3. Завдання педагогічної діагностики

Основні завдання педагогічної діагностики – пізнавальні і перетворювальні.

До пізнавальних завдань діагностики належать: визначення рівня навченості, вихованості, підготовки суб'єктів навчання, визначення результативності і ефективності освітнього процесу і його компонентів у навчальному закладі та його підрозділах, визначення на основі аналізу і оцінки виявленої інформації (педагогічного діагнозу) доцільних педагогічних дій. До перетворювальних завдань педагогічної діагностики варто віднести:

– підвищення ефективності процесів навчання, виховання, підготовки;

– вдосконалення педагогічного процесу на основі визначеної інформації про його учасників.

Отримана в ході педагогічної діагностики інформація забезпечує основу для проведення корекційно-розвивальної роботи з суб’єктами навчально-виховного процесу, налагодження продуктивної педагогічної взаємодії. Педагог не просто робить прогноз, він розробляє й реалізовує програму подальшого розвитку тих чи інших сторін особистості, її здібностей і характеру.

Важливим функціональним компонентом педагогічної діагностики є її види, такі як: попередня, оперативна, контрольна, повсякденна (поточна), підсумкова, дослідницька. Основними принципами педагогічної діагностики є:

  • цілеспрямованість діагностики – необхідність співвіднесення організаційних форм, засобів і методів її реалізації з кінцевою метою;
  • адресність діагностики – визначається мірою диференціації її форм і змісту залежно від індивідуальних або групових особливостей суб’єктів педагогічного процесу, зумовлених статевими відмінностями, статусом, предметною і соціальною спрямованістю, рівнем освіти тощо;
  • доступність діагностичних методик і процедур – вимагає застосування різноманітних форм наочності під час використання діагностичних методик, забезпечення природності умов діагностування і мотивації обстежуваних;
  • системність і безперервність вивчення – забезпечення багатоаспектного і неодноразового діагностування із застосуванням різноманітних методів, що розкривають різні сторони досліджуваного явища в динаміці;
  • принцип об'єктивності – передбачає аналітичний підхід педагога до отриманих результатів, багатократну перевірку будь-якого факту, високу вимогливість до себе.

Таким чином, відповідно до системного підходу, педагогічну діагностику слід розглядати як цілісну сукупність структурних (мета, педагогічний діагноз, методи, об'єкти, суб'єкти діагностики) і функціональних (завдання, види, функції, принципи) компонентів, що перебувають у тісному взаємозв'язку і забезпечують досягнення педагогічних цілей на основі визначення індивідуальних і групових особливостей, станів і властивостей суб’єктів навчально-виховної взаємодії.