Теоретичний матеріал

Вода, що потрапила на дах внаслідок опадів, повинна відводитися через систему водовідведення, що включає настінні або навісні жолоби, воронки, труби, добірні елементи та системи кріплення. Основні елементи водовідведення можуть бути круглого чи прямокутного перетину.

Рис. 1 - Основні елементи системи водовідведення:
1 – жолоб водостічний; 2 – муфта жолоба; 3 – водоприймальна вирва; 4 – заглушка внутрішня; 5 – водостічна труба
Монтаж системи водовідведення включає операції:
- розмітка місць установлення елементів водовідведення;
- встановлення кронштейнів жолобів, максимально віддалених від вирви таким чином, щоб нахил жолоба був 2–3 мм на кожні 1000 мм. Кріплення кронштейнів необхідно здійснювати за лобову дошку чи за крокви;
- встановлення рядових жолобів із кроком 500 мм. З’єднання жолобів за допомогою муфт жолоба, що мають 2 резинових ущільнювачі. Маркірування на внутрішній стороні жолоба показує максимальну величину термічного розширення;
- встановлення водостічних труб із кріпленням їх до кронштейнів, що установлюються через кожні 1000 мм. При цьому для установлення кожної послідуючої труби необхідно залишати припуск рівний 6 мм;
- встановлення колін.

Улаштування систем „антикрига”
Для захисту покрівель від утворення криги та бурульок, що внаслідок падіння можуть привести до травмування і навіть загибелі людей, руйнування машин необхідно улаштовувати на покрівлях системи «антикрига».
За використання системи «антикрига» вмикають міні метеостанцію, яка складається із датчика температури, опадів та вологи та спеціалізованого терморегулятора. Нагрівальні кабелі прокладені вздовж проходження води,  починаючи від горизонтальних жолобів та лотків, та закінчуючи виходами із водостоків, а при наявності входів до стічної каналізації вони укладаються і там до позначки глибини промерзання. Вся ця система повинна бути підключена до енергопостачання із напругою 220–380 В. Сумарна питома потужність на одиницю площі поверхні обігріваємої частини (лоток, жолоб та ін.) повинна складати не менше 180–250 Вт/м2. Питома потужність гріючого кабелю у водостоках повинна складати не менше 20–30 Вт на 1 м довжини водостоку. По мірі збільшення довжини водостоку потужність збільшується до 60–70 Вт/м.

Системи „антикрига” працюють в осінньо-весінній період та під час відлиги. За температури нижче –180 вони не повинні працювати.

Для запобігання зсуву та падіння значних снігових мас з даху, на останньому необхідно встановлювати системи снігозатримання. Особливо це необхідно на дахах із довгими скатами та на дахах покритих металом.
Кількість та спосіб встановлення систем снігозатримання у кожному випадку визначається розрахунками та залежить від форми даху, матеріалу гідроізоляційного шару, довжини скату, крутизни даху та району будівництва.