Лекція 2.2 Поняття працевлаштування. Правові питання організації працевлаштування.

2.Поняття працевлаштування. Правові питання організації працевлаштування.

Працевлаштування – це система організаційних, економічних і правових заходів, направлених на забезпечення трудової зайнятості населення.

У забезпечені зайнятості населення беруть участь державні органи двох видів: загальні і спеціальні. Загальне керівництво працевлаштуванням і його організація покладені  на Міністерство праці та соціальної політики України і його органи на місцях.

Спеціальним органом працевлаштування виступає державна служба зайнятості.

До складу професійної служби зайнятості входять: навчальні заклади професійної підготовки незайнятого населення, інформаційно-обчислювальні центри, територіальні та спеціалізовані бюро зайнятості, центри реабілітації населення, підприємства, установи та організації, підпорядковані служби зайнятості.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про зайнятість населення" державна служба зайнятості аналізує i прогнозує попит i пропозицію на робочу силу, інформує населення i державні органи управління про стан ринку праці; консультує громадян, власників підприємств, установ i організацій або уповноважені ними органи, які звертаються до служби зайнятості, про можливість одержання роботи i забезпечення робочою силою, вимоги, що ставляться до професії, та з інших питань, що є корисними для сприяння зайнятості насе­лення; веде облік вільних робочих місць i громадян, які звер­таються з питань працевлаштування; подає допомогу громадянам у підборі підходящої роботи i власникам підприємств, установ i організацій або уповноваженим ними органам у підборі необхідних працівників; організує при необхідності професійну підготовку i перепідготовку громадян у системі служби зайнятості або направляє їx до інших навчальних закладів, що здійснюють підготовку або перепідготовку працівників, сприяє підприємствам у розвитку i визначені змісту курсів навчання й перенавчання; надає послуги по працевлаштуванню i професійній орієнтації працівникам, які бажають змінити професію або місце роботи (у зв'язку з пошуками високооплачуваної роботи, зміною умов i режиму пpaцi тощо), вивільнюваним працівникам i незайнятому населен­ню; реєструє безробітних i подає їм у межах своєї компетенції допомогу, в т. ч. i матеріальну; бере участь у підготовці перспективних i поточних державних i територіальних програм зайнятості i заходів щодо соціального захисту різних груп населення від безробіття.