Теоретичний матеріал. Оплата праці на підприємстві (частина 2)

Важливими складовими організації заробітної плати є її форми і системи, які забезпечують зв’язок між оплатою праці та її результатами (індивідуальними і колективними). Форми і системи оплати праці встановлюються підприємствами та організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням вимог і гарантій, передбачених законодавством.

Найчастіше застосовують дві основні форми оплати праці:

-  Відрядна (відповідно до кількості виробленої продукції);

-  Погодинна (відповідно до кількості відпрацьованого часу).

Форми заробітної плати мають відповідати таким вимогам:

1. найповніше враховувати результати праці;
2. створювати відповідні передумови для постійного зростання продуктивності та якості праці;
3. сприяти підвищенню матеріальної зацікавленості працівників у постійному виявленні і використанні резервів підвищення продуктивності праці.

Основними умовами застосування тієї чи іншої форми заробітної плати є рівень технічної озброєності виробництва, характер технологічного процесу та організації виробництва і праці, стань використання виробничих потужностей і устаткування, обґрунтованість процесу нормування праці тощо.

Проте є специфічні умови застосування форм оплати праці. Так, для відрядної оплати праці необхідна наявність прямо пропорційної залежності між витратами живої праці й одержаними результатами, тобто працівники повинен вмотивовано збільшувати випуск продукції відповідно до потреб виробництва і ринку взагалі.

Сьогодні в Україні переважною формою оплати праці робітників залишається відрядна. Погодинна ж заробітна плата застосовується для оплати праці службовців і спеціалістів.

Відрядна і погодинна форми оплати праці підрозділяються на системи.

Системами відрядної форми оплати праці є:

• пряма відрядна;
• непряма відрядна;
• відрядно-преміальна;
• відрядно-прогресивна;
• акордна;
• колективна (бригадна) відрядна.

Системами погодинної форми оплати праці є:

• пряма погодинна;
• погодинно-преміальна;
• погодинно-прогресивна;
• колективна (бригадна) погодинна.

В основі побудови системи оплати праці на підприємстві мають бут конкретні показники роботи, які піддаються точному обліку і повною мірою відображають працю колективу або окремого працівника.

1.Відрядна форма оплати праці

Сутність відрядної форми заробітної плати полягає в тому, що її розмір залежить від кількості виробленої продукції (виконаної роботи) належної якості на основі попередньо встановлених норм часу (виробітку) і розцінок з урахуванням складності та умов праці.

Основою відрядної оплати праці є встановлення норм часу (виробітку) і обґрунтованість тарифних ставок.

1.1. Пряма відрядна система оплати праці

За індивідуальної прямої відрядної заробітної плати залежить від результатів роботи кожного робітника. Виготовлена робітником продукція (виконана робота) оплачується за індивідуальними розцінками.

Розцінка – це встановлена на підприємстві вартість виготовлення одиниці продукції (надання послуги).

Індивідуальна відрядна розцінка визначається двома способами:

1)   для виробництва, де застосовуються норми виробітку:

2)    для виробництва, де застосовуються норми часу:

Заробітна плата за прямої відрядної системи оплати праці визначається:

Пряма індивідуальна відрядна система оплати праці спрямована на підвищення матеріальної зацікавленості працівника в підвищенні виробітку, проте вона не заінтересовує працівника в поліпшенні інших показників, зокрема, не заохочує до економії сировини, матеріалів, енергії, до підвищення якості продукції, кількісних та якісних показників роботи дільниці, зміни та підприємства в цілому.

1.2. Відрядно-преміальна система оплати праці

Полягає в тому, що працівнику, крім заробітку за прямою відрядною системою, нараховується премія за виконання (чи перевиконання) певних кількісних і якісних показників. Розмір премії встановлюється керівництвом за згодою профспілки у відсотках до тарифного заробітку, визначеного за відрядними розцінками. 

Загальний заробіток за відрядно-преміальною системою оплати праці визначається:

1.3. Відрядно-прогресивна система оплати праці

Виробіток працівників згідно з індивідуальним завданням оплачується за встановленими твердими розцінками, а понаднормовий виробіток – за підвищеними розцінками, причому розцінки збільшуються прогресивно зі збільшенням кількості продукції, виробленої понаднормово. Вихідна база, тобто межа виконання норм виробітку, понад яку оплата за виконану роботу здійснюється за підвищеними розцінками, встановлюється підприємством виходячи з попереднього досвіду роботи. Проте ця вихідна база не може бути нижчою від діючих норм виробітку. Ступінь збільшення розцінок визначається за спеціальною шкалою, яка може бути одно-  і двоступінчастою. 

Необхідно також враховувати, що за відрядно-прогресивної системи заробіток підвищується пропорційно зростанню виробітку. Тому ця система має обмежену сферу застосування – лише на тих дільницях виробництва, які лімітують випуск продукції на підприємстві (тобто на «вузьких місцях» виробництва). 

1.4. Акордна система оплати праці

Акордна система оплати праці застосовується для окремих груп працівників. Її сутність полягає в тому, що відрядна розцінка встановлюється не на окрему виробничу операцію, а на весь комплекс робіт, виходячи з чинних на підприємстві норм часу і розцінок.

За акордної системи оплати праці обсяг робіт і строк їх виконання встановлюються заздалегідь, відповідно і сума заробітної плати за нарядом відома до виконання самого завдання.

Така система оплати праці має зацікавлювати працівників у скороченні строків роботи відносно до встановлених норм. За акордної системи найбільше проявляється зв’язок оплати праці з кінцевими результатами.

2. Погодинна форма оплати праці

Оплата праці згідно із цією формою здійснюється за відпрацьований час (годину, місяць).

Погодинна форма оплати праці застосовується за умов:

1. коли у працівника відсутня реальна можливість для збільшення випуску продукції;
2. якщо результати праці працівника не можуть бути конкретно виміряні і кількісні виражені;
3. коли економічно недоцільно стимулювати зростання прибутку понаднормово, тобто коли перевиконання цих норм досягається через порушення технологічних режимів і погіршення якості робіт. До таких робіт відносять випробування продукції, термічну обробку і металопокриття виробів. Від виробника вимагається старанне дотримання параметрів, а також виконання кількісного завдання, установленого на рівні, який забезпечує відповідну якість робіт.

Розглянемо системи погодинної оплати праці на підприємстві.

2.1. Проста погодинна система оплати праці

Розмір заробітку визначається залежно від тарифної ставки робітника (Т_ст) і кількості відпрацьованого ним часу за визначений період (Т_еф):

2.2. Погодинно-преміальна система оплати праці

Заробіток працівнику нараховується не тільки за відпрацьований час, але й за досягнення певних кількісних і якісних показників.

Кількісними показниками можуть бути понаднормово відпрацьований час, виконання позапланових і понаднормових завдань, а якісними – економія сировини, матеріалів, пального, інструментів, дотримання технологічних режимів тощо.