуємо шум машин, розмови людей, бачимо яскраві вітрини, сприймаємо різноманітні запахи тощо.

Навмисне сприймання має іншу характеристику. При його здійсненні людина ставить перед собою мету, докладає певних вольових зусиль, щоб краще реалізувати свій намір, довільно обирає об'єкти сприймання.

Сприймання простору - відображення в психіці людини розташування, величини, форми, об'ємності, віддаленості один від одного предметів та явищ на землі та на небі

Сприймання руху - відображення зміни положення об'єктів у просторі, що дає змогу орієнтуватися у відносних змінах, у взаємному розташуванні та взаємовідношенні предметів навколишньої дійсності

Сприймання часу - відображення об'єктивної тривалості, швидкості та послідовності явищ дійсності, завдяки чому відображаються зміни, які відбуваються в навколишньому світі

ІЛЮЗІЇ СПРИЙМАННЯ

Іноді сприймання предметів буває неправильним, викривленим, помилковим.

Ілюзії сприймання - неадекватні сприймання, які неправильно, викривлено, помилково відображають об'єкти, що діють на аналізатори

Ілюзії зумовлюються різними причинами: виробленими життєвою практикою прийомами зорового сприймання, особливостями зорового аналізатора, зміною умов сприймання, дефектами зору тощо.

Ілюзії породжуються діяльністю різних аналізаторів. Найпоширенішими є зорові ілюзії. Так, людина в білому одязі здається повнішою, ніж у темному. Те саме стосується тканин у горизонтальні або вертикальні смуги.

Зорові ілюзії були помічені й у тварин. На практичному використанні зорових ілюзій будується маскування, яке є захисним пристосуванням для звірів, риб, пташок.

Залежно від того, що людина в зображенні вважає основним, а що - тлом, змінюється зміст того, що вона бачить

Рис. 2.2.5. Вази і обличчя

Сприймання залежить від досвіду людини, про що свідчать ілюзії сприймання. Образ, який бачить людина, може зовсім не відповідати дійсності.

Лінії на всіх 4-х малюнках паралельні, а здаються викривленими.

В ході сприймання часу виявляється схильність перебільшувати невеликі й зменшувати великі проміжки часу. Сприймання тривалості часу залежить від змісту діяльності людини. Час, насичений цікавими, значимими справами, тече швидше. Якщо ж події нецікаві, малоістотні, час тягнеться повільно. На оцінці часу відзначається також установка особистості. Очікування неприємних подій викликає сприймання швидкоплинного часу і навпаки. Оцінка часу значною мірою залежить і від віку людини: дітям здається, що час іде повільно, дорослі дивуються, як швидко плине час.

Та хоч якою б складною не була ілюзія, спотворене сприймання можна відрізнити від правильного. Практична діяльність людей уточнює образи сприймання.

Властивості сприймання. Виділяють 5 найголовніших: Цілісність, Константність, Свідомість, Вибірковість, Аперцепція

Цілісність сприймання полягає в тому, що образи відображених предметів та явищ постають у свідомості в єдності багатьох якостей і властивостей. Навіть якщо предмет не поданий для сприймання повністю, його перцептивний образ "добудовується" до завершеної форми на основі сприйнятих елементів. Наприклад, в слові сприймання.

Константність - це відносна постійність величини, форми, кольору предметів та явищ, що сприймаються при зміні відстані, ракурсу, освітленості.

Свідомість сприйняття – важливу роль відіграє усвідомлення інформації людиною, яка її сприймає. Осмислені слова орієнтують істотно швидше і точніше, ніж безглуздий набір букв.

Вибірковість сприймання полягає у виділенні одних об'єктів як основних порівняно з іншими. Те, що знаходить в центрі уваги людини при сприйманні називають об'єктом сприймання, а решту - тлом. Інакше кажучи, у сприйманні людини в даний момент завжди щось є основним, а щось – другорядним - малюнки

Аперцепція - залежність сприймання від минулого досвіду людини, її інтересів, ставлення до життя, установок, багатства знань. Так, сприймання різних людей є відмінним. Також досить часто людина сприймає не те, що є наспраді, а те, що є бажаним для неї.

У повсякденній діяльності людині слід неодмінно зважати на індивідуальні особливості сприймання інших осіб. У професійній діяльності це дозволить сформувати і вдосконалити власні перцептивні дії, розвинути спостережливість, а також сформувати уміння якомога об'єктивніше відображати навколишній світ.