Теоретичний матеріал до теми

1. План роботи – основа організації робіт у землевпорядній організації

У сучасних умовах, коли основним завданням землевпорядних органів є забезпечення ефективного використання земельних ресурсів, виконання планових землевпорядних робіт тісно пов’язане з організацією праці.

Кращій організації землевпорядних робіт сприяли заходи по переведенню землевпорядних експедицій у ранг проектних інститутів по землевпорядкуванню. У результаті проектні інститути змогли приділяти більше уваги плануванню робіт по землевпорядкуванню, вдосконаленню організації і технології проектних і вишукувальних робіт, їх спеціалізації і більш ефективному використанню висококваліфікованих кадрів. Сучасні вимоги по науковому забезпеченню землевпорядних заходів висувають нові завдання по вдосконаленню організаційної структури проектних інститутів по землевпорядкуванню. 

Науково обґрунтоване планування особливо необхідне у виробничих підрозділах проектних організацій, в яких безпосередньо створюється результат праці – проектно-технічна документація. Питання організації робіт у виробничих відділах були тісно пов’язані з їх плануванням.

Результати діяльності проектних організацій по землевпорядкуванню характеризуються показниками виконання плану накреслених робіт по всіх видах і елементах. У зв’язку з цим виникає необхідність такої організації землевпорядних робіт, яка сприяє повному розкриттю творчих здібностей і професійних знань кожного спеціаліста.

Питання організації праці у виробничих підрозділах тісно пов’язані з комплектуванням виробничих підрозділів спеціалістами і розстановкою кадрів, керівництвом і контролем за роботам з боку начальників і керівників виробничих підрозділів, обміном досвідом виробничих колективів тощо. При вирішенні цих питань важливо правильно встановити кожному виконавцю такий середньорічний або середньомісячний обсяг робіт, який відповідав би його кваліфікації і займаній посаді.

2. Розрахунок виробітку на одного виконавця

В основу розрахунків для визначення виробітку на одного виконавця у вартісному виразі покладений розмір місячного посадового окладу виконавця. Виробіток – це показник продуктивності праці, який виражає кількість виробленої продукції за одиницю часу. Проектні інститути по землевпорядкуванню відносяться до організацій, які характеризуються випуском різноманітної продукції як у вартісному виразі, так і по номенклатурі, тобто сукупності предметів виробництва. Тому визначення виробітку в натуральному виразі не дає необхідного ефекту для аналізу продуктивності праці, у зв’язку з чим більш доцільним є визначення виробітку у вартісному виразі, який залежить від кваліфікації виконавця і виконуваного виду робіт. 

Виробіток виконавця включає такий обсяг робіт, який необхідний для утворення заробітної плати працівників і розширеного відтворення виробництва. Співвідношення сум на заробітну плату і розширене відтворення виробництва виражається коефіцієнтом виробітку на  1 грн заробітної плати. 

Відношення середньомісячного виробітку на одного виконавця до середньомісячного посадового окладу спеціаліста характеризує середньомісячний коефіцієнт виробітку на 1 грн заробітної плати кожного виконавця землевпорядних робіт.

Виходячи з квартальних коефіцієнтів нерівномірності обсягів робіт, по кожному кварталу визначають коефіцієнти виробітку на 1 грн заробітної плати шляхом перемножування середньорічного коефіцієнта виробітку на квартальний коефіцієнт нерівномірності обсягів робіт. 

Визначення квартальний коефіцієнтів виробітку на 1 грн заробітної плати дає змогу правильно встановити кожному виконавцю виробіток у відповідному кварталі на основі квартальних обсягів запланованих робіт.

З урахуванням видів і спеціалізації робіт, фактичної наявності спеціалістів, досягнутого рівня продуктивності праці та інших факторів дозволяється для кожного виробничого підрозділу диференціювати встановлені квартальні коефіцієнти виробітку на 1 грн заробітної плати, що сприяє раціональній і ефективній організації праці інженернотехнічних працівників.

3. Формування виробничих підрозділів і комплектування їх спеціалістами

Організація землевпорядних робіт тісно пов’язана з формуванням виробничих підрозділів. Залежно від характеру виконуваних землевпорядних робіт склалися певні особливості формування виробничих підрозділів, якими є відділи, сектори та ін.

В основу формування виробничих підрозділів покладено розрахунки потреби інженерно-технічних кадрів для виконання окремо проектних і вишукувальних робіт. Ці розрахунки дають змогу розв’язувати питання про формування проектної організації в цілому як окремого виробничого колективу. Для цього по кожному виду землевпорядних робіт розраховують кількість людино-місяців з урахуванням кваліфікації за формулою

Op

                                            N=

HВ ,

де ^Op – запланований річний обсяг землевпорядних робіт, грн; 

^H_В – місячна норма виробітку спеціаліста, грн.

Раціональна організація землевпорядних робіт можлива за наявності виробничих підрозділів, формування яких залежить не тільки від характеру виконуваних робіт, але і від норм керованості в структурних підрозділах. Аналіз організаційної структури проектних організацій по землевпорядкуванню показує, що при формуванні проектних виробничих підрозділів один керівник найбільш ефективно здійснює управління5-6 підлеглими, оскільки процес праці в таких підрозділах потребує більших, ніж у вишукувальних підрозділах, витрат на оперативне планування, керівництво, облік і контроль робіт. 

Одночасно з формуванням виробничих підрозділів їх комплектують відповідними кадрами. При цьому необхідно дотримуватися правила, що інженерні роботи повинні виконуватися інженерами, технічні – техніками, а креслярські – креслярами. Слід уникати комплектування виробничих підрозділів спеціалістами однієї кваліфікації.

При комплектуванні виробничих підрозділів враховують також співвідношення інженерів І, II, III категорій, техніків. З цією метою доцільно дотримуватися рекомендацій науково-дослідних установ щодо кількості і співвідношення спеціалістів у виробничих підрозділах.

Виробничі підрозділи комплектують здебільшого на початку року після затвердження річного плану землевпорядних робіт. Важливою умовою при цьому є стабільність складу інженерно-технічних працівників виробничих підрозділів на весь рік. Це сприяє кращій спеціалізації працівників, підвищенню продуктивності праці і якості продукції, узгодженості робіт між виконавцями. При стабільності складу виробничих підрозділів знижуються також затрати часу на інструктаж спеціалістів і контроль робіт.

4. Розстановка кадрів при виконанні землевпорядних робіт

Успішне виконання планів землевпорядних робіт залежить від правильної розстановки кадрів по об’єктах робіт. Цьому передує робота керівника виробничого підрозділу по вивченню кожного об’єкта, видів і категорій трудності робіт, а також індивідуальних здібностей і кваліфікації кожного спеціаліста. 

Виконання землевпорядних робіт необхідно планувати з таким розрахунком, щоб об’єкти, роботи на яких виконуються одним спеціалістом, були розміщені по можливості ближче один до одного. В таких випадках спеціаліст може виконувати деякі роботи, наприклад огляд і відновлення меж землеволодінь, землекористувань та ін., одночасно в кількох господарствах, менше витрачаючи часу на переїзди з об’єкту на об’єкт. Якщо землевпорядні роботи виконуються по групі господарств району, то починати роботи необхідно з найбільш віддалених сільськогосподарських підприємств, щоб при достатньому запасі часу успішно їх завершити.

Не менш важливе значення мають питання розстановки кадрів і при виконанні камеральних робіт, особливо таких, які потребують розв’язання складних завдань, пов’язаних з конкретними способами виконання землевпорядних дій. У землевпорядному виробництві склалися два основних способи виконання робіт, що зумовлюється характерними рисами землевпорядного виробництва.

 Перший полягає в тому, що роботи по кожному об’єкту на всіх етапах виконуються одним спеціалістом. Позитивним у цьому способі є те, що виконавець не витрачає час на нове ознайомлення з об’єктом і матеріалами землевпорядної справи. Крім того, скорочуються непродуктивні затрати часу на переїзди на об’єкт і з об’єкту, що іноді вигідно в роботі на значно віддалених від проектної організації об’єктах. Однак цей спосіб має рід серйозних недоліків, таких, як забруднення з поділом праці виконавців, неповноцінне використання праці спеціалістів, зниження якості робіт, затримка термінів виконання і здачі робіт.

Другий спосіб полягає в тому, що роботи виконуються одним спеціалістом на різних об’єктах залежно від способу поділу праці і кваліфікації. Цей спосіб розстановки кадрів і організації праці більш прогресивний, ніж перший, оскільки передбачає спеціалізацію робіт за окремими видами, стадіями і елементами. При цьому більш кваліфікованим працівникам доручають більш складні роботи, і навпаки, що дає змогу більш повно використовувати працю спеціаліста, підвищувати якість робіт, дотримуватися термінів виконання і здачі робіт.

Проектні інститути по землевпорядкуванню освоїли таку організацію робіт, яка дозволяє їм розробляти проекти землевпорядкування протягом усього року, в тому числі зимою. Це стало можливим завдяки тому, що наприкінці польового періоду здійснюють коригування планово-картографічних матеріалів і підготовчі роботи з комплексним обстеженням об’єктів землевпорядкування. В зимовий період розробляють, погоджують і затверджують землевпорядні проекти, а навесні їх переносять в натуру.

5. Організація контролю виконаних робіт і авторського нагляду за здійсненням проектів

Організація землевпорядних робіт пов’язана зі здійсненням постійного контролю за їх виконанням. З метою забезпечення необхідної повноти і високої якості землевпорядних робіт здійснюють поточний і кінцевий контроль, який має такі форми: поточна перевірка робіт в процесі їх виконання; перевірка завершений стадій робіт; польове приймання робіт по вишукуваннях і перенесенню проектів в натуру; свідчення проектно-технічної документації; перевірка проектної документації на технічній раді проектної організації.

Поточну перевірку робіт в процесі їх виконання здійснює керівник виробничого підрозділу щоденно на початку і в кінці робочого дня. При цьому перевіряють стан і якість роботи, методи їх виконання і відповідність виконаного обсягу робіт запланованому. Об’єктивну увагу звертають на правильність прийнятих рішень, їх відповідність виданому завданню. В процесі поточної перевірки робіт керівник виробничого підрозділу робить у відповідних документах помилки, зауваження або усно висловлює їх виконавцю. 

Після закінчення окремих стадій робіт їх перевіряють на відповідність діючим інструкціям і технічним вказівкам. Спочатку перевірку здійснює безпосередній керівник виконавця, який перевіряє весь обсяг виконаної роботи і його відповідність діючим вимогам. Виявлені помилки і зауваження підлягають обов’язковому усуненню.

Після закінчення всіх стадій робіт матеріали землевпорядної справи представляють на камеральну перевірку головному інженеру проекту. Якщо матеріали відповідають вимогам, які до них ставляться, то ці особи дають дозвіл на свідчення матеріалів, яке полягає у детальній перевірці виконаних робіт. Свідчення проектно-технічної документації доручають висококваліфікованим спеціалістам, яких призначають з числа тих, хто не брав участі у виконанні робіт на даному етапі.

Для перевірки і контролю проектів землевпорядкування перед їх поданням на затвердження відповідним органам, проекти розглядає технічна рада проектної організації. 

При розробці проектів внутрігосподарського землевпорядкування, крім контролю за виконанням землевпорядних дій, у виробничих підрозділах здійснюють контроль за втіленням проектних рішень у життя з метою: надання допомоги сільськогосподарським підприємствам в освоєнні запроектованих заходів; контролю за дотриманням господарствами проектів землевпорядкування, освоєнням сівозмін і здійсненням передбачених проектами заходів; контролю за використанням і охороною земель; контролю за експлуатацією побудованих протиерозійних гідротехнічних споруд.

Авторський нагляд за освоєнням проектів внутрігосподарського землевпорядкування і здійсненням комплексів агротехнічних і лісомеліоративних протиерозійних заходів проводять двічі на рік – навесні і восени.

Авторський нагляд здійснюють спеціалісти проектної організації, які склали проект, разом зі спеціалістами господарства. При авторському нагляді спеціалісти проектної організації повинні забезпечити своєчасне розв’язання всіх питань, які виникають при освоєнні проекту внутрігосподарського і здійсненні заходів по підвищенню продуктивності земель, охороні ґрунтів від ерозії, відновленні втрачених межових знаків і меж полів сівозмін, при необхідності розробити пропозиції щодо внесення змін або доповнень у проектну документацію.

6. Кооперація і ув’язка робіт у виробничих підрозділах

Формування спеціалізованих виробничих підрозділів, коли проектно-технічну документацію по окремих видах землевпорядних робіт виготовляє окремо кожна група спеціалістів, потребує відповідної кооперації і ув’язки робіт між різними трудовими колективами. Кооперація праці – це форма її організації, при якій багато осіб планомірно, разом один з одним беруть участь в одному й тому ж або різних, пов’язаних між собою, процесах праці. Розрізняють дві форми кооперації праці: просту і складну. При простій кооперації праці працівники виконують однакову роботу, а з поділом праці виникає складна форма її кооперації.

У землеустрої мають місце обидві форми кооперації праці, оскільки в окремих виробничих підрозділах у процесі праці інженерно-технічні працівники виконують однакову роботу: або проектні, або вишукувальні роботи. Тим часом проста кооперація праці в окремих виробничих підрозділах пов’язана з поділом праці в цілому по проектній організації, що приводить до складної кооперації. Якщо розглянути процес праці в окремих виробничих підрозділах, то в них існує поділ праці. Так, у проектних підрозділах одні працівники спеціалізуються на виконанні підготовчих робіт, другі – на виконанні проектних робіт, треті – на перенесенні проектів в натуру. Аналогічно здійснюється процес праці і у вишукувальних підрозділах, в яких одні працівники виконують польові, а інші – камеральні роботи. 

Кооперація праці при виконанні землевпорядних робіт потребує планомірної організації праці і взаємодопомоги працівників різних виробничих підрозділів. Наприклад, для проведення геоботанічних обстежень кормових угідь виробничому підрозділу необхідно мати точні планово-картографічні матеріали, які одержують у результаті польових робіт по зйомці або при коригуванні ситуації місцевості, які виконуються іншими виробничими підрозділами. Між цими двома виробничими підрозділами відбувається кооперація робіт. Геодезисти планують роботу з тим розрахунком, щоб свої роботи завершити до початку геоботанічного обстеження земель. Керівник проектної групи повинен так організувати роботу на даному об’єкті, щоб виконати її у встановлений графіком термін, для чого іноді може здійснюватися перестановка кадрів, товариська допомога відстаючому працівникові та ін.

Кооперація праці у виробничих підрозділах по землевпорядкуванню має на меті виявлення необхідних зв’язків між процесами виробництва, які полегшують працю, усувають затримки в роботі, сприяють підвищенню ефективності виробництва.