1. Поняття нaукового дослідження, його основні ознaки та харктеристики.

Наукове дослідження — це широке поняття, що охоплює всі процеси від зародження ідеї до її втілення у вигляді нових теоретичних положень, створення нових технологій і обладнання.

Розрізняють дві форми наукових досліджень: фундаментальні та прикладні.

Фундаментальні наукові дослідження – наукова теоретична та (або) експериментальна діяльність, спрямована на здобуття нових знань про закономірності розвитку та взаємозв'язку природи, суспільства, людини. Прикладні наукові дослідження – наукова і науково-технічна діяльність, спрямована на здобуття і використання знань для практичних цілей. Наукові дослідження здійснюються з метою одержання наукового результату.

Науковий результат – нове знання, здобуте в процесі фундаментальних або прикладних наукових досліджень та зафіксоване на носіях наукової інформації у формі наукового звіту, наукової праці, наукової доповіді, наукового повідомлення про науково-дослідну роботу, монографічного дослідження, наукового відкриття тощо.

Науково-прикладний результат – нове конструктивне чи технологічне рішення, експериментальний зразок, закінчене випробування, яке впроваджене або може бути впроваджене у суспільну практику. Науково-прикладний результат може мати форму звіту, ескізного проекту, конструкторської або технологічної документації на науково-технічну продукцію, натурного зразка тощо.

Наукові дослідження поділяють на основні види: теоретичні; пошукові; прикладні.

До основних результатів наукових досліджень належать:

ü     наукові реферати;

ü     наукові доповіді (повідомлення) на конференціях, нарадах, семінарах, симпозіумах;

ü     дипломні, магістерські роботи;

ü     звіти про науково-дослідну (дослідно-конструкторську; дослідно-технологічну) роботу;

ü     наукові переклади;

ü     дисертації (кандидатські або докторські);

ü     автореферати дисертацій;

ü     депоновані рукописи;

ü     монографії;

ü     наукові статті;

ü     аналітичні огляди;

ü     авторські свідоцтва, патенти;

ü     алгоритми і програми;

ü     звіти про наукові конференції;

ü     бібліографічні покажчики та ін

 

Дослідником називають людину, яка здійснює наукові дослідження.

Науковець – це той, хто має відношення до науки, виробляє нові знання, є спеціалістом у певній галузі науки.

Вчений – фізична особа, яка провадить фундаментальні та (або) прикладні наукові дослідження з метою здобуття наукових та (або) науково-технічних результатів.

Ознаки наукового дослідження:

  • творчий характер – здобуття нових знань, установлення нових фактів;
  • самостійність – прагнення запропонувати власне розв‘язання поставлених завдань;
  • наступність знань – послідовність зв‘язку із попередніми дослідженнями у даній галузі, передбачення перспектив наступних досліджень;
  • новизна та унікальність – обов‘язкові елементи новизни різного ступеня: від узагальнення і конкретизації вже відомого – до принципово оригінальних підходів, технологій;
  • зв‘язок з іншими науками – розгалуження наукових галузей, утворення на їх перетині нових;
  • органічний зв‘язок теорії і практики – як найсуттєвіша умова вірогідності науково-педагогічного дослідження.