Теоретичний матеріал до лекції 13
2. Грошовий обіг і його закони
Грошовий обіг - це рух грошей у готівковій і безготівковій формах, який обслуговує реалізацію товарів і нетоварні платежі в господарстві.
Обіг грошей здійснюється на основі притаманних йому законів.
Одним з найважливіших є закон, який визначає кількість грошей, необхідних для обігу.
Закон грошового обігу передбачає, що протягом певного періоду в обігу має бути певна, об'єктивно зумовлена грошова маса, що відповідає вартості виготовлених в країні товарів і послуг..
Більшість сучасних західних економістів для визначення кількості грошей, необхідної для обігу, базуються на неокласичній теорії збалансованості грошової і товарної мас, запропонованої американським економістом І.Фішером:
M*V = Р*Q,
де М - маса грошей в обігу;
V - середня швидкість обігу грошей;
Р - середній рівень цін на товари та послуги;
Q - кількість товарів та послуг, представлених на ринку.
Різноманітність грошових засобів, які функціонують у сучасній економіці, потребує виміру грошової маси.
Грошова маса - це сукупність усіх грошових засобів у готівковій і безготівковій формах, які забезпечують реалізацію товарів, послуг і всі нетоварні платежі у народному господарстві.
Оскільки грошова маса неоднорідна за своєю структурою, то для її характеристики застосовуються різні підходи і показники.
Насамперед грошову масу можна поділити на дві частини - активні гроші, які постійно використовуються в готівковому й безготівковому обігу, і пасивні гроші (або "квазі- гроші"), які потенційно можуть бути використані як гроші за певних умов.
Залежно від рівня ліквідності грошові засоби ранжуються і зводяться у грошові агрегати М0, М1, М2, М3, L:
- М0 - готівка: монети і банкноти, що перебувають в обігу
- М1 = М0 + поточні рахунки та інші безстрокові чекові депозити
- М2 = М1 + заощаджувальні й невеликі строкові депозити (внески)у банках
- М3 = М2 + внески у спеціалізованих установах і великі строкові депозити
- L = М3 + облігації, скарбничі векселі та інші аналогічні кредитні інструменти
Структура грошової маси відображає структуру і рівень розвитку економіки країни. У розвинутих країнах на готівку припадає лише 5-10 % грошової маси.