4. Ціна в ринковій економіці: суть та види

      Ціна – це пропорція обміну товарів на гроші. Основу ціни складає вартість.

      Ціна – це грошовий вираз вартості товару, його грошова форма. Але ціна у кожному окремому випадку зовсім не є точним виразом вартості. Вона може перевищувати вартість при дефіциті товарів на ринку або бути нижчою за вартість при їх надлишку.

     Ціна є об'єктивною економічною категорією, що визначає функціонування всіх сфер виробництва, розподілу, обміну і споживання (виробничого та особистого).

     Ціни визначаються на ринку. Система цін – це система сигналів, які координують і врівноважують рішення економічних агентів.

Функції цін:

- рівноважна функція (здатність конкурентних сил попиту і пропозиції встановлювати ціну на рівні, на якому рішення про купівлю і продаж синхронізуються); - регулююча функція (гнучкість цін, при інфляції використовуються маніпулювання цінами для стабілізації ситуації);

- розподільна (розподіл податкового тягаря, оскільки в ціну товару входять непрямі податки, такі як ПДВ, акцизний збір, митні збори і таке інше);

- стимулююча (держава може надати підприємству ресурси за нижчою ціною або купити у нього продукцію вищою тим самим, стимулюючи виробництво);

- соціальна (полягає в тому, що на товари суспільного споживання встановлюються фіксовані ціни, вище яких не можна продавати).

 Розглянемо основні види цін відповідно до чинників, що їх формують.

     Залежно від сфери обслуговування товарного обігу ціни поділяються так:

  • оптові ціни на продукцію промисловості;
  • ціни на будівельну продукцію;
  • закупівельні ціни на сільськогосподарську продукцію;
  • тарифи вантажного і пасажирського транспорту;
  • тарифи на платні послуги населенню;
  • роздрібні ціни;
  • ціни, що обслуговують зовнішньоекономічний оборот.

     Оптові ціни на продукцію промисловості - ціни, за якими реалізується і закуповується продукція підприємств, фірм і організацій незалежно від форм власності у порядку оптового товарообороту. Продукція продається і купується оптовими партіями, нерідко зі зміною форм власності.

     Оптові ціни на промислову продукцію поділяються на оптові ціни підприємства і оптові (відпускні) ціни промисловості.

     Оптові ціни підприємства - ціни виробників продукції, за якими вони реалізують її споживачам, тобто іншим підприємствам і фірмам. Ці ціни мають бути такими, щоб забезпечити можливість нормального функціонування виробництва в умовах ринку. На основі оптових цін підприємства (фірми) здійснюють розрахунки і аналіз своєї господарської діяльності.

     Оптові (відпускні) ціни промисловості - це ціни, за якими підприємства і фірми-споживачі продукції, яку закуповують, оплачують її вартість підприємствам-виробникам або збутовим (оптовим) організаціям.

     Ціни на будівельну продукцію також мають кілька різновидів залежно від основи виміру, а саме:

  • кошторисної вартості - вищого розміру витрат на будівництво кожного об'єкта;
  • прейскурантної ціни - усередненої кошторисної вартості кінцевої продукції типового будівельного об'єкта (за 1 м2 житлової площі, 1 м2 корисної площі, 1 м2 малярних робіт тощо);
  • договірної ціни, яка встановлюється за погодженням між замовником і підрядчиками; сфера її дії розширюється з розвитком ринкових відносин.

     Закупівельні ціни на сільськогосподарську продукцію - це ціни (оптові), за якими реалізується сільськогосподарська продукція колективними господарствами, фермерами і населенням (продукція особистих господарств). На основі закупівельних цін для господарств визначають середні ціни фактичної реалізації сільськогосподарської продукції. Закупівельні ціни - це договірні ціни, які встановлюють за угодою сторін. їхня відмінність від інших цін (оптових і роздрібних) полягає в тому, що до їх складу не включаються податок на додану вартість та акцизи. ПДВ не включається також до вартості матеріально-технічних ресурсів, які закуповує сільське господарство.

     Тарифи вантажного і пасажирського транспорту - плата за перевезення вантажів і пасажирів, яка стягується транспортними організаціями з відправників вантажів та населення.

     Тарифи на платні послуги населення пов'язані з оплатою побутово-комунальних послуг, за споживання електроенергії, газу, води тощо.

     Роздрібні ціни - ціни, за якими товари реалізуються населенню, підприємствам і організаціям. Вони, як правило, вибувають зі сфери обігу і споживаються у домашньому господарстві або у виробничій сфері.

     Ціни і тарифи, зафіксовані в спеціальних «цінниках», які називають прейскурантами, відповідно дістали назву прейскурантних. Якщо товар у майбутньому підлягає продажу, на нього послідовно встановлюють розрахункову, прогнозну, проектну ціни. На ряд товарів ціни змінюються залежно від сезону, тому їх називають сезонними.

     Більш гнучкими є договірні й вільні ціни, що відбивають конкретні умови виробництва. Ціни, які встановлюються на основі офіційних договорів, контрактів між сторонами, що продають і купують певну продукцію, називають договірними (контрактними). Частка договірних цін визначає ступінь «ринковості» економіки країни.

     Державні ціни встановлюються на продукцію, яка виробляється державними підприємствами, а також на товари, які закуповуються державними органами всередині та за межами країни.

     В економічній практиці сформувалися різні методи ціноутворення. Кожна підприємницька структура обирає той з них, який найбільше відповідає її інтересам. Можна назвати такі методи:

     1) найпростіший метод ціноутворення полягає у розрахунку ціни за формулою: ціна = середні витрати + прибуток;

     2) для багатьох підприємців зручний метод ціноутворення на основі рівноваги попиту і пропозиції (при цьому продавець товару має уважно стежити за коливанням попиту);

     3) використовується також метод розрахунку ціни на основі аналізу беззбитковості та забезпечення цільового прибутку (виробник, щоб забезпечити покриття валових витрат виробництва, передбачає різні варіанти ЦІН, які сприяли б успішному збуту продукції);

     4) поширений також метод встановлення цін з урахуванням рівня поточних цін, що гарантує певну рівновагу попиту; пропозиції в межах галузі;

     5) значною популярністю користується також метод встановлення цін на новий товар (спочатку виробник на новий вид товару встановлює високу ціну, щоб перекрити не тільки додаткові витрати на його створення, а й мати певний прибуток, пізніше ціна на такий товар поступово знижується);

     6) в окремих випадках ціни встановлюють на закритих торгах (такий метод ціноутворення фірма використовує тоді, коли зацікавлена одержати замовлення на партію товару й укласти контракт з вигідним клієнтом).