Теоретичний матеріал до теми

Успішне виконання планів землевпорядних робіт залежить від правильної розстановки кадрів по об’єктах робіт. Цьому передує робота керівника виробничого підрозділу по вивченню кожного об’єкта, видів і категорій трудності робіт, а також індивідуальних здібностей і кваліфікації кожного спеціаліста. 

Виконання землевпорядних робіт необхідно планувати з таким розрахунком, щоб об’єкти, роботи на яких виконуються одним спеціалістом, були розміщені по можливості ближче один до одного. В таких випадках спеціаліст може виконувати деякі роботи, наприклад огляд і відновлення меж землеволодінь, землекористувань та ін., одночасно в кількох господарствах, менше витрачаючи часу на переїзди з об’єкту на об’єкт. Якщо землевпорядні роботи виконуються по групі господарств району, то починати роботи необхідно з найбільш віддалених сільськогосподарських підприємств, щоб при достатньому запасі часу успішно їх завершити.

Не менш важливе значення мають питання розстановки кадрів і при виконанні камеральних робіт, особливо таких, які потребують розв’язання складних завдань, пов’язаних з конкретними способами виконання землевпорядних дій. У землевпорядному виробництві склалися два основних способи виконання робіт, що зумовлюється характерними рисами землевпорядного виробництва.

 Перший полягає в тому, що роботи по кожному об’єкту на всіх етапах виконуються одним спеціалістом. Позитивним у цьому способі є те, що виконавець не витрачає час на нове ознайомлення з об’єктом і матеріалами землевпорядної справи. Крім того, скорочуються непродуктивні затрати часу на переїзди на об’єкт і з об’єкту, що іноді вигідно в роботі на значно віддалених від проектної організації об’єктах. Однак цей спосіб має рід серйозних недоліків, таких, як забруднення з поділом праці виконавців, неповноцінне використання праці спеціалістів, зниження якості робіт, затримка термінів виконання і здачі робіт.

Другий спосіб полягає в тому, що роботи виконуються одним спеціалістом на різних об’єктах залежно від способу поділу праці і кваліфікації. Цей спосіб розстановки кадрів і організації праці більш прогресивний, ніж перший, оскільки передбачає спеціалізацію робіт за окремими видами, стадіями і елементами. При цьому більш кваліфікованим працівникам доручають більш складні роботи, і навпаки, що дає змогу більш повно використовувати працю спеціаліста, підвищувати якість робіт, дотримуватися термінів виконання і здачі робіт.

Проектні інститути по землевпорядкуванню освоїли таку організацію робіт, яка дозволяє їм розробляти проекти землевпорядкування протягом усього року, в тому числі зимою. Це стало можливим завдяки тому, що наприкінці польового періоду здійснюють коригування планово-картографічних матеріалів і підготовчі роботи з комплексним обстеженням об’єктів землевпорядкування. В зимовий період розробляють, погоджують і затверджують землевпорядні проекти, а навесні їх переносять в натуру.