теоретичний матеріал

Монтажні роботи забезпечуються відповідно до ПВР , що складається з:

1) відомість обсягів монтажних робіт;

2) технологічні схеми монтажу конструкції або конструктивних елементів;

3) технологічні схеми укрупнення конструкцій і майданчиків для укрупненого

збирання;

4) креслення тимчасових опор, креслення стропувальних і монтажних пристроїв або обладнання;

5) вимоги, щодо точності встановлення і схеми геодезичного забезпечення монтажних робіт;

6) графіки проведення монтажних робіт, руху машин і механізмів, постачання будівельних конструкцій на будівельний майданчик;

7) додаткові технологічні вимоги;

8) вимоги щодо безпеки техніки та охорони праці.

Методи монтажу класифікують у залежності

1. Від рівня укрупнення конструкції

1) дрібноелементний (монтаж окремих конструктивних частин або деталей будівельних конструкцій – цей метод найбільш трудомісткий і тривалий через кількість підйомів і з'єднаних конструктивних частин, і потреби у високій кваліфікації монтажників).

2) поелементний (монтажі будівель і споруд з окремих конструктивних елементів).

3) блоковий монтаж (монтаї будівель і споруд плоскої або просторовими блоками.)

II. В залежності від організації подання елементів під монтаж.

1) Монтаж з попереднім розкладанням будівельних конструкцій або елементів.

2) Монтаж з транспортних засобів („з коліс”).

ІІІ. Залежно від комплексу зведення будівель або споруд за висотою.

1) Метод нарощування ( Верхні конструкції встановлюються на вже закріплені нижні. Усі елементи компонента нарощуються по всій площі будівлі. При цьому застосовується спосіб монтажу роздільний або змішаний. )

2) Метод підрощування ( відбувається в монтажі стіни стіна вниз. До верхньої поверхні або елемент конструкції кріпляться нижні. Спочатку здійснюються всі перекриття будівлі, а потім робляться стіни)

IV. В залежності від напрямку руху монтажного крана.

1) Поперечний

 2) Поздовжній

V. В залежності від прийомів, що забезпечують точність встановлення конструктивних елементів .

1) Вільний метод монтажу (Забезпечення вільним переміщенням конструкції в приміщенні та розміщенням у місці за допомогою геодезичних приладів. Потребує високої кваліфікації монтажників)

2) Примусовий метод монтажу (використовуються кондуктори).

Забезпечується декількома способами:

- спеціальну конструкцію з'єднання;

- спеціальними оснащеннями і упорами;

- спеціальними монтажними пристроями.

3) Обмежено-вільний ( використовуються упори, орієнтири, фіксатори, зв’язки)

Полягає в поєднанні вище наведених методів.

VІ. В залежності від кількох встановлених конструктивних елементів .

1) Диференційований (роздільний)(полягає в монтажі окремих конструктивних елементів одного виду в межах конструкції в цілому, температурному блоці або захваті.

2) Комплексний або зосереджений. Полягає в тому, що монтаж конструктивних елементів різного виду ведеться в межах монтажного середовища.

3) Комбінований(полягає в тому, що монтаж конструктивних елементів певного виду (колон, підкранових балок, підкрокв'яних ферм) знаходиться в межах будівлі, температурного блоку або захвату, а монтаж конструктивних елементів іншого виду (типу перекрит) знаходиться в межах монтажного о  . середку.

Монтаж конструктивних елементів іншого виду (типу перекривають) вести в межах монтажного середовища.

Способи монтажу конструкції:

I. Піднімання із складним переміщенням в просторі (Полягає в стропуванні, збільшенні, переміщенні в просторі в підвищеному стані з розвертанням і в деяких випадках кантуванням конструктивного елемента.).

II. Полягає в тому, що конструкція нижчою частиною спирається на попередньо
підготовлену основу, а прискорення розвивається поворотом більшої грані спирання
(наприклад колони).

III. Спосіб повороту із ковзанням (що конструкція закріплена нижньою частиною на спеціальному опорному візку і процес у повороті переміщається з допомогою візка в сторону основи (наприклад, колони великих розмірів).

IV. Спосіб насування (конструкція збирається в жорсткий блок збоку на спеціальному майданчику на рівні землі і після цього переміщається в проектне положення за допомогою домкратів або тягових поліспастів.

У. Спосіб вертикального збільшення. Полягає в тому, що конструкція встановлюється в проектне положення без  горизонтальних переміщень або з незначним відхиленням (наприклад, рослини).

Способи насування, повороту та вертикального підйому базуються на первинному складанні великого вузла на землі, а потім його подальшому переміщенні до місця постійного розташування.