4. Сітьове планування

Для землевпорядного виробничого процесу характерні численні перешкоди як в камеральний, так і особливо в польовий період внаслідок організаційних причин, метеорологічних умов. Тому для гнучкості і динамічності планів виробництва застосовують метод сітьового планування робіт, який являє собою систематичну координацію розподілу трудових ресурсів відповідно до послідовності технологічних операцій та мінімізації приведених витрат. У зв’язку з цим виникає потреба цілеспрямованого відновлення порушеного порядку шляхом ефективного впливу з боку плануючих органів на виробничий процес з допомогою сітьових графіків планування і управління, які характеризуються математичною чіткістю і впорядкованістю. Переваги сітьового методу планування порівняно з балансовим полягають в граничній конкретизації обсягів і термінів проведення робіт на кожній ділянці, в підвищенні дисципліни виконавців, виявленні «вузьких місць» і нездібних працівників, постійній координації і коригуванні планів відповідно до обставин.

Перевага сітьових графіків перед стрічковими полягає в тому, що вони дають змогу виявити взаємозв’язки подій і прийняти обґрунтовані, а не інтуїтивні рішення для управління процесами праці.

Сітьовий графік – це сітка, яка моделює технологічний взаємозв’язок між окремими роботами якогось комплексу операцій, що має єдину ціль. При складанні сітьових графіків прийняті відповідні позначення і терміни. Так, точки графів називаються вершинами, стрілки – дугами графа, сіть – це граф, у якого одна вхідна і одна вихідна вершина, тобто вершини, які не мають відповідно вхідних і вихідних дуг. Шлях – це послідовність дуг графа, в яких кінець попередньої дуги є початком наступної. Дугам сітки приписуються числа, які називають довжинами дуг. Дуги сітки означають виконувані роботи, а вершини – події, тобто результати виконання однієї або декількох робіт .

При моделюванні виробничого процесу його розбивають з певним ступенем деталізації на окремі етапи, тобто складають список подій сітьового графіка. Після цього необхідно ув’язати події через роботи в їх логічній послідовності. Робота, або операція, – це реальний процес в часі і просторі з затратами матеріальних, енергетичних, трудових та інших ресурсів. На відміну від роботи подія не є процесом і не потребує затрат часу і ресурсів. Умовою настання події є здійснення якоїсь роботи.

Термін «робота» має значення дійсної роботи, очікування і фіктивної роботи (залежності). Дійсна робота – це трудовий процес, який вимагає затрат часу і ресурсів. Очікування – це робота, яка не потребує затрат праці, але займає час. Фіктивна робота не потребує затрат праці, матеріальних ресурсів і часу, але вказує на логічний зв’язок між двома або декількома роботами і можливість початку однієї роботи після результатів іншої. Тривалість фіктивної роботи дорівнює нулю.

Подія називається простою, якщо вона має тільки одну вхідну роботу. Складна подія характеризується двома або декількома роботам. При побудові сітьової моделі землевпорядних робіт головним є визначення технологічної послідовності виконання робіт.

При складанні сітьових графіків необхідно додержуватися таких основних правил:

-          при нумерації подій не можна присвоювати однакові норми різним подіям;

-          не можна з’єднувати двома або кількома роботами суміжні події (щоб розрізняти роботи, які мають кінцеві події, вводять додаткову подію і фіктивну роботу);

-          в сітці не повинні бути цикли (контури), тобто замкнуті шляхи, які з’єднують деяку подію з нею ж самою;

-          напрямок стрілок має бути зліва направо;

-          в окремі події сітьового графіка можуть входити роботи, які визначаються зовнішніми по відношенню до даної сітки факторами;

-          сітка повинна бути замкнутою;

-          якщо між вхідними і вихідними роботами існують деякі вихідні роботи, подію потрібно розбити на декілька і встановити з допомогою фіктивних робіт правильну технічну залежність;

-          дозволяється зламування і перетинання стрілок;

-          необхідно усувати з сітки зайві події і роботи, які з’явилися при чорновому складанні графіка, спрощуючи і укрупнюючи по можливо-

сті графік;

-          для керівництва виробництвом складають укрупнену «скелет-

ну» сітку;

-          за роботу по сітьовому графіку повинна нести відповідальність одна людина, яка керує виконавцями.

При складанні сітьових графіків події сітки бажано упорядковувати так, щоб номер попередньої події був меншим за номер наступної. Наступна подія не може починатися раніше, ніж буде пройдений найдовший шлях від початку сітки до цієї події. Найдовший шлях від початку сітки до кінця називається критичним. Події, які не лежать на критичному шляху, можуть починатися пізніше відведеного їм раннього терміну настання. Для таких подій є запас часу, щоб прийти до кінцевої події не пізніше критичного шляху. Для критичного шляху резерви всіх його робіт дорівнюють нулю.

Сітьові графіки оптимізуються за часом (термінами виконання робіт), вартістю робіт, трудовими ресурсами і технічними параметрами. У землевпорядному виробництві найбільш ефективним є планування по оптимізації часу, яке передбачає пошук резервів часу при виконанні землевпорядних робіт.

Сітьові графіки для визначення кількості трудових ресурсів на виконання землевпорядних робіт зводяться до розрахунку необхідної кількості спеціалістів для певних календарних періодів. Оскільки виробничий склад працівників в проектних організаціях по землевпорядкуванню протягом року в основному постійний, важливого значення набуває розробка сітьових графіків мінімізації термінів виконання землевпорядних робіт при обмежених ресурсах. При цьому завдання зводиться до того, щоб визначити потрібку кількість трудових ресурсів по календарних періодах. Якщо вона перевищує наявну кількість їх в якомусь періоді, то термін початку робіт зсувають, не порушуючи при цьому встановленої послідовності їх виконання.

Виконання землевпорядних робіт характеризується певною послідовністю стадій і елементів робіт, що вимагається і при побудові сітьових графіків.

В практиці сітьового планування існує руд способів формування сітьових графіків, коли їх будують від більш складних ланок до більш простих, і навпаки. Стосовно до проектних організацій по землевпорядкуванню це означає, що сітьовий графік може будуватися, наприклад, спочатку для проектного відділу, групи, а потім і для кожного виконавця. В такому випадку відбувається розукрупнення сітьового графіка.

При розробці часткових сітьових графіків, які складаються для окремих виконавців, проводять «зшивання» (укрупнення) сітьових графіків, тобто кілька графіків з’єднують в одну сітку.