Теоретичний матеріал до теми

Господарський розрахунок можна визначити як метод планового ведення господарства. Усі землевпорядні підприємства повинні в своїй діяльності виходити із принципів господарського розрахунку. За кожним із них закріплюються матеріальні та грошові кошти, що становлять фонди підприємства, які поділяють на:

-        виробничі фонди, матеріальною основою яких є засоби виробництва (будівлі, споруди, інструменти, обладнання, устаткування, прилади, транспортні засоби, різноманітні матеріали тощо);

-        фонди обігу, до яких належить готова продукція та кошти підприємства, що перебувають на рахунку в банку і в касі підприємства.

Господарський розрахунок – це спосіб організації роботи, який ґрунтується на вимірюванні і порівнянні в грошовій формі витрат і результатів господарської діяльності .

Своїми доходами від реалізації проектно-кошторисної документації землевпорядна організація мусить повернути свої витрати на виробництво цієї документації. Проте результатом діяльності госпрозрахункового підприємства є одержання прибутку, забезпечення рентабельності виробництва. Рівень рентабельності як відношення прибутку до середньорічної вартості основних виробничих фондів і нормованих оборотних засобів є показником ефективності роботи підприємства, виконання ними планових завдань.

Господарський розрахунок базується на планомірному використанні таких категорій виробництва, як ціна, собівартість, прибуток, тощо і обов’язково передбачає матеріальну зацікавленість підприємства в результатах виробничої діяльності.

Практична організація господарського розрахунку передбачає дотримання ряду його принципів: самоокупності і рентабельності підприємства, оперативно-господарської його самостійності, матеріальної відповідальності, контролю за діяльністю підприємства.

Господарський розрахунок є певною формою вираження виробничих відносин між господарюючими суб’єктами. 

Ефективність використання виділених проектним організаціям засобів контролюється платою за фонди. Плата за виробничі фонди – це частина чистого доходу (прибутку) організації, яку вона передає в розпорядження держави відповідно до вартості закріплених за нею виробничих фондів.

Важливого значення набуває обґрунтоване забезпечення проектних організацій по землевпорядкуванню основними фондами і оборотними засобами. У складі основних фондів важливе місце належить основних виробничим фондам. Для збільшення обсягів проектнокошторисної документації проектні організації повинні збільшувати виробничі площі, купувати необхідне обладнання, тобто розширяти виробництво за рахунок збільшення капітальних вкладень. Однак існує й інший шлях збільшення випуску продукції – це більш ефективне використання будь-якого підприємства, в тому числі для проектної організації по землевпорядкуванню, набагато вигідніший, ніж перший, оскільки при цьому виключається потреба у великих капіталовкладеннях.

Важливим показником використання основних виробничих фондів є фондовіддача, яка виражає кількість продукції або вартість проектнокошторисної документації, виготовленої проектною організацією в розрахунку на 1 грн, основних виробничих фондів. Нерідко в гонитві за новими машинами, обладнанням проектні організації нагромаджують у себе велику кількість виробничих фондів, а зростання продукції від цього немає. Безперечною умовою збільшення виробничих фондів повинно бути випереджаюче зростання випуску проектнокошторисної документації, в чому полягає прогресивність розвитку землевпорядного виробництва. Для підвищення фондовіддачі необхідно невстановлене обладнання повністю ввести в експлуатацію, а непотрібне – реалізувати іншим організаціям, які в ньому мають потребу.

Запровадження господарського розрахунку повинно базуватися на реалізації останнього у виробничих підрозділах, що передбачає доведення кожному з них завдань по виробництву продукції і ліміті витрат, суворий облік і контроль виконання робіт і витрат, матеріальне стимулювання і визначення фонду заохочення за економію витрат і перевиконання плану робіт в кінці року.