Теоретичний матеріал до теми

1. Порядок фінансування землевпорядних робіт і контроль за дотриманням планово-фінансової дисципліни

Під фінансовим господарством в проектних організаціях по землевпорядкуванню слід розуміти грошові відносини, які виникають в процесі господарської діяльності з фінансовою і банківськими системами, підприємствами, організаціями і громадянами. Раціональна організація фінансового господарства передбачає не тільки забезпечення проектних організацій необхідними коштами, але і найбільш ефективне їх використання.

Проектні землевпорядні організації організовують свою діяльність за принципами самоокупності і рентабельності, господарськооперативної самостійності, матеріальної зацікавленості і відповідальності організації і кожного її працівника за господарсько-фінансову діяльність.

У сучасних умовах особливо важливо правильно обґрунтувати розмір планового прибутку, вміло вести фінансове господарство, а це основа успішної виробничої діяльності, зміцнення господарського розрахунку, підвищення економічної ефективності суспільного виробництва.

Фінансове планування починають з визначення сум грошових надходжень за рахунок різних джерел фінансування. Забезпечення безперервного процесу виробництва, своєчасні розрахунки з фінансовими організаціями залежать від нормування і планування власних оборотних коштів, в процесі якого встановлюють джерела покриття їх потреби. 

Фінансування тісно пов’язане з плануванням землевпорядних робіт. Так, при плануванні встановлюють обсяги землевпорядних робіт за видами, а в фінансовому плані визначають надходження коштів за джерелами фінансування на виконання цих робіт. Вирішальним є процес фінансування, оскільки, не маючи коштів, не можна планувати відповідні роботи.

Землевпорядний процес по відведенню земель для різних потреб стає більш дорожчим, оскільки до нього входить не лише юридичне і технічне оформлення матеріалів, але й цілий ряд економічних розрахунків щодо обґрунтування варіантів відведення земель і освоєння нових земель взамін відведених.

Розподіл коштів за джерелами фінансування дає змогу контролювати їх використання і тим самим сприяти виконанню всіх запланованих землевпорядних робіт.

Фінансові відносини із замовником землевпорядних робіт і проектними організаціями по землевпорядкуванню функціонують на підставі відповідних документів, основними з яких є: договір на виконання робіт між замовником і проектною організацією; кошторис витрат; довідка замовника про забезпечення робіт фінансуванням; графік виконання і здачі робіт замовнику.

2. Сутність господарського розрахунку і умови його запровадження

Господарський розрахунок можна визначити як метод планового ведення господарства. Усі землевпорядні підприємства повинні в своїй діяльності виходити із принципів господарського розрахунку. За кожним із них закріплюються матеріальні та грошові кошти, що становлять фонди підприємства, які поділяють на:

-        виробничі фонди, матеріальною основою яких є засоби виробництва (будівлі, споруди, інструменти, обладнання, устаткування, прилади, транспортні засоби, різноманітні матеріали тощо);

-        фонди обігу, до яких належить готова продукція та кошти підприємства, що перебувають на рахунку в банку і в касі підприємства.

Господарський розрахунок – це спосіб організації роботи, який ґрунтується на вимірюванні і порівнянні в грошовій формі витрат і результатів господарської діяльності .

Своїми доходами від реалізації проектно-кошторисної документації землевпорядна організація мусить повернути свої витрати на виробництво цієї документації. Проте результатом діяльності госпрозрахункового підприємства є одержання прибутку, забезпечення рентабельності виробництва. Рівень рентабельності як відношення прибутку до середньорічної вартості основних виробничих фондів і нормованих оборотних засобів є показником ефективності роботи підприємства, виконання ними планових завдань.

Господарський розрахунок базується на планомірному використанні таких категорій виробництва, як ціна, собівартість, прибуток, тощо і обов’язково передбачає матеріальну зацікавленість підприємства в результатах виробничої діяльності.

Практична організація господарського розрахунку передбачає дотримання ряду його принципів: самоокупності і рентабельності підприємства, оперативно-господарської його самостійності, матеріальної відповідальності, контролю за діяльністю підприємства.

Господарський розрахунок є певною формою вираження виробничих відносин між господарюючими суб’єктами. 

Ефективність використання виділених проектним організаціям засобів контролюється платою за фонди. Плата за виробничі фонди – це частина чистого доходу (прибутку) організації, яку вона передає в розпорядження держави відповідно до вартості закріплених за нею виробничих фондів.

Важливого значення набуває обґрунтоване забезпечення проектних організацій по землевпорядкуванню основними фондами і оборотними засобами. У складі основних фондів важливе місце належить основних виробничим фондам. Для збільшення обсягів проектнокошторисної документації проектні організації повинні збільшувати виробничі площі, купувати необхідне обладнання, тобто розширяти виробництво за рахунок збільшення капітальних вкладень. Однак існує й інший шлях збільшення випуску продукції – це більш ефективне використання будь-якого підприємства, в тому числі для проектної організації по землевпорядкуванню, набагато вигідніший, ніж перший, оскільки при цьому виключається потреба у великих капіталовкладеннях.

Важливим показником використання основних виробничих фондів є фондовіддача, яка виражає кількість продукції або вартість проектнокошторисної документації, виготовленої проектною організацією в розрахунку на 1 грн, основних виробничих фондів. Нерідко в гонитві за новими машинами, обладнанням проектні організації нагромаджують у себе велику кількість виробничих фондів, а зростання продукції від цього немає. Безперечною умовою збільшення виробничих фондів повинно бути випереджаюче зростання випуску проектнокошторисної документації, в чому полягає прогресивність розвитку землевпорядного виробництва. Для підвищення фондовіддачі необхідно невстановлене обладнання повністю ввести в експлуатацію, а непотрібне – реалізувати іншим організаціям, які в ньому мають потребу.

Запровадження господарського розрахунку повинно базуватися на реалізації останнього у виробничих підрозділах, що передбачає доведення кожному з них завдань по виробництву продукції і ліміті витрат, суворий облік і контроль виконання робіт і витрат, матеріальне стимулювання і визначення фонду заохочення за економію витрат і перевиконання плану робіт в кінці року.

3. Фонди економічного стимулювання, їх утворення і використання

У сучасних умовах значно зросла роль економічних методів управління, підвищився рівень планування і зацікавленості людей в результатах своєї діяльності. Особлива роль при цьому відводиться такій економічній категорії як чистому доходу та прибуту. 

Чистий доход – це різниця між ціною і собівартістю реалізованої продукції. Прибуток складає різницю між вартістю проектнокошторисної документації, що видається замовникам, і повною собівартістю землевпорядних робіт.

Він є джерелом формування таких фондів організацій: фонду розвитку виробництва, науки і техніки; фонду матеріального заохочення; фонду соціального розвитку. 

Кошти фонду розвитку виробництва, науки і техніки утворюється шляхом відрахувань від прибутку, а також за рахунок частини амортизаційного фонду і виручки від продажу надмірного (непотрібного) обладнання. Ці кошти використовуються для фінансування капітальних вкладень на впровадження нової техніки, модернізацію, механізацію та автоматизацію устаткування, оновлення основних фондів, придбання транспортних засобів, удосконалення організації виробництва та праці, а також для інших капітальних вкладень на розвиток виробництва, спрямованих на освоєння нових видів робіт, підвищення продуктивності праці, зниження собівартості, поліпшення якості продукції, підвищення рентабельності виробництва.

Фонд розвитку виробництва, науки і техніки формується за рахунок:

а) прибутку, передбаченого фінансовим планом на здійснення заходів по новій техніці, модернізації обладнання і розширення виробництва із фонду проектної організації, а також на сплату позик банків на впровадження нової техніки, механізацію і поліпшення виробництва проектної організації;

б) не менше 15 % відрахувань від прибутку по додаткових зобов'я-

заннях;

в) амортизаційних відрахувань в розмірі до 50 %, передбачених на

повне відновлення основних фондів;

г) виручки від реалізації вибулого і надмірного (непотрібного) май-

на, що входить до складу основних фондів;

д) 30 % коштів, одержуваних від замовників за відмінну якість про-

ектно-кошторисної документації.

Важливе значення має фонд матеріального заохочення, який використовують:

-        на преміювання інженерно-технічних працівників і службовців проектних організацій;

-        заохочення працівників, які відзначилися при виконанні особливо важливих видів землевпорядних робіт;

-        виплату винагороди працівниками за загальні результати роботи за рік;  надання одноразової грошової допомоги працівникам.

Розмір фонду матеріального заохочення залежить від якості продукції і може збільшуватися або зменшуватися за кожен процент підвищення або зниження питомої ваги продукції вищої категорії якості в загальному обсязі виробництва порівняно з передбаченими показниками.

Фонд соціального розвитку передбачає будівництво і капітальний ремонт житлових будинків і виробничих приміщень для працівників проектної організації, а також поліпшення культурно-побутового обслуговування інженерно-технічних працівників і службовців. Фонд соціального розвитку формується за рахунок коштів із фонду проектної організації та частини відрахувань із прибутку по додаткових зобов’язаннях. 

Вилучення коштів з фонду соціального розвитку для інших цілей не допускається.

Фонди економічного стимулювання виконують важливе соціально-економічне завдання – ув’язують доходи працівників, а також задовольняють їх культурно-побутові потреби із загальними підсумками господарської діяльності. В результаті цього зростає зацікавленість колективу та окремих інженерно-технічних працівників і службовців у всебічному вдосконаленні землевпорядного виробництва.