5. Організація виконання робіт по внутрігосподарському землеустрою

Внутрігосподарське землевпорядкування виконують з метою створення оптимальних організаційно-територіальних і виробничих умов для підвищення культури землеробства і продуктивності сільськогосподарських угідь, високопродуктивного застосування техніки і раціональної організації виробництва. 

Проведенню внутрігосподарського землевпорядкування передують роботи щодо територіального землеустрою, що пов’язано з формуванням і встановленням границь землеволодінь (землекористувань), а також зі зйомки ситуації або коригування планово-картографічних матеріалів.

Відповідно до ст. 45 Закону України «Про землеустрій» схеми землеустрою розробляються з метою визначення перспективи щодо використання та охорони земель, для підготовки обгрунтовангих пропозицій у галузі земельних відносин, організації раціонального використання й охорони земель, перерозподілу земель з урахуванням потреби сільського, лісового та водного господарств, розвитку сіл, селищ, міст, територій оздоровчого, рекреаційного, істолрико-культурного призначення, природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення.

Основне призначення схеми землеустрою як перед проектного і перед планового документа полягає в обнрунтванні удосконалення розподілу земель з урахуванням розвитку земельних відносин в регіоні, а також у забезпеченні комплексного і взаємопов’язаного виконання всіх запроектованих на території заходів регіонального та міжгалузевого регіонів.

Строки реалізації зазодів, визначених схемою землеустрою, залежать від поставлених завдань, але не можуть бути мешими 10-15 років.

У результаті розробки схем землеустрою повинна встановлюватися система показників, яка забезпечує обґрунтованість і реальність перспективних і поточних планів раціонального використання й охорони земель, розвитку системи сталого землекористування.

Основними питаннями, які підлягають вирішенню в схемі землеустрою, є:

-проведення аналізу використання земель, оцінювання ресурсного понетціалу земельних ресурсів району, визначення головних шляхів удосконалення розподілу земель, їхнього раціонального використання й охорони;

-розроблення пропозицій щодо оптимізації складу і співвідношення угідь, виявлення резервів земель, придатних для сільськогосподарського виробництва, меліорації і поліпшення, обгрунтування включення цих земель у фонд перерозподілу і встановлення черговості залучення цих земель у сільськогосподарський оборот;

-розширення (уточнення) територій (земель) природоохоронного, природно-заповідного, оздоровчого, рекреаційного й історикокультурного призначення;

-визначення земель з різними режимами використання, а також земель, обмежених у використанні й обтяжених правами інших осіб;

-уточнення меж територій поселень;

-обгрунтування потреби в земельних ресурсах для розвитку галузей економіки регіону (району);

-обгрунтування перспектив розвитку й удосконалення територіального розміщення галузей агропромислового комплексу і їх кооперування, об’єктів інженерної, виробничої і соціальної інфраструктури;

-розробка заходів щодо протиерозійної організації території, захисту земель від ерозії, підтоплення, заболочування, вторинного засолення, забруднення відходами виробництва і споживання, радіоактивними речовинами, поліпшення природних ландшафтів тощо;

-визначення потреби в капітальних вкладеннях, матеріальних і трудових ресурсах для реалізації намічених заходів, розробка пропозицій з фінансування і здійснення заходів, передбачених схемою землеустрою;

-розрахунок показників екологічної, економічної і соціальної ефективності пропонованих заходів.

При розробці схем землеустрою адміністративних районів небхідно враховувати наступні основні вимоги:

-поєднання інтересів суспільства, територіальних громад та інтересів власників земельних ділянок і землекористувачів;

-правовий режим земель державної та комунальної власності;

-комплексність намічуваних заходів, що передбачають взаємопов’язаність інтересів і задоволення потреб різних галузей економіки в земельних ресурсах;

-пріоритет еологічних вимог над економсічною доцільністю використання земель;

-диференційований підхід до встановлення правового режиму земль з урахуванням природних, економічних, соціальних та інших факторів;

-пріоритет збереження особливо охоронюваних територій

-запобігання негативним (шкідливим) впливам на земельні та інші природні ресурси і здоров’я населення;

-ефективне і повне використання земельного й економічного потенціалу адміністративного району;

Заходи, що передбачаються схемою землеустрою, повинні забезпечувати:

-найбільш повне і раціональне використання земель відповідно до їхньої еколого-економічної придатності та агроекологічної якості в галузях, які виробляють біологічну продукцію на основі енерго- і ресурсозберігаючих технологій;

-зниження рівня негативного впливу на землю і інші природні ресурси;

-формування раціональної територіальної організації виробництва в сільському господарстві та інших галузях економіки;

-суворий режим економії земель у галузях промислового виробництва, енергетики, зв’язку, транспорту й іншого спеціального призначення; підвищення господарської ролі дрібних і середніх населених пунктів;

-розвиток інженерно-інфраструктурної та шляхової мереж;

-комплексну облаштованість сільської місцевості, що передбачає розвинуту інфраструктуру, адаптацію виробництва в адміністративному районі до ринкових умов.

Землевпорядний процес по внутрігосподарському землеустрою включає такі стадії робіт: підготовчі роботи, складання, розгляд і затвердження проекту, перенесення проекту в натуру, оформлення і видачу землевпорядних документів, авторський нагляд за здійсненням проекту.

На стадії підготовчих робіт виготовляють проектний план землеволодіння, з яких роблять копії для складання графічних матеріалів проекту землевпорядкування. На одному примірнику копії плану землеволодіння складають картограму крутизни схилів з відображенням меж контурів за встановленою градацією.

Під час підготовчих робіт виконують польове обстеження з метою встановлення фактичного стану угідь, виявлення резервів підвищення ефективності використання земель і визначення місць для розміщення всіх елементів проекту землевпорядкування. За результатами польового обстеження складають відповідний акт і схематичне креслення.

На підставі аналізу природних умов, характеристики землеволодіння, використання земельного фонду, природоохоронних заходів та існуючої організації території роблять висновки про необхідність або внесення часткових змін в існуючу організацію території або розробки нового проекту внутрігосподарського землевпорядкування.

Підготовчі роботи по внутрігосподарському землеустрою завершують розробкою і затвердженням завдання на складання проекту, в якому вказують рік освоєння проекту, спеціалізацію і організаційну структуру сільськогосподарського підприємства склад земельних угідь, структуру посівних площ і урожайність сільськогосподарських культур.

Завдання на складання проекту внутрігосподарського землеустрою перед видачею його проектній організації затверджують районні відділи.

Проект внутрігосподарського землеустрою складають за матеріалами підготовчих робіт, послідовно розглядаючи всі складові частини і елементи проекту .

Складений проект внутрігосподарського землеустрою розглядає технічна рада проектної організації по землевпорядкуванню, потім технічна рада агропромислових формувань.

Затверджений проект внутрігосподарського землеустрою є юридичним документом, який визначає характер і порядок використання землі на ряд років. Зміни в проект можуть бути внесені про необхідності проведення нових землевпорядних дій.

Після затвердження проект внутрігосподарського землеустрою переносять в натуру шляхом прокладання і закріплення на місцевості меж запроектованих елементів. Довжина межових знаків встановлюється 120 см, а товщина – 15 см. У верхній частині знака позначається номер поля або ділянки. Межові знаки обкопують.

Робота по перенесенню проекту в натуру приймається керівником проектної групи або начальником проектного відділу. В процесі приймання робіт по перенесенню проекту в натуру перевіряють повноту виконання робіт і точність вимірювань в натурі. З цією метою здійснюють контрольні польові вимірювання і визначають допустимі відхилення між вимірами по перенесенню проекту в натуру і контрольними вимірами. Результати польової перевірки робіт оформлюють актом, до якого додають абрис контрольних вимірювань. В акті роблять висновок про виконану роботу та її якість. Виявлені відхилення від проекту підлягають виправленню.

 Складений проект внутрігосподарського землеустрою оформлюють згідно з технічними вказівками, які розробляє головний проектний інститут по землевпорядкуванню. Всі матеріали проекту брошурують у землевпорядну справу, яка включає текстову і графічну частини. До текстової частини проекту входять такі документи: завдання на складання проекту; пояснювальна записка з розрахунковими таблицями обґрунтування проекту; розрахунки вартості запроектованих заходів і черговість здійснення проекту; документи розгляду, погодження і затвердження проекту (протоколи: висновки, рішення).

У землевпорядну справу, яку передають у технічний архів проектної організації по землевпорядкуванню, включають усі технічні матеріали проекту: акти обстеження землеволодіння, журнали лісомеліоративного і гідротехнічного обстеження; оригінали робочих таблиць по обґрунтуванню проекту землевпорядкування; акт перенесення проекту в натуру; відомості технічного проектування; матеріали контролю і коректури; абриси, креслення та інші технічні матеріали, складені в процесі розробки проекту землеустрою.