Теоретичний матеріал до Теми 1

1. Предмет психології. Співвідношення наукової та житейської психології

 Предмет психології - психіка (від грец. — душевний) людини і тварини;  психічні явища, притаманні людині і тварині. Факти психології — це не предметні речі, а різні за змістом, інтенсивністю, тривалістю, пов'язані між собою процеси, що перебувають у розвитку та належать певній людині.

Психологія вивчає внутрішній світ людини, психічні процеси, стани, властивості, закони виникнення, розвитку й перебігу психічної діяльності, становлення психічних властивостей людини, життєве значення психіки.

Внутрішній психічний світ людини розглядається як живий, не­перервний процес, що формується і розвивається, породжує деякі продукти чи результати.

Психологічна наука розглядає:

психічні процеси — відчуття, сприймання, запам'ятовування, мис­лення, уяву, почуття, увагу;    психічні стани — уважність, байдужість, спокій, схвильованість, піднесення, зацікавленість тощо; • психічні властивості — спостережливість, чутливість, розумові, емоційні,  вольові якості людини, її здібності, риси характеру тощо. Продукти психіки здійснюють взаємодію людини із довкіллям, допомагають людині орієнтуватись у середовищі і забезпечують її успіх  в усіх видах діяльності (ігровій, навчальній, трудовій тощо).

Психіка пов'язана з активним відображенням людиною об'єктів іншого світу та створенням у свідомості людини  його картини, із знаходженням свого Я у об'єктивному світі, з адаптацією до се­редовища.

Психічне відображення не є дзеркальним, механічним, пасив­ним копіюванням світу. Це активне відображення, яке завжди нале­жить суб'єкту і залежить від його особливостей.

Психічному відображенню властиві такі особливості:

- воно дає змогу об'єктивно відображати світ. Правильність відоб­раження перевіряється практикою;

-  це змінне, динамічне явище, відображає минуле, теперішнє і май­бутнє. Воно може поглиблюватися та удосконалюватись;

- воно забезпечує доцільність поведінки та діяльності;

- виражає індивідуальну своєрідність людини;

 - має випереджальний характер;

- психічний образ — це ідеальне явище, тобто таке, що виникає та
існує у психіці та свідомості людини, формується в процесі її ак­тивної діяльності.

Відображення майбутнього називають випереджувальним відоб­раженням.

Структура психіки має три рівні: свідомий, підсвідомий, несві­домий. У кожної людини питома вага цих рівнів різна. Психіку розглядають як динамічну систему, яка постійно змінюється під впливом зовнішніх і внутрішніх факторів.

Психологія — це наука про закономірності формування і розвит­ку психіки як особливої форми життєдіяльності. Вона вивчає пси­хічне життя людини в його суб'єктивних та об'єктивних вимірах.

Психологія – наука і система знань про закономірності, механізми та психічні явища, процеси і стани в житті людини.

Психологія - це наука, яка вивчає факти, закономірності, механізми вияву психіки як вищого рівня відображення дійсності.

Наукова та житейська психологія

Будь-яка наука має в своїй основі житейський емпіричний досвід людей. Кожна людина має певний запас житейських психологічних знань. Усі ці знання і вміння – житейська психологія

Відмінність між житейськими і науковими психічними явищами

1. Житейські знання характеризуються конкретністю, обмеженістю ситуації задач, осіб, на яких вони поширюються. Наукова психологія прагне до узагальнень; для цього вона використовує наукові поняття.

2. Житейські психологічні знання мають інтуїтивний характер, набуваються шляхом спроб і помилок. Наукові знання раціональні і усвідомлені.

3. Відмінність полягає в способах передачі знань і навіть у самій можливості їх передачі. У житейській психології вона обмежена. У науці знання акумулюються в літературі, передаються за допомогою мови, мовлення.

4. Відмінність полягає у методах отримання знань в житейській та науковій психології.

5. На відміну від житейської психології, наукова психологія розпоряджається широким, різноманітнішим і часто унікальним фактичним матеріалом.