Конспект. Основи теорії організацій

Початок серії фундаментальних робіт в сфері теорії організації поклали «Принципи наукового управління» Ф. Тейлора, опубліковані в 1911 р.

Фредерік Тейлор (1856–1915 рр.) – американський інженер.

Після закінчення технологічного інституту в 1876 р. працював у металургійній компанії і пройшов шлях від бригадира до головного інженера заводу.

У 1886 р. він вступив до Американського товариства інженерів-механіків. Ф. Тейлор залишив велику творчу спадщину, що включає, крім соціальних робіт з металургії, книги, які прославили його ім’я на весь світ: «Відрядна система» (1895), «Цеховий менеджмент» (1903) і «Принципи наукового менеджменту» (1911). Похований у Філадельфії, на його могилі є напис: «Батько наукового менеджменту».

Своїми експериментами і науковими працями Ф. Тейлор прагнув довести, що розроблені ним методи наукової організації праці і сформульовані на їх основі принципи «наукового менеджменту» зроблять справжню революцію в сучасному виробництві, замінивши застарілі авторитарні методи науковими підходами до управління.

З власних досліджень і експериментів Ф. Тейлор вивів низку загальних принципів, які стали основою класичної теорії організації. Серед них такі:

• розподіл праці. Цей принцип не тільки простежується на рівні майстерні або цеху, а й пощирюється на управлінські ешелони. За менеджером має бути закріплена функція планування, а за працівником – функція виконання. Крім цього розподілу праці в широкому сенсі, Тейлор рекомендував також розподіляти конкретні виробничі завдання, щоб кожен член персоналу (і робітник, і менеджер) був відповідальним лише за якусь одну функцію;

• функціональне керівництво. Нагляд за робітниками повинен мати функціональний характер і здійснюватися на кожній фазі виробництва. Тейлор запропонував перейти від одноособового до функціонального керівництва, замінивши владу одного майстра функціональною адміністрацією (кількома керівниками-фахівцями, кожний з яких давав би робітнику вказівки в межах своєї компетенції). У спеціальній літературі з проблем організації таких керівників-фахівців і їх підрозділи називають функціональними органами (відділами), а організацію – функціональною;

• вимірювання праці. Тейлор наполягав на вивченні процесів робочого часу, вбачаючи в цьому найбільш оптимальний шлях реалізації виробничих завдань. Цей принцип припускає вимірювання робочого часу за допомогою так званих «одиниць часу», що представляють дискретні елементи трудових процесів;

• завдання-розпорядження. Згідно з цим принципом виробничі зав- дання мають не тільки щохвилини бути розчленовані, а й супроводжуватися докладним описом оптимальних методів їх виконання. Цілі підприємства чітко заплановані, і кожному робітнику видаються письмові інструкції щодо його конкретних завдань. Шляхом реалізації цих заходів і робітник, і менеджер отримують певні стандарти, що сприяють вимірюванню праці;

• програми стимулювання. Для робітника має бути зрозуміло, що будь- який елемент праці має свою ціну і його оплата залежить від встановленого випуску готової продукції; у разі ж досягнення більшої продуктивності робочому виплачується премія;

• праця як індивідуальна діяльність. Вплив групи робить працівника менш продуктивним;

• мотивація. Суть цього принципу в тому, що особиста зацікавленість є рушійною силою для більшості людей;

• роль індивідуальних здібностей. Відмінність між здібностями робітників і менеджерів: робітники працюють за винагороду сьогодні, а менеджери – заради винагороди в майбутньому.

Слід зазначити, що Ф. Тейлор не нехтував людським компонентом організацій, як багато хто вважає, але робив акцент, швидше, на індивідуальних, а не на колективних якостях працівника. Він вважав, що застосування принципів наукового управління приведе до усунення майже всіх причин суперечок і розбіжностей власників підприємств і найнятих робітників.

Однак, профспілки в 1920-1930 рр. чинили різкий опір впровадженню «наукового управління». Методи Тейлора розглядали як науково обґрунтовану систему експлуатації робітників, що зумовлює інтенсифікацію праці, але призводить зростання безробіття.

Проте Ф. Тейлор, поза сумнівом, був одним з перших дослідників у сфері теорії організації і соціальної інженерії. Він запропонував нову концепцію «розподілу праці», яка була прийнята всіма. Її вплив все ще можна прослідкувати і на промислових підприємствах, і в державних установах при організації канцелярської роботи.