Теоретичний матеріал до теми

1. Організація виконання робіт по довгостроковому прогнозуванню використання земельних ресурсів

Проект Загальнодержавної програми використання і охорони земель розроблений Головним науково-дослідним та проектним інститутом землеустрою і складається з таких розділів:

1.     Сучасний стан використання та охорони земель.

2.     Мета та основні завдання програми.

3.     Обгрунтування шляхів і засобів розв’язання проблем.

4.     Основні напрями виконання програми.

5.     Етапи виконання програми.

6.     Механізм виконання програми.

7.     Очікувані результати виконання програми.

Мета Програми полягає у проведенні політики, спрямованої на збалансоване забезпечення потреб населенняі галузей економіки у земельних ресурсах, раціональне використання та охорону земель, захист іх від виснаження, деградації та забруднення, збереження ландшафтного і біологічного різноманіття, створення екологічно безпечних умов проживання населення і провадження господарської діяльності.

Поетапне виконання Програми дасть змогу зупинити процеси деградації грунтового покриву, мінімізувати ерозійні процеси, створити стійку систему нарощування біоресурсного потенціалу земель та підвищити економічну ефективність їхнього використання.

Внаслідок реалізації Програми буде забезпечено:

–        в економічній сфері – підвищення ефективності суспільного виробництва завдяки більш раціональному використанню природноресурсного потенціалу земель, демографічних, природних, економічних та інших видів ресурсів;

–        в екологічній сфері – раціональне використання та охорона земель, збагачення довкілля природними ландшафтами, забезпечення техногенно-екологічної безпеки життєдіяльності людини шляхом обгрунтування екологічно допустимих рівнів та режимів використання земель;

–        у соціальній сфері – створення і підтримання повноцінного життєвого середовища, збереження та створення нових робочих місць, усунення суттєвих регіональних відмінностей в умовах життєдіяльності, забезпечення доступності всіх громадян до ресурсів людського розвитку, охорона та раціональне використання історико-культурної спадщини.

Регіональні схеми використання та охорони земель розробляються обласними адміністраціями та обласними радами.

Місцеві державні адміністрації беруть участь у розробленні та забезпеченні виконання регіональних (республіканських) програм з питань використання та охорони земель (ст. 17 Земельного кодексу України), а обласні ради затверджують та беруть участь у реалізації регіональних пробграм використання земель, підвищення родючості грунтів, охорони земель. 

Державне прогнозування та розроблення регіональних програм використання та охорони земель повинні базуватися на таких основних принципах:

-принцип цілісності, який забезпечується розробленням взаємоузгоджених прогнозних і програмних документів економічного і соціального розвитку України, окремих адміністративно-територіальних одиниць на коротко- та середньостроковий періоди і на більш тривалий період;

-принцип об’єктивності, який полягає в тому, що прогнозні та програмні документи економічного і соціального розвитку розробляються на основі даних органів державної статистики, органів виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері економічного й соціального розвитку, інших центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування;

-принцип науковості, який забезпечується розробленням прогнозних і програмних документів економічного і соціального розвитку на науковій основі, постійним удосконаленням методології та використанням світового досвіду в галузі прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку;

-принцип гласності, який полягає в тому, що прогнозні та програмні документи економічного й соціального розвитку є доступними для громадськості;

-принцип самостійності, який полягає в тому, що місцеві органи виконавчої влади й органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень відповідають за розроблення, затвердження та виконання прогнозних і програмних документів економічного й соціального розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць. Прогнозування і розроблення програм економічного і соціального розвитку забезпечує координацію діяльності органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування;

-принцип рівності дій, який полягає в дотриманні прав і врахуванні інтересів місцевого самоврядування та суб’єктів господарювання всіх форм власності;

-принцип дотримання загальнодержавних інтересів, який полягає в тому, що органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування повинні здійснювати розроблення прогнозних і програмних документів економічного й соціального розвитку, виходити з необхідності забезпечення реалізації загальнодержавної соціальноекономічної політики та економічної політики держави.

Порядок розроблення регіональних програм використання та охорони земель досі не затверджений, а тому склад програм, що були розроблені, в основному збігається зі структурою державних цільових програм, яка відповідно до ст. 5 Закону України «Про державні цільові програми» затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року № 106. Проте структура програми дещо розширюється внаслідок включення розділу «Визначення проблеми, на розв’язання якої спрямована програма», що є складовою концепції вказаної програми. З урахуванням цього проект програми містить такі розділи:

I. Визначення проблеми, на розв’язання якої спрямована програма;

II.    Мета програми;

III. Шляхи і способи розв’язання проблеми;

IV. Завдання і заходи;

V.   Очікувані результати, ефективність програм;

VI.  VI. Обсяги та джерела фінансування.

Землевпорядний процес по розробці схем землеустрою адміністративних районів включає такі стадії робіт: підготовчі роботи, розробку, погодження, експертизу і затвердження схеми землевпорядкування, виготовлення землевпорядних документів, авторський нагляд за реалізацією схеми землеустрою. 

В процесі збирання та систематизації вихідних даних необхідно отримати і узагальнити відомості про природні та економічні умови, стан і перспективи розвитку галузей, розселення населення, організацію сільськогосподарського виробництва і шляхи його вдосконалення, наявність і якісний стан, оцінку і характер використання земель за категоріями, угіддями, землевласниками і землекористувачами, інтенсивність і ефективність використання земель, освоєння нових земель, трансформацію і поліпшення сільськогосподарських угідь.

У процесі розробки схеми землеустрою району розглядають природні та економічні умови району, вирішують питання про можливість переведення земель з однієї категорії в іншу, поліпшення стану і використання земель сільськогосподарських підприємств, удосконалення розміщення сільськогосподарського виробництва і поглиблення спеціалізації сільськогосподарських підприємств, організації території району, накреслюють заходи по охороні земель (захист ґрунтів від ерозії, засолення, заболочення і забруднення, рекультивація земель та ін.), а також розраховують економічну ефективність запланованих заходів.

Проектна організація, яка складає схему землеустрою, погоджує окремі питання з відповідними управліннями і відділами, після чого проводиться їх розгляд на технічній раді проектної організації. Розроблена схема землеустрою передається замовнику, який проводить експертизу матеріалів схеми.

Землевпорядна справа по складанню схем землеустрою адміністративних районів включає текстову і графічні частини. До текстової частини входять такі матеріали: завдання на розробку схеми землевпорядкування, пояснювальна записка погодження, експертизи і затвердження схеми, розрахункові таблиці.

Графічні матеріали схеми землеустрою включають основні і допоміжні креслення. Основні графічні матеріали схеми землеустрою району складають у масштабах географічної основи карти району. Для окремих районів допускається використання карт більш дрібного або крупнішого масштабів (за узгодженням із замовником).

До складу допоміжних графічних матеріалів схеми землеустрою входять: схема меліорації земель; схема протиерозійних заходів; схема природно-сільськогосподарського районування території і агровиробничого групування ґрунтів; схема спеціалізації концентрації сільськогосподарського виробництва. Допоміжні креслення можуть також включати вихідні планово-картографічні матеріали, а саме: карту землеволодінь, землекористувань району; ґрунтову карту, різні схеми природного, кліматичного, фізико-географічного та іншого районування території, а також спеціальні схеми проектних розробок (схеми розселення населення, розміщення виробничих комплексів, використання окремих ресурсів, рекультивації земель, генплани населених пунктів, земельно-кадастрову карту району та ін.).

2. Місцеві програми використання та охорони земель

Відповідно до Закону України «Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України» система прогнозних і програмних документів економічного і соціального розвитку областей, районів та міст на середньостроковий період, а також програми економічного і соціального розвитку тих самих адміністративно-територіальних одиниць на короткостроковий період.

Прогноз економічного і соціального розвитку області, району, міста повинен містити:

-аналіз соціально-економічного розвитку відповідної адміністративно-територіальної одиниці за попередній період та характеристику головних проблем розвитку її економіки і соціальної сфери;

-стан використання природного, виробничого, науковотехнічного та трудового потенціалу, екологнічну ситуацію у відповідній адміністративно-територіальній одиниці;

-прогноз кон’юнктури на ринках основних видів товарів та послуг;

-можливі шляхи розв’язання головних проблем розвитку відповідної адміністративно-територіальної одиниці;

-цілі та пріоритети соціально-економічного розвитку в середньостроковий період і пропозиції щодо заходів місцевих органів виконавчої влади й органів місцевого самоврядування для їхнього досягнення;

-основні показники соціально-економічного розвитку відповідної адміністративно-територіальної одиниці протягом середньострокового періоду.

Основними завданнями Програми є:

-проведення комплексного оцінювання соціальних, екологічних, інженерно-технічних та інших передумов і обмежень використаня земельно-ресурсного потенціалу міста;

-обгрунтування шляхів і заходів суттєвого підвищення діяльності міського бюджету від зростання ефективності землекористування, удосконалення та подального розвитку земельних відносин;

-визначення напрямів забезпечення екологічної рівноваги території у системі розподілу навантажень на земельно-ресцрсний потенціал міста;

-визначення принципів щодо удосконалення територіальної організації міста з урахуванням фактора раціонального використання земельних ресурсів;

-удосконалення зонування території містата визначення режиму перспективного використання земельз позицій їхньої привабливості;

-обгрунтування напрямів підвищення еколого-економічної ефектвності міського землекористування;

-визначення територій з особливими умовами використання, які потребують підтримки на державному та місцевому рівнях для виконання містом функцій столиці держави і міьких потреб;  визначення шляхів удосконалення управління в сфері використання та охорони земельно-ресурсного потенціал міста;

-обгрунтування організаційних засобів щодо ефективного використання земельних ресурсів міста у проектах розвитку містобудівної діяльності, соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури;

-розробка механізмв і визначення заходів щодо реалізації Програми.

Місцеві програми використання та охорони земель базуються на дотриманні основних принципів державного прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку.

Зміст програм, що розробляються, є наступним:

Розділ 1. Мета програми.

Розділ 2. Основні проблеми міського землекористування

2.1.                Організація землеустрою та ведення земельного кадастру 

2.2.                Особливості набуття прав на землю, орендні відносини

2.3.                Функціонування ринку земель

2.4.                Використання та охорона земель.

2.5.                Межа міста та здійснення земельно-кадастрової інвентаризації.

2.6.                Реформування власносі на землю (формування комунальної власності, приватизація земельних ділянок громадянами, юридичними особами).

2.7.                Нормативно-правова база регулювання земельних відносин

2.8.                Контроль за використанням та охороною земель

Розділ 3. Розв’язання проблем землекористування міста: шляхи та засоби

3.1.  Основні напрями забезпечення сталого соціального та екологоекономічного використання земельних ресурсів

3.2.  Концептуальні положення Генерального плану міста в системі раціонального землекористування

3.3.  Оптимізація земельно-господарського устрою

Розділ 4. Організація виконання програми

4.1.    Землевпорядкування

4.2.    Удосконалення системи управління земельними ресурсами

4.3.    Земельно-кадастрові роботи та розвиток автоматизованої системи

4.4.    Містобудівне обгрунтування

4.5.    Наукові дослідження

4.6.    Нормативно-правове забезпечення

4.7.    Топографо-геодезичні роботи

4.8.    Фінансове забезпечення

4.9.    Кадрове забезпечення

Розділ 5. Перелік заходів і завдань програми та строки їх виконання Розділ 6. Розрахунок очікуваних результатів виконання програми.

До недоліків розроблюваних програм відносять: незалежна організація їхнього здійснення, контролю та несвоєчасність внесення змін і доповнень; відсутність системи управління з реалізації завдань програм; незадовільний стан бюджетного фінансування завдань і заходів програм.

3. Організація виконання робіт по формуванню територій і встановленню її меж.

Чинним законодавством України передбачено, що землі сільських та селищних рад включають усі землі, які містяться в їх межахУ цьому зв’язку, виникає потреба у формуванні їх територій і встановленні відповідних меж з метою створення територіальних умов для самостійного розв’язання усіх питань місцевого життя, виходячи з інтересів населення, що проживає на цих територіях. 

Межі сільських і селищних рад встановлюють в межах усього адміністративного району. Ураховуючи сучасну систему обліку земель, розмежування території адміністративного району необхідно здійснювати по границях землеволодінь суб’єктів господарювання на землі за чітко вираженими контурами або живими урочищами.

Землевпорядні роботи по формуванню територій і встановленню меж сільських та селищних рад включають такі стадії: підготовчі роботи, розробка схеми формування територій сільських та селищних рад у межах адміністративного району, розробка, погодження і затвердження проектів формування територій і встановлення меж сільських або селищних рад, виготовлення проектної документації, перенесення проекту в натуру.

На підставі розробленої схеми формування територій сільських та селищних Рад складають проекти формування територій і встановлення меж. Формування територій і встановлення меж сільських та селищних Рад передбачає детальне їх обстеження і уточнення на місцевості, перевірку назви, місцеположення та фактично зайнятої площі всіх землевласників і землекористувачів (крім особистих підсобних господарств громадян), що знаходяться на території кожної Ради, визначення складу і якості земельних угідь. На території сільської або селищної Ради визначають границі особливо цінних продуктивних земель, а також земель заповідників, національних, дендрологічних парків, ботанічних садів, археологічних пам’яток. Крім того, на графічні матеріали наносять границі та площі земель запасу, агровиробничі групи ґрунтів та відповідні показники оцінки земель.

Проектна документація по формуванню території і встановленню меж сільських та селищних рад складається з текстових і плановокартографічних матеріалів. Текстові матеріали включають пояснювальну записку та документи погодження і затвердження проекту. Пояснювальна записка містить завдання на розробку проекту, технікоекономічні показники, коротку характеристику району, особливості формування територій і встановлення меж сільських та селищних Рад, їх загальну площу та склад земельних угідь, короткий опис виконаних робіт.

У пояснювальній записці дається список усіх землевласників і землекористувачів (крім громадян), склад їх земельних угідь та зведена відомість земель за групами землевласників і землекористувачів та за категоріями земель.

Планово-картографічні матеріали проекту складаються із карти схеми формування територій і встановлення меж сільських та селищних рад, креслення перенесення проекту меж у натуру (на місцевість).

Землевпорядна справа по складанню проектів формування територій і встановленню меж сільських та селищних рад виготовляється у трьох примірниках, з яких перший видається сільській або селищній раді, другий – районній раді, а третій зберігається у проектній організації.

4. Організація виконання робіт по відведенню земель для державних і громадських потреб

Землевпорядний процес по відведенню земель для державних і громадських потреб має деякі особливості порівняно з іншими видами землевпорядних робіт. 

Він включає такі стадії: порушення землевпорядної справи, попереднє погодження після розміщення об’єкта, підготовку і оформлення матеріалів на відведення земель, Перенесення проекту в натуру, виготовлення і видачу землевпорядних документів.

Відведення земель – це перерозподіл земельних ресурсів шляхом передачі земель у власність і надання їх у користування на підставі рішення органів державної влади або місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Відведення земель має юридичну і технічну сторони і передбачає такі дії:

1.                     порушення справи;

2.                     розгляд клопотання або заяви;

3.                     прийняття компетентними органами рішення про вилучення та надання земельної ділянки;

4.                     відведення земель у натурі;

5.                     правове оформлення відведення земельної ділянки.

Порушення справи – це звернення до органу, який має право на вилучення земель, із клопотанням або заявою про передачу або надання землі. Клопотання подають юридичні особи, а заяви – громадяни.

Розгляд клопотання або заяви – це складний багатоетапний процес вивчення та підготовки відповідних документів і погодження їх зі спеціально уповноваженими та зацікавленими органами. Тут можна виділити основні етапи: вибір земельної ділянки, попереднє погодження місця розташування об’єкта, складання проекту використання земельної ділянки, складання проекту відведення земельної ділянки.

Землевпорядну справу порушують підприємства, організації та установи, зацікавлені у відведенні земельних ділянок. При цьому, на відміну від утворення землеволодінь сільськогосподарського призначення, повинні бути враховані вимоги і сільськогосподарського виробництва, і тієї галузі, якій потрібні земельні ділянки.

До клопотання про відведення земель для державних і громадських потреб додають такі документи: виписку з рішення громадського органу про спорудження об’єкта; обґрунтування місця розташування об’єкта із вказівкою орієнтовного розміру земельної ділянки, наміченої до відведення; викопіювання зі схеми районного планування або схеми землевпорядкування району. Крім цього, в окремих випадках додають матеріали про погодження розміщення об’єктів із зацікавленими землевласниками і землекористувачами та державними органами,які здійснюють контроль за використанням земель і надр.

Виконком обласної ради в десятиденний термін розглядає клопотання, яке надійшло на відведення земель і при згоді на це доручає створити комісію для даних цілей.

Керуючись матеріалами схеми районного планування або схеми землевпорядкування та матеріалами державного земельного кадастру району, комісія повинна вибрати і попередньо погодити місце розміщення об’єкта будівництва. При цьому вивчають і перевіряють можливість відведення земельної ділянки за рахунок земель несільськогосподарського призначення або непридатних для сільського господарства земель, враховують необхідність максимального збереження цінних земельних угідь і існуючої організації території, припинення ерозійних процесів, заболочення земель тощо.

Для розміщення об’єктів будівництва комісія в натурі вибирає декілька варіантів і за результатами роботи складає акт, в якому дається характеристика земельних ділянок з точки зору продуктивності земель і орієнтовних сум втрат у зв’язку з їх відведенням. В акт наводять висновок комісії про оптимальний варіант вибору земельної ділянки і умови розміщення наміченого об’єкта будівництва на ній.

Результати перенесення проекту в натуру оформляють актом, який складають у трьох примірниках. В акті вказують площу відведеної ділянки, термін початку використання земельної ділянки за призначенням, кількість установлених межових знаків. В акті також зазначають, що границі ділянки проорані і показані зацікавленим сторонам у натурі. Один примірник акту додають до землевпорядної справи по відведенню земель, а два примірники видають представникам організації, якій відводиться земля. До акту перенесення проекту в натуру додають схему земельної ділянки з промірами границь і експлікацією відведених земель.

Після перенесення проекту відведення земель в натуру оформляють землевпорядні документи. Виготовлені документи і матеріали землевпорядної справи по відведенню земель підлягають освідченню, за результатами якого складається акт з додатком до нього коректурного аркуша. Виправлені документи і матеріали брошурують у землевпорядну справу для видачі замовнику. 

На підставі матеріалів землевпорядної справи про відведення земель проектна організація вносить необхідні зміни у землевпорядну документацію господарств, землеволодінь (землекористувань), з яких вилучені земельні ділянки.

Прийняття компетентними органами рішення про вилучення та надання земельних ділянок є вузловим у сукупності дій, які проглядаються. Попередні процедури мають підготовчий характер, а наступні спрямовані на його реалізацію. Рішення компетентного органу про вилучення та надання земельної ділянки є правовим актом індивідуального значення. Це рішення встановлює цільове призначення земельної ділянки, яка відводиться, розмір, місцеположення, основні умови користування землею, визначає конкретного суб’єкта права власності на землю або землекористування і його обов’язки щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва та збитків попереднього землекористувача у зв’язку з вилученням земель.

Відведення земель у натурі – це процес визначення і закріплення меж і конфігурації ділянки, яка передається або надається на місцевості, тобто відмежування її від інших ділянок, що має юридичний характер.

Як видно із змісту робіт по відведенню земель для державних і громадських потреб, землевпорядний процес охоплює два етапи робіт. Перший етап включає клопотання землевпорядної справи і попереднє погодження місця розташування об’єкта будівництва. Ці роботи виконують державні органи управління, в тому числі землевпорядні. Другий етап робіт, який характеризується відповідним порядком вилучення і відведення земель в користування, безпосередньо пов’язаний з виконанням землевпорядних дій. Його виконують спеціалісти виробничого складу проектних організацій по землевпорядкуванню. У зв’язку з цим в інструктивних документах по відведенню земель для державних і громадських потреб даний землевпорядний процес розглядається з точки зору організації виконання таких його стадій, як підготовчі роботи, проектні роботи, перенесення проекту в натуру, виготовлення і видача землевпорядних документів.

5. Організація виконання робіт по внутрігосподарському землеустрою

Внутрігосподарське землевпорядкування виконують з метою створення оптимальних організаційно-територіальних і виробничих умов для підвищення культури землеробства і продуктивності сільськогосподарських угідь, високопродуктивного застосування техніки і раціональної організації виробництва. 

Проведенню внутрігосподарського землевпорядкування передують роботи щодо територіального землеустрою, що пов’язано з формуванням і встановленням границь землеволодінь (землекористувань), а також зі зйомки ситуації або коригування планово-картографічних матеріалів.

Відповідно до ст. 45 Закону України «Про землеустрій» схеми землеустрою розробляються з метою визначення перспективи щодо використання та охорони земель, для підготовки обгрунтовангих пропозицій у галузі земельних відносин, організації раціонального використання й охорони земель, перерозподілу земель з урахуванням потреби сільського, лісового та водного господарств, розвитку сіл, селищ, міст, територій оздоровчого, рекреаційного, істолрико-культурного призначення, природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення.

Основне призначення схеми землеустрою як перед проектного і перед планового документа полягає в обнрунтванні удосконалення розподілу земель з урахуванням розвитку земельних відносин в регіоні, а також у забезпеченні комплексного і взаємопов’язаного виконання всіх запроектованих на території заходів регіонального та міжгалузевого регіонів.

Строки реалізації зазодів, визначених схемою землеустрою, залежать від поставлених завдань, але не можуть бути мешими 10-15 років.

У результаті розробки схем землеустрою повинна встановлюватися система показників, яка забезпечує обґрунтованість і реальність перспективних і поточних планів раціонального використання й охорони земель, розвитку системи сталого землекористування.

Основними питаннями, які підлягають вирішенню в схемі землеустрою, є:

-проведення аналізу використання земель, оцінювання ресурсного понетціалу земельних ресурсів району, визначення головних шляхів удосконалення розподілу земель, їхнього раціонального використання й охорони;

-розроблення пропозицій щодо оптимізації складу і співвідношення угідь, виявлення резервів земель, придатних для сільськогосподарського виробництва, меліорації і поліпшення, обгрунтування включення цих земель у фонд перерозподілу і встановлення черговості залучення цих земель у сільськогосподарський оборот;

-розширення (уточнення) територій (земель) природоохоронного, природно-заповідного, оздоровчого, рекреаційного й історикокультурного призначення;

-визначення земель з різними режимами використання, а також земель, обмежених у використанні й обтяжених правами інших осіб;

-уточнення меж територій поселень;

-обгрунтування потреби в земельних ресурсах для розвитку галузей економіки регіону (району);

-обгрунтування перспектив розвитку й удосконалення територіального розміщення галузей агропромислового комплексу і їх кооперування, об’єктів інженерної, виробничої і соціальної інфраструктури;

-розробка заходів щодо протиерозійної організації території, захисту земель від ерозії, підтоплення, заболочування, вторинного засолення, забруднення відходами виробництва і споживання, радіоактивними речовинами, поліпшення природних ландшафтів тощо;

-визначення потреби в капітальних вкладеннях, матеріальних і трудових ресурсах для реалізації намічених заходів, розробка пропозицій з фінансування і здійснення заходів, передбачених схемою землеустрою;

-розрахунок показників екологічної, економічної і соціальної ефективності пропонованих заходів.

При розробці схем землеустрою адміністративних районів небхідно враховувати наступні основні вимоги:

-поєднання інтересів суспільства, територіальних громад та інтересів власників земельних ділянок і землекористувачів;

-правовий режим земель державної та комунальної власності;

-комплексність намічуваних заходів, що передбачають взаємопов’язаність інтересів і задоволення потреб різних галузей економіки в земельних ресурсах;

-пріоритет еологічних вимог над економсічною доцільністю використання земель;

-диференційований підхід до встановлення правового режиму земль з урахуванням природних, економічних, соціальних та інших факторів;

-пріоритет збереження особливо охоронюваних територій

-запобігання негативним (шкідливим) впливам на земельні та інші природні ресурси і здоров’я населення;

-ефективне і повне використання земельного й економічного потенціалу адміністративного району;

Заходи, що передбачаються схемою землеустрою, повинні забезпечувати:

-найбільш повне і раціональне використання земель відповідно до їхньої еколого-економічної придатності та агроекологічної якості в галузях, які виробляють біологічну продукцію на основі енерго- і ресурсозберігаючих технологій;

-зниження рівня негативного впливу на землю і інші природні ресурси;

-формування раціональної територіальної організації виробництва в сільському господарстві та інших галузях економіки;

-суворий режим економії земель у галузях промислового виробництва, енергетики, зв’язку, транспорту й іншого спеціального призначення;  підвищення господарської ролі дрібних і середніх населених пунктів;

-розвиток інженерно-інфраструктурної та шляхової мереж;

-комплексну облаштованість сільської місцевості, що передбачає розвинуту інфраструктуру, адаптацію виробництва в адміністративному районі до ринкових умов.

Землевпорядний процес по внутрігосподарському землеустрою включає такі стадії робіт: підготовчі роботи, складання, розгляд і затвердження проекту, перенесення проекту в натуру, оформлення і видачу землевпорядних документів, авторський нагляд за здійсненням проекту.

На стадії підготовчих робіт виготовляють проектний план землеволодіння, з яких роблять копії для складання графічних матеріалів проекту землевпорядкування. На одному примірнику копії плану землеволодіння складають картограму крутизни схилів з відображенням меж контурів за встановленою градацією.

Під час підготовчих робіт виконують польове обстеження з метою встановлення фактичного стану угідь, виявлення резервів підвищення ефективності використання земель і визначення місць для розміщення всіх елементів проекту землевпорядкування. За результатами польового обстеження складають відповідний акт і схематичне креслення.

На підставі аналізу природних умов, характеристики землеволодіння, використання земельного фонду, природоохоронних заходів та існуючої організації території роблять висновки про необхідність або внесення часткових змін в існуючу організацію території або розробки нового проекту внутрігосподарського землевпорядкування.

Підготовчі роботи по внутрігосподарському землеустрою завершують розробкою і затвердженням завдання на складання проекту, в якому вказують рік освоєння проекту, спеціалізацію і організаційну структуру сільськогосподарського підприємства склад земельних угідь, структуру посівних площ і урожайність сільськогосподарських культур.

Завдання на складання проекту внутрігосподарського землеустрою перед видачею його проектній організації затверджують районні відділи.

Проект внутрігосподарського землеустрою складають за матеріалами підготовчих робіт, послідовно розглядаючи всі складові частини і елементи проекту .

Складений проект внутрігосподарського землеустрою розглядає технічна рада проектної організації по землевпорядкуванню, потім технічна рада агропромислових формувань.

Затверджений проект внутрігосподарського землеустрою є юридичним документом, який визначає характер і порядок використання землі на ряд років. Зміни в проект можуть бути внесені про необхідності проведення нових землевпорядних дій.

Після затвердження проект внутрігосподарського землеустрою переносять в натуру шляхом прокладання і закріплення на місцевості меж запроектованих елементів. Довжина межових знаків встановлюється 120 см, а товщина – 15 см. У верхній частині знака позначається номер поля або ділянки. Межові знаки обкопують.

Робота по перенесенню проекту в натуру приймається керівником проектної групи або начальником проектного відділу. В процесі приймання робіт по перенесенню проекту в натуру перевіряють повноту виконання робіт і точність вимірювань в натурі. З цією метою здійснюють контрольні польові вимірювання і визначають допустимі відхилення між вимірами по перенесенню проекту в натуру і контрольними вимірами. Результати польової перевірки робіт оформлюють актом, до якого додають абрис контрольних вимірювань. В акті роблять висновок про виконану роботу та її якість. Виявлені відхилення від проекту підлягають виправленню.

 Складений проект внутрігосподарського землеустрою оформлюють згідно з технічними вказівками, які розробляє головний проектний інститут по землевпорядкуванню. Всі матеріали проекту брошурують у землевпорядну справу, яка включає текстову і графічну частини. До текстової частини проекту входять такі документи: завдання на складання проекту; пояснювальна записка з розрахунковими таблицями обґрунтування проекту; розрахунки вартості запроектованих заходів і черговість здійснення проекту; документи розгляду, погодження і затвердження проекту (протоколи: висновки, рішення).

У землевпорядну справу, яку передають у технічний архів проектної організації по землевпорядкуванню, включають усі технічні матеріали проекту: акти обстеження землеволодіння, журнали лісомеліоративного і гідротехнічного обстеження; оригінали робочих таблиць по обґрунтуванню проекту землевпорядкування; акт перенесення проекту в натуру; відомості технічного проектування; матеріали контролю і коректури; абриси, креслення та інші технічні матеріали, складені в процесі розробки проекту землеустрою.

6. Організація виконання робіт по створенню селянського (фермерського) господарства

Фермерство – нова для сучасного періоду форма господарювання на землях сільськогосподарського призначення.

Фермерське господарство є формою підприємництва громадян України, які виявили бажання переважно особистою працею членів цього господарства виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою і реалізацією. Членами фермерського господарства можуть бути подружжя, їх батьки, діти, які досягли  14-річного віку, та інші родичі, які об’єдналися для роботи в цьому господарстві. Членами фермерського господарства не є особи, в тому числі й родичі, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом, угодою). Фермерське господарство може бути створене  однією особою.

Головою фермерського господарства є його засновник або особа, яка є його правонаступником. На його ім’я видається державний акт на право власності на землю. З головою фермерського господарства укладається договір на користування землею на умовах оренди, складаються також й інші документи відповідно до законодавства України.

Голова фермерського господарства може доручати виконувати свої обов’язки і використовувати права голови одному з членів господарства. Фермерське господарство має назву, печатку і штамп.

Фермерське господарство в системі народногосподарського комплексу є рівноправною формою ведення господарства поряд з державними, комунальними, господарськими товариствами, орендними та іншими підприємствами і організаціями. Виробничо-економічні відносини фермерського господарства з державними, комунальними та іншими підприємствами і організаціями, окремими громадянами будуються на основі договорів. Розрахункові операції ведуться як готівкою, так і на безготівковій основі.

Держава гарантує дотримання й захист майнових та інших прав та законних інтересів фермерського господарства, створює пільгові умови для кредитування, оподаткування, страхування, матеріальнотехнічного постачання на період трирічного становлення фермерського господарства. Втручання в господарську або іншу діяльність фермерського господарства з боку державних чи інших органів, а також службових осіб не допускається. Збитки, завдані фермерському господарству неправомірним втручанням в його діяльність, підлягають відшкодуванню за рахунок винних. Суперечки про відшкодування збитків вирішуються судом.

Землевпорядний процес по створенню селянських (фермерських) господарств включає такі стадії: підготовчі роботи; проектні роботи; перенесення проекту в натуру; оформлення і видачу документів.

Для ведення селянського (фермерського) господарства надаються у довічне успадковувань володіння і приватну власність земельні ділянки. При цьому проект відведення земельної ділянки із землевласниками або землекористувачами, районними землевпорядними, природоохоронними, санітарними органами, органом архітектури і подають на розгляд.

Рішення про надання земель громадянам для ведення селянського (фермерського) господарства або про відмову у наданні землі приймають на найближчий сесії сільської ради. У разі відмови у наданні земельної ділянки для ведення селянського (фермерського) господарства це питання вирішується судом.

Рішення суду у випадку позитивного вирішення позову є підставою для відведення ділянки в натурі, видачі документа, що посвідчує право володіння землею, а також укладання договору на оренду.

Розробником проекту землеустрою для фермерського господарства може бути фізична або юридична особа, яка має ліцензію на проведення робіт із землеустрою.

Проект землеустрою складається із:

1)                     завдання на виконання робіт;

2)                     пояснювальної записки;

3)                     графічних матеріалів;

4)                     матеріалів погодження та затвердження проекту: акт польового обстеження і погодження меж.

Погоджений проект землеустрою підлягає державній експертизі відповідно до законодавства. Проект відведення земельної ділянки погоджують із землевласниками або землекористувачами, районними (міськими) землевпорядними, природоохоронними, санітарними органами, органом архітектури і подають до районної (міської) ради.

Затверджений проект меж селянського (фермерського) господарства переноситься в натуру аналогічно, як і при перенесенні на місцевість інших землевпорядних проектів.

Організація виконання робіт по створення селянського (фермерського) господарства завершується оформленням і видачею Державного акта на право приватної власності на землю. Після одержання Державного акта на право приватної власності на землю чи підписання договору на оренду селянське (фермерське) господарство підлягає державній реєстрації. Для реєстрації селянське (фермерське) господарство подає заяву про реєстрацію цього господарства, список осіб, які виявили бажання створити його, прізвище, ім’я, по батькові голови, документ про внесення плати за державну реєстрацію.

7. Організація виконання вишукувальних робіт

Вишукувальні роботи, які здійснюються з метою землевпорядкування, мають деякі особливості в організації виконання порівняно з проектними роботами. Якщо землевпорядний процес по міжгосподарському і внутрігосподарському землевпорядкуванню має чітку регламентацію по стадіях і елементах робіт, то вишукувальні роботи такого чіткого поділу не мають. При цьому організацію робіт характеризують не за сукупністю послідовних і взаємопов’язаних дій, а за умовами виконання, виділяючи польові і камеральні роботи. Тому, якщо виходити з поняття виробничого процесу, при виконанні вишукувальних робіт необхідно виділяти такі стадії: підготовчі роботи, обстежу вальні або зйомочні роботи, оформлення і видача документів.

Завдання коригування планово-картографічних матеріалів зйомок минулих років полягає у приведенні їх матеріалів у відповідність з фактичним станом земельного фонду. Коригування плановокартографічних матеріалів здійснюють у тих випадках, коли обсяг польових робіт становить не більше 50 % обсягу повної зйомки місцевості. В інших випадках виконують нову зйомку.

Планово-картографічні матеріали коригують інженери-землевпорядними проектної організації, які разом з керівником несуть сувору відповідальність за достовірність коригування земельних угідь і правильність складання земельно-кадастрових даних.

Зйомочні роботи, які полягають у звірці плану-оригіналу землеволодіння з фактичним станом угідь, виконують на «польовому» плані землеволодіння і в абрисі.

Особливу увагу при коригуванні звертають на правильність класифікації угідь і їх підвидів, встановлення меж присадибного землеволодіння, виробничих центрів, господарських дворів.

Межі нових контурів у натурі землевпорядник встановлює разом з представником господарства. Контури, які змінилися, наносять на план шляхом лінійних і кутових вимірів від існуючої опорної геодезичної сітки або від твердих, чітко виражених на місцевості і плані точок (перехрещення доріг, канав, лісосмуг тощо). Перехрещення контурів ліній, які вибираються як опорні точки, повинні створювати кути, близькі до 90 %. Якщо існуючої опорної геодезичної сітки недостатньо для нанесення меж змінених контурів, то вирішують питання про прокладання нових зйомочних ходів.

Точність зйомочних робіт визначається технічними вказівками щодо виконання геодезичних робіт, прийнятих в даній проектній організації.

Якщо планово-картографічні матеріали коригують за матеріалами аерофотозйомки, то порядок виконання робіт визначають відповідні інструкції.

Після завершення зйомочних робіт землевпорядник на підставі «польового плану», журналів вимірів і абрисів наносить усі зміни на існуючій план землеволодіння, з урахуванням змін, що відбулися.

Зйомочні роботи по коригуванню планово-картографічних матеріалів керівник робіт перевіряє в натурі і камерально. Перевірку робіт у натурі здійснюють шляхом прокладання контрольних зйомочних ходів в декількох місцях землеволодіння і визначення відповідних лінійних та кутових вимірів. Результати польового приймання робіт оформлюють актом, до якого додають абрис з контрольними зйомочними ходами.

Після закінчення зйомочних робіт обчислюють площі контурів, які змінилися, складають експлікацію земель і оформлюють матеріали коригування планово-картографічних матеріалів. 

За результатами обчислення площ роблять нове креслення контурів, яке разом з усіма матеріалами по коригуванню плановокартографічного матеріалу перевіряють і подають на освідчення, про що складають акт і відомість контролю обчислення площ.

Закінчену землевпорядну справу по коригуванню плановокартографічного матеріалу зйомок минулих років відповідним чином оформлюють у трьох примірниках. Перший і другий примірники призначені для господарства та району. Вони включають такі матеріали: світлокопію креслення контурів землеволодіння; копію контурної відомості; експлікацію земель; порівняльну відомість угідь і площ. Третій примірник землевпорядної справи передають у технічний архів проектної організації по землевпорядкуванню. Цей примірник включає такі матеріали і документи, які виготовляються в процесі виконання робіт. 

Відкориговані планово-картографічні матеріали використовують для ведення державного земельного кадастру, складання проектів землевпорядкування, проведення агрогосподарських і спеціальних обстежень.