Конспект. Основи теорії організацій

Дуглас Макгрегор (1906-1964 рр.) є одним із найбільш відомих теоретиків, що зробив істотний внесок у розроблення теорії організації на другому етапі. Його праці присвячені питанням практичного управління. Найбільш значущою є книга «Людська сторона підприємництва» (1960 р.).

Спостерігаючи за взаєминами керівництва і персоналу, Макгрегор дійшов висновку, що керівник будує свою поведінку щодо підлеглих відповідно до своїх особистих уявлень про працівників та їхні здібності. Проведені дослідження дали змогу Макгрегору охарактеризувати систему керівництва з двох протилежних позицій, кожну з яких може зайняти керівник стосовно своїх підлеглих.

Спрощений варіант цієї системи розглядає означені позиції по різні боки континууму. Одна з крайніх позицій, що відображає традиційний погляд на управління і контроль, названа теорією X, а інша – теорією У.

Відповідно до теорії Х керівник найчастіше виражає своє ставлення до підлеглих так:

• кожній людині від природи властиве небажання працювати, тому вона прагне уникати витрат праці, де тільки можливо;
• оскільки люди не бажають працювати, їх слід примушувати до праці, контролювати, керувати ними або загрожувати покаранням, якщо вони не роблять достатніх зусиль для досягнення поставленої організацією мети;
• честолюбство властиве небагатьом індивідам, люди прагнуть уникати прямої відповідальності і вважають за краще бути відомими;
• понад усе люди бажають особистого спокою і потребують захисту.

Теорія Y розглядає протилежну ситуацію, що ідеалізується, при якій субординація виглядає як партнерство і становлення колективу відбувається в ідеальному середовищі. Вона містить такі положення:

• витрати фізичних і духовних сил на роботі такі ж природні, як і при грі чи відпочинку, і в нормальних умовах людина не відмовляється від виконання тих чи інших обов’язків;
• загроза покарання або зовнішній контроль – не єдині засоби, що стимулюють досягнення поставленої організацією мети. Люди наділені здібностями до самоврядування і самоконтролю при досягненні цілей, до яких вони прихильні;
• прихильність до цілей є функцією винагороди, тобто залучення до діяльності організації передбачає, що нагорода за працю відповідатиме тому, які завдання, поставлені перед колективом, виконані;
• винахідливість і творче начало дуже поширені серед населення, але в сучасних умовах високорозвинених технологій вони часто залишаються прихованими.

Відповідно до поглядів Макгрегора теорія X – це управління і контроль за допомогою прямого застосування влади. В цьому разі людина виступає як об’єкт владної дії. Навпаки, теорія Y заснована на принципі інтеграції або створення таких умов, в яких члени певної організації якнайкраще досягали б цілей, спрямовуючи свою енергію на успіх.

Значущість сформульованих Макгрегором припущень змусила менеджерів і науковців у сфері теорії організації уважно розглядати відносні переваги різних стилів керівництва організацією. Згодом головним у дослідженнях лідерства стало питання: що означає керувати якнайкраще?