2. Microsoft Office Excel

Excel - це програма електронних таблиць, яка використовується для зберігання, організації та обробки даних.

Кожна людина впродовж свого життя постійно зустрічається з таблицями, в яких дані подаються в структурованому вигляді. Наприклад, класний журнал у школі, щоденник учня, розклад уроків, нарахування заробітної плати.

Табличне подання даних дозволяє легше сприймати дані при необхідності їх опрацювання. В таблицях можуть міститись як числові, текстові, так і графічні дані. У залежності від типу даних, а також від потреб їх можна по різному опрацьовувати: доповнювати, впорядковувати за різними ознаками, об’єднувати, групувати, виконувати обчислення, подавати графічно тощо. При цьому для спрощення та прискорення роботи у випадку величезної кількості даних або складності їх опрацювання можна використовувати різні засоби, зокрема комп’ютер.

Спростити процес створення та опрацювання таблиць можна за допомогою спеціальних програм, які названі табличними процесорами. Вони дозволяють автоматизувати обчислення, пошук і добір даних, а також наочно подавати дані у вигляді діаграм.

Електронна таблиця – це комп’ютерний еквівалент звичайної прямокутної таблиці.

Вона складається з рядків і стовпців, на перетині яких розташовуються клітинки.

Особливістю електронних таблиць є автоматизація обчислень: дані опрацьовуються за допомогою формул, які можна застосовувати до цілої групи розрахунків. Слід зазначити, що при зміні вхідних даних автоматично за формулами перераховуються вихідні, тобто таблиця динамічно змінюється.

Для розв’язування задач із даними, які зберігаються в електронних таблицях, розроблені спеціальні пакети програм, які називаються табличними процесорами.

За допомогою сучасних табличних процесорів можна створювати таблиці на кілька сотень стовпців і кілька тисяч рядків, загальна кількість клітинок такої таблиці сягає мільйонів. У робочому полі вікна програми відображається лише частина клітинок електронної таблиці, решту можна побачити за допомогою смуг прокрутки.

Одним із найбільш поширених табличних процесорів є Microsoft Excel, що належить до пакету Microsoft Office. Імена документів, створених за допомогою Excel, мають розширення xsl.

Запустити програму Excel можна різними способами: Пуск / Программы/ Microsoft Office / Microsoft Excel; за допомогою ярличка на робочому столі (якщо він є); двічі клацнувши мишкою на файлі із розширенням xls (у вікно програми буде завантажено зміст файлу).

Документ, створений за допомогою табличного процесора Excel, називається книгою.

Книга може складатись із кількох аркушів, кожен із яких поділений на рядки і стовпці. На перетині рядків і стовпців розташовані клітинки, до яких можна вводити дані.

Деяка сукупність клітинок називається діапазоном.

У книзі об’єднують аркуші зі спорідненими даними.

Кожний об’єкт електронної таблиці має ім’я та набір властивостей.

Перелік всіх операцій, що передбачено виконувати з об’єктом, міститься в його контекстному меню.

Робоче поле вікна табличного процесора містить у верхній частині заголовки стовпців, які позначаються латинськими літерами А, В, С, …, та зліва заголовки рядків, що позначають цифрами 1, 2, 3, …

У нижній частині робочого поля вміщені вкладки з назвами аркушів (Лист1, …), за допомогою яких можна переходити від одного аркуша до іншого, та кнопки, за допомогою яких можна відображати переходити між аркушами, якщо не всі вони поміщаються у відведеній області.

Основна частина стола поділена на клітинки, межі яких відображаються за допомогою сітки. Сітка по замовчуванню не друкується, однак за необхідності її можна роздрукувати. У будь-який момент роботи з електронною таблицею одна з клітинок є виділеною, або активною. Навколо виділеної клітинки чи діапазону клітинок з’являється рамка, яка відрізняється від обрамлення інших клітинок. Щоб виділити потрібну клітинку, досить клацнути на ній лівою клавішею мишки або клавішами управління курсором перейти до виділеної клітинки.

Вікно табличного процесора містить ще панель адреси, в якій відображається адреса виділеної клітинки, та рядок формул, в якому відтворюється вміст виділеної клітинки – текст, число чи формула. Адреса клітинки формується з назви стовпця та номера рядка, на перетині яких вона знаходиться, наприклад, А3, С5, АА8.

Щоб виділити діапазон рядків чи стовпців, потрібно клацнути мишкою на заголовку першого стовпця (рядка) серед тих, які треба виділити, і, не відпускаючи ліву клавішу мишки, перемістити її до останнього стовпця (рядка) потрібного діапазону. Записується такий діапазон іменами лівого і правого стовпців (верхнього та нижнього рядків), між якими ставиться двокрапка, наприклад, А2:А6, А1:С1.

Найчастіше працюють з прямокутним діапазоном клітинок, який виділяють протягуванням при затисненій клавіші мишки від однієї кутової клітинки діапазону до протилежної. Щоб записати такий діапазон, треба зазначити адреси лівої верхньої та правої нижньої клітинок, які розділюють двокрапкою, наприклад, А2:С8.

Якщо потрібно виділити кілька несуміжних діапазоном, їх треба виділяти по черзі при натисненій клавіші Ctrl.