Теоретичний матеріал.Поняття нaукового дослідження, його основні ознaки та харктеристики. Особливості структури наукового дослідження.

1. Поняття нaукового дослідження, його основні ознaки та харктеристики.

Наукове дослідження — це широке поняття, що охоплює всі процеси від зародження ідеї до її втілення у вигляді нових теоретичних положень, створення нових технологій і обладнання.

Розрізняють дві форми наукових досліджень: фундаментальні та прикладні.

Фундаментальні наукові дослідження – наукова теоретична та (або) експериментальна діяльність, спрямована на здобуття нових знань про закономірності розвитку та взаємозв'язку природи, суспільства, людини. Прикладні наукові дослідження – наукова і науково-технічна діяльність, спрямована на здобуття і використання знань для практичних цілей. Наукові дослідження здійснюються з метою одержання наукового результату.

Науковий результат – нове знання, здобуте в процесі фундаментальних або прикладних наукових досліджень та зафіксоване на носіях наукової інформації у формі наукового звіту, наукової праці, наукової доповіді, наукового повідомлення про науково-дослідну роботу, монографічного дослідження, наукового відкриття тощо.

Науково-прикладний результат – нове конструктивне чи технологічне рішення, експериментальний зразок, закінчене випробування, яке впроваджене або може бути впроваджене у суспільну практику. Науково-прикладний результат може мати форму звіту, ескізного проекту, конструкторської або технологічної документації на науково-технічну продукцію, натурного зразка тощо.

Наукові дослідження поділяють на основні види: теоретичні; пошукові; прикладні.

До основних результатів наукових досліджень належать:

ü     наукові реферати;

ü     наукові доповіді (повідомлення) на конференціях, нарадах, семінарах, симпозіумах;

ü     дипломні, магістерські роботи;

ü     звіти про науково-дослідну (дослідно-конструкторську; дослідно-технологічну) роботу;

ü     наукові переклади;

ü     дисертації (кандидатські або докторські);

ü     автореферати дисертацій;

ü     депоновані рукописи;

ü     монографії;

ü     наукові статті;

ü     аналітичні огляди;

ü     авторські свідоцтва, патенти;

ü     алгоритми і програми;

ü     звіти про наукові конференції;

ü     бібліографічні покажчики та ін

Дослідником називають людину, яка здійснює наукові дослідження.

Науковець – це той, хто має відношення до науки, виробляє нові знання, є спеціалістом у певній галузі науки.

Вчений – фізична особа, яка провадить фундаментальні та (або) прикладні наукові дослідження з метою здобуття наукових та (або) науково-технічних результатів.

Ознаки наукового дослідження:

• творчий характер – здобуття нових знань, установлення нових фактів;
• самостійність – прагнення запропонувати власне розв‘язання поставлених завдань;
• наступність знань – послідовність зв‘язку із попередніми дослідженнями у даній галузі, передбачення перспектив наступних досліджень;
• новизна та унікальність – обов‘язкові елементи новизни різного ступеня: від узагальнення і конкретизації вже відомого – до принципово оригінальних підходів, технологій;
• зв‘язок з іншими науками – розгалуження наукових галузей, утворення на їх перетині нових;
• органічний зв‘язок теорії і практики – як найсуттєвіша умова вірогідності науково-педагогічного дослідження.

2. Особливості структури наукового дослідження.

Педагогічне дослідження має складну структуру. Її компонентами є:
- проблема як сутність суперечностей в педагогічних явищах або розрив між теорією і практикою;
- галузь - деяка порівняно однорідна частина науки, наприклад, галузі навчання, виховання, професійної освіти, сімейного виховання та ін.;
- аспект - фундаментальний, теоретичний і прикладний, методичний

На їх основі формулюється тема дослідження - конкретна суперечність, яка вже усвідомлена як суперечність, але ще не вирішена.
Потім визначають мету і конкретні завдання дослідження; об'єкт і предмет, тобто специфічні сторони, властивості і якості об'єкту, педагогічних явищ.
Важливо визначити концепцію дослідження. Наприклад: суспільство визначає розвиток школи, а не навпаки; виховання і навчання ведуть за собою розвиток особистості та ін.

Висувається робоча гіпотеза (основа, припущення). Гіпотез може бути декілька. Всі вони перевіряються і або підтверджуються, або відкидаються як помилкові.

Основні етапи педагогічного дослідження зводяться до наступного:
- усвідомлення відсутності знань про щось як суперечності і
виникнення потреби в нових знаннях;
- визначення предмету дослідження;
- вивчення літератури і минулого досвіду;
- висунення робочої гіпотези;
- накопичення емпіричної інформації, педагогічних фактів;
- первинний аналіз фактів;
- корекції в дослідницькій роботі;
- завершальний аналіз, висновки, узагальнення;
- оформлення матеріалів дослідження у вигляді доповіді, наукової статті, методичних рекомендацій, монографії, дисертації.
Результати дослідження розповсюджуються, пропагуються, щоб зробити їх надбанням інших педагогів.

Згідно з Н. Масловою, Л. Коренєвим структура педагогічного дослідження включає його внутрішній порядок, взаємозв’язані етапи, побудову окремих частин у вирішенні конкретних завдань в динаміці дослідницької програми і пошуку даного автора. Дослідницький пошук, як правило, має наступні етапи: пошукове орієнтування (теоретичний і емпіричний), констатувально-описовий (емпіричний і теоретичний), проектувально-постановчий (експериментальний, дослідний або теоретико-моделюючий), прогностичний і впроваджувальний.