2. Особливості структури наукового дослідження.

Педагогічне дослідження має складну структуру. Її компонентами є:
- проблема як сутність суперечностей в педагогічних явищах або розрив між теорією і практикою;
- галузь - деяка порівняно однорідна частина науки, наприклад, галузі навчання, виховання, професійної освіти, сімейного виховання та ін.;
- аспект - фундаментальний, теоретичний і прикладний, методичний

На їх основі формулюється тема дослідження - конкретна суперечність, яка вже усвідомлена як суперечність, але ще не вирішена.
Потім визначають мету і конкретні завдання дослідження; об'єкт і предмет, тобто специфічні сторони, властивості і якості об'єкту, педагогічних явищ.
Важливо визначити концепцію дослідження. Наприклад: суспільство визначає розвиток школи, а не навпаки; виховання і навчання ведуть за собою розвиток особистості та ін.

Висувається робоча гіпотеза (основа, припущення). Гіпотез може бути декілька. Всі вони перевіряються і або підтверджуються, або відкидаються як помилкові.

Основні етапи педагогічного дослідження зводяться до наступного:
- усвідомлення відсутності знань про щось як суперечності і
виникнення потреби в нових знаннях;
- визначення предмету дослідження;
- вивчення літератури і минулого досвіду;
- висунення робочої гіпотези;
- накопичення емпіричної інформації, педагогічних фактів;
- первинний аналіз фактів;
- корекції в дослідницькій роботі;
- завершальний аналіз, висновки, узагальнення;
- оформлення матеріалів дослідження у вигляді доповіді, наукової статті, методичних рекомендацій, монографії, дисертації.
Результати дослідження розповсюджуються, пропагуються, щоб зробити їх надбанням інших педагогів.

Згідно з Н. Масловою, Л. Коренєвим структура педагогічного дослідження включає його внутрішній порядок, взаємозв’язані етапи, побудову окремих частин у вирішенні конкретних завдань в динаміці дослідницької програми і пошуку даного автора. Дослідницький пошук, як правило, має наступні етапи: пошукове орієнтування (теоретичний і емпіричний), констатувально-описовий (емпіричний і теоретичний), проектувально-постановчий (експериментальний, дослідний або теоретико-моделюючий), прогностичний і впроваджувальний.