1. Поняття про діяльність

Живим істотам від природи властива активність, яка забезпечує жит­тєво важливі зв'язки організму з середовищем. Джерелом активності живих істот є потреби, що спонукають її до відповідних реакцій, дій.

Діяльність - одна з головних категорій  психологічної науки.

 Діяльність - специфічно людська форма ставлення до навко­лишнього світу, змістом якої є доцільні зміни і перетворення речей і явищ залежно від людських потреб; вона - необхідна умова існуван­ня суспільства.

Діяльність включає мету, засоби, результат і сам процес. Треба спиратися на цілісне розуміння діяльності як органічної єдності її почуттсво - практичної і теоретичної форми.

Діяльність включає дії і операції як складові, які співвідносять­ся з потребами, мотивами і цілями.

Потреба — це стан живої істоти, в якому виявляється залежність лю­дини від конкретних умов існування. Людська діяльність за своєю сутністю є соціальною Вона сформувалася історично, в процесі праці. Людина не лише пристосовується до умов життя, а й активно змінює їх відповідно до своїх людських потреб, що виникли й розвинулися історично. Діяльність людини свідома та цілеспрямована.       

Особистість як суб'єкт діяльності, задовольняючи власні потреби взаємодіє з середовищем, ставить перед собою певну мету, мотивує її і добирає засоби для її здійснення, виявляє фізичну й розумову актив­ність, досягаючи поставленої мети.

Свідомий характер людської діяльності виявляється в її плануван­ні, в передбаченні результатів, регуляції дій, у прагненні до її вдоско­налення.

Отже, діяльність людини - це свідома активність, яка виявляється системою дій, спрямованих на досягнення мети.                                             

Діяльність – активна взаємодія з оточуючою дійсністю, у ході якої жива істота виступає  як суб’єкт, що цілеспрямовано впливає на об’єкт і задовольняє таким чином свої потреби.

            Діяльність невідривно пов’язана з пізнанням і волею, спираючи на них, не можлива без пізнавальних і вольових процесів.

            Діяльність – це внутрішня ( психічна) і зовнішня ( фізична) активність людини, що регулюється усвідомленою ціллю.

            Діяльність – це та форма активного ставлення до дійсності, через яку встановлюється реальний зв’язок між людиною і світом, що оточує її.

            Реалізуючи і розкриваючи в діяльності свої внутрішні властивості, вона виступає по відношенню до речей як суб’єкт, а до людей як особистість.