Стресостійкість

Стрес — це захисна реакція організму на зовнішні подразники. Стрес вважається нормальною психофізіологічною реакцією на дії, які виходять за межі норми. Вона проявляється психічно, фізично, емоційно та дає змогу адаптуватися до змін.

   Але, якщо говорити приблизно, то стрес – реакція людського організму, у відповідь на негативні емоції, хвилювання, перенапруження або просто повсякдення.

У цілому, дослідження стресостійкості допомагають розуміти механізми стресової реакції та її вплив на фізичне та психічне здоров’я й добробут людини. Проте, в контексті кар’єрного зростання й виконання управлінських та робочих завдань стресостійкість особистості досліджена, на нашу думку, не достатньо.

 Стрес виникає, коли внутрішні або зовнішні подразники (стресори) є більшими, аніж здатність людини впоратися з ними. Відповідно, природніми є дві базові реакції на стрес:

«бий»: включає активну боротьбу або уникнення стресорів. Людина використовує свої ресурси та стратегії для подолання стресової ситуації.

«біжи»: якщо не вдається впоратися зі стресорами, виникає втома, безсилля та переважає відчуття невпевненості.

 Симптоми стресу

• Постійне почуття роздратованості, пригніченості, причому часом без особливих на те причин.

• Поганий, неспокійний сон.

• Депресія, фізична слабкість, головний біль, втома, небажання що-небудь робити.

• Зниження концентрації уваги, що затрудняє навчання або роботу.

  Проблеми з пам'яттю і зниження швидкості розумового процесу.

• Відсутність інтересу до оточуючих, навіть до найкращих друзів, до рідних і близьких людей.

• Постійно виникає бажання поплакати, сльозливість, іноді переходить в ридання, туга, песимізм, жалість до себе коханого.

• Зниження апетиту - хоча буває і навпаки: надмірне поглинання їжі.

• Нерідко з'являються нервові тики і нав'язливі звички: людина покусує губи, гризе нігті тощо. З'являється метушливість, недовіра до всіх і до кожного.   

У своєму розвитку стрес проходить три стадії. Тривалість кожної фази розвитку стресу індивідуальна.

Таблиця 1.1-Фази стресу за Г. Сельє.

Давайте розглянемо їх. 

Наприклад, вам повідомили про те, що зараз ви будете писати контрольну роботу. Ви відчуваєте тривогу, напругу. Деякі губляться, не можуть зібратися, іноді навіть не можуть зрозуміти суть контрольної роботи або зовсім не можуть почати писати.

 Це перша стадія - стадія тривоги. На цій стадії в кров надходять особливі речовини, що підвищують стійкість до травмуючого фактору, і організм готується діяти.
Але ось перша тривога пройшла, і ви приступаєте до роботи. Ситуація продовжує залишатися напруженою, складною, а ви вже здатні діяти досить ефективно, іноді навіть більш ефективно, ніж у звичайній ситуації. Ваш організм мобілізував внутрішні резерви і отримав можливість чинити опір стресу. Це друга стадія - стадія опору. 

 Однак на цій стадії через те, що організм працює дуже напружено, на межі своїх можливостей, його ресурси швидко витрачаються.

 Якщо стресова ситуація продовжує залишатися напруженою, настає

 третя стадія - стадія виснаження.

 Уявіть собі ситуацію, що контрольні роботи ви пишете на кожному занятті цілий день. Вже до кінця цього дня ви відчуєте сильну втому, ваша працездатність знизиться, увага і пам'ять почнуть змінювати вам. Результат роботи може стати байдужий. Організм використав   всі ресурси, і тепер може настати його руйнування. На цій стадії у людини значно погіршується самопочуття, може порушуватися сон і апетит, зростає схильність його до різних захворювань, і як підсумок - настає хвороба. У крайніх випадках може наступити смерть.

               Стресові стани суттєво впливають на життя людини. Люди з різними особливостями нервової системи по-різному реагують на однакові психологічні навантаження. У одних людей спостерігається підвищення активності, мобілізація сил, підвищення ефективності діяльності. Це так званий «еустрес». Небезпека як би підстьобує людину, змушує її діяти сміливо і мужньо. У інших людей стрес може викликати дезорганізацію діяльності, різке падіння її ефективності, пасивність і загальне гальмування. Це «дистрес».