Теоретичний матеріал. Робоче місце учня та майстра в навчальних майстернях

– технічна справність обладнання, наявність загородок, заземлень, самовимикачів, захисних пристроїв, запобіжників, підіймальних пристроїв та інших засобів безпеки;

– оснащення пристроями для зручного і надійного збереження та розміщення під час роботи інструментів, пристосувань, основних й допоміжних матеріалів, готової продукції, навчально-технічної документації;

– добра освітлюваність робочої зони, забезпечення умов для найзручнішої робочої пози учня і економніших рухів; у разі необхідності оснащення пристроями для роботи сидячи;

– обладнання аварійною сигналізацією або пристроями для дистанційного зв’язку з майстром;

– зручність для поточного обслуговування обладнання, очищення і прибирання.

Основа оснащення робочих місць учнів – обладнання індивідуального користування, тобто обладнання, на якому учень виконує типові для вибраного профіль або професії навчально-виробничі роботи.

Основні навчально-технічні вимоги до такого обладнання: типовість для професії:

– сучасність конструкцій;

– універсальність, відносна простота в управлінні;

– порівняно невеликі габарити;

– зручність в експлуатації та обслуговуванні, безпека в роботі.

Робочі місця учнів також оснащують індивідуальним інструментом, при цьому враховують його універсальність, частоту застосування, вартість. Як правило, робочі місця учнів обладнують ходовим інструментом, Інший потрібний інструмент вони одержують від майстра або в інструментальній коморі.

Важливе значення має оснащення робочих місць контрольно-вимірювальними приладами, документацією, потрібного під час роботи. Усе повинно мати своє місце, завжди бути під рукою, зберігатися у належному стані.

Це приверстатні тумби з відділеннями для різноманітних інструментів, стояки зі затискачами для робочих креслень та іншої навчально-технічної документації, полички, планшети, готовальні, футляри для контрольно-вимірювальних приладів, переносні ящики з наборами нормативного інструменту тощо.

У майстерні зберігаються підручники, папки “Повинен знати”, “Повинен уміти”, довідники молодого спеціаліста.

Увесь навчально-виробничий комплекс складається із п’яти комплектів: нормативного, навчального, методичного, контрольного, позанавчальної роботи.

Крім обладнання робочих місць учнів, у навчальних майстернях є обладнання загального призначення. Номенклатура і кількість його залежать від специфіки професії, продукції, яка виготовляється у навчальних майстернях, тощо. Основне призначення цього обладнання - забезпечення повного і якісного виконання програми виробничого навчання.

Обладнання загального користування розміщується у майстерні так, щоб навколо нього була вільна площа. Точильні верстати, робочі місця для вивчення паяння, лудіння встановлюють у спеціально відгородженій зоні. Місця для приготування розчинів, кольорів, шпаклівки та іншого розміщують таким чином, щоб під час транспортування матеріалів не забруднювати приміщень.

Типи і склад навчально-виробничого обладнання загального користування визначаються вимогами навчальних програм і характером робіт, виконуваних у майстернях. Середня кількість такого обладнання становить приблизно 10 - 15 % від усього обладнання індивідуального користування.

Особливе місце в навчальному обладнанні майстерень відводиться тренажерам.

Робоче місце вчителя включає демонстраційний стіл, письмовий стіл, дошку, екран, шафу для зберігання великогабаритних деталей і виробів, шафу з нішами і полицями для зберігання інструментів (за темами програми), а також малогабаритних деталей та допоміжних матеріалів.

У майстерні створюється куточок еталонних виробів, виготовлених учнями, за якими можна перевірити якість виготовлюваної продукції, добираються плоскі навчальні посібники, систематизуються матеріали в препараторській, обладнується куточок з техніки безпеки.

Основними вимогами до учнів щодо дотримування порядку на робочих місцях є:

– все необхідне для роботи має бути під рукою;

– інструменти і матеріали, які використовуються частіше, розміщують ближче до робітника, а ті, що рідше, - далі;

– усі використовувані предмети розміщують приблизно на висоті пояса;

– інструменти і пристрої розміщують так, щоб їх зручно було брати: те, що беруть правою рукою, тримають справа, а лівою - зліва;

– не можна класти один предмет на інший або на відпрацьовану поверхню оброблюваного виробу;

– документацію (креслення, технологічні або інструктивні карти, наряди тощо) слід тримати у зручному для користування і гарантованому від забруднення місці;

– заготовки і готові деталі зберігають так, щоб вони не захаращували проходи і щоб робітникові не довелося часто нахилятися, коли треба взяти чи покласти заготовку або виріб; легкі предмети слід класти ближче від важких.

Створення у учнівських бригад по групах істотно вплинуло на методику проведення занять у майстерні: учні дістали більшу самостійність під час виконання трудових операцій, поточний і завершальний інструктаж здійснюється по бригадах.