3. Перегородки із дрібних плит, цегли і каменів.

Перегородки з дрібнорозмірних елементів

Для влаштування перегородок із дрібнорозмірних елементів (рис. 3.1) застосовують кам’яні елементи (плити на основі гіпсу, цеглу, шлакобетонні та керамічні камені), склоблоки, склопрофіліт.

Характеризуються такі перегородки великою трудомісткістю зведення і використовуються у випадках, обґрунтованих техніко-економічними розрахунками: за відсутності індустріальної бази й наявності місцевих дешевих будівельних матеріалів; при розділенні приміщень складної форми; за необхідності влаштування великої кількості отворів для пропускання комунікацій або у випадку нетипового об’єкта.

Рис. 3.1. Перегородки з дрібнорозмірних елементів: а – цегляна в 1/4 цеглини, армована; б – те саме, в 1/2 цеглини; в – із дрібних легкобетонних блоків із пустотами; г – із порожнистих керамічних блоків; 1 – опоряджувальний шар (штукатурка); 2 – вертикальна і горизонтальна арматура діаметром 4 - 6 мм; 3 – відгини арматури для кріплення до стін перекриттів; 4 – горизонтальна арматура діаметром 2 - 6 мм

Перегородки з дрібнорозмірних кам’яних елементів можливо розділити на такі групи:

а) цегляна в 1/4 цеглини (рис. 3.1 а), товщиною 65 мм, використовується як міжкімнатна перегородка. Її армують смужковою сталлю 1,5 × 2,5 мм, яку вкладають у горизонтальні шви через три ряди цегли або в горизонтальні й вертикальні шви через 525 мм. Випуски арматури закріплюють до стін дюбелями;

б) цегляна в 1/2 цеглини (рис. 3.1 б). При висоті до 3 м і довжині до 5 м викладають без армування. Якщо розміри більші, то через кожні 6 рядів горизонтальні шви армують сталлю. Кінці арматури зв’язують з основними конструкціями будівлі цвяхами, йоржами або прикріпляють до заздалегідь замурованих гачків. Стійкість таких перегородок може підвищуватися влаштуванням цегляних пілястр;

в) із шлакобетонних або легкобетонних блоків роблять товщиною 90 і 190 мм;

г) із порожнистих керамічних каменів та блоків товщиною 75, 90, 120 мм (рис. 3.1 в). Вони вологостійкі й легкі;

д) із гіпсобетонних плит (800 × 400, 900 × 300, 600 × 300, товщиною 80 і 100 мм). Плити встановлюють на гіпсовому розчині (рис. 3.1 г). Не можна ставити в санвузлах та інших приміщеннях із підвищеною вологістю.

Перегородки із склоблоків і склопрофіліту (рис. 3.2) вологостійкі, мають привабливий вигляд, велику світопропускну здатність.

Рис. 3.2. Перегородки із склоблоків і склопрофіліту: а – з пустотних блоків; б – із склопрофіліту; 1 – металева обв’язка; 2 – дюбелі; 3 – брус обв’язки; 4 – склопрофіліт; 5 – бутафольна плівка на клеєві; 6 – гумова прокладка; 7 – плінтус; 8 – дерев’яна обкладка

Перегородки із склоблоків (рис. 3.2 а) влаштовують на цементному розчині без перев’язки швів з укладанням арматури у вертикальні та горизонтальні шви.

Перегородки із склопрофіліту (рис. 3.2 б) виконують із елементів, довжина яких дорівнює висоті кімнати, мають дерев’яну або металеву обв’язку. Вертикальні стики між елементами склопрофіліту заповнюють спеціальною мастикою. Прилягання елементів до стелі здійснюється за допомогою нащілинників.

Цоколь перегородок із профільного скла або склоблоків часто виконують з цегли або керамічного каменю, щоб запобігти забрудненню або випадковому пошкодженню.