Теоретичний матеріал

У процесі експлуатації будівлі та споруди руйнуються під неготивним впливом атмосферних чинників і агресивного середовища. Для зменшення цього впливу, підвищення експлуатаційних якостей будівлі та споруди захищають спеціальними покриттями. У будівництві захисними покриттями є покрівлі, гідро-, теплоізоляція і антикорозійні покриття.

Покрівля – це верхнє водоізоляційне покриття, яке захищає будівлі та споруди від проникнення атмосферних опадів.

Вимоги: морозо- та термостійкість, міцність (повинні витримувати навантаження від снігу, вітру, технологічні).

Роботи з улаштування покрівель називають покрівельними.

Технологія робіт визначається насамперед видом покрівельних матеріалів.

Найпоширеніші покрівлі:

• з рулонних матеріалів –рубероїд, склорубероїд, наплавлений рубероїд, толь, пергамін-  (рулонні покрівлі), рідше – із штучних матеріалів (асбоцементні, черепичні, металеві покрівлі) та з мастик (мастикові покрівлі).
• Покрівлі без покрівельних матеріалів, де водозахисну роль виконує конструктивний бетон (супербетон) плити перекриття, називають індустріальними.
• Покрівлі, які окрім захисної виконують додаткові функції , називають багатофункціональними або експлуатованими.

Конструктивно-технологічні рішення покрівель залежать від типу та класу споруди; типу та конструкції даху; місця влаштування покрівлі (завод, будівельний майданчик).

Вид покрівельних матеріалів залежить від нахилу даху.