Лекція 2.1 Правове врегулювання працевлаштування громадян.
Лекція 2. Правове регулювання працевлаштування громадян
План заняття:
1.Поняття, форми зайнятості та державна політика в цій сфері.
2.Поняття працевлаштування.
3. Правові питания організації працевлаштування
4. Поняття безробітнього. Правовий статус безробітнього.
Література:
Болотіні А.В. Чанишева Г.І. Трудове право України –К: Товариство «Знання»,2000 с.121-151
Перевірка якості засвоєння матеріалу.
1.Які проблеми зайнятості і працевлаштування сьогодні в Україні?
2.Що таке трудовий потенціал?
3 .Які громадяни відносяться до зайнятого населення?
4 .Які додаткові гаранті зайнятості?
5 .Що таке броня, квота робочих місць?
6 .Що таке працевлаштування?
7 .Значення державної служби зайятості.
1.Поняття, форми зайнятості та державна політика в цій сфері
Проблеми зайнятості та працевлаштування сьогодні в Україні є одними з найбільш актуальних. Очикуваної стабільності на ринку праці не сталося, зберігається тенденция зростання як офіційного, так i прихованого безробіття. Зареєстрований ринок npaці у 1999 р. характеризувався загостренням проблеми безробіття серед працездатного населения внаслідок посилення невідповідності пропозиції робочої сили i попиту на нeї. За даними Держкомстату Украни чисельність зареєстрованих безробітних громадян на 1 січня 2000 р. становила 1174, 5 тис. oci6. У 1999 р. серед незайнятих oci6, які були зареєстровані з початку року, понад половину (50,9%) становили жінки, понад третину (38,2%) — молодь віком до 28 років..
На відміну від розвиненних країн у нас інша природа безробіття. Вона виникла не на фоні перевиробництва, а навпаки — при масовому дефициті. Найбшьше число працівників залишаються без роботи через скорочення обсягів виробництва в зв'язку з недопоставками сировини, комплектуючих виробів, порушенням договірних зобов'язань, розривом виробничих зв'язків. Piзкe зростання цін на сировину, енергоносії, обладнання, а також тарифів на транспортне обслуговування, що призвело до банкрутства i ліквідації нерента-бельних шдприємств, також сприяло збільшенню кількості безробітних. Таким чином, протягом останіх років на розвиток ринку npaцi впливали чинники, які призвели до спаду виробництва, обмеження розвитку соціально-культурних галузей, зростання прихованого безробіття i вивільнення кадрів.
Найбільш гострою є ситуація в невеликих містах i населених пунктах, швидко зростає безробіття серед ciльcькoгo населення — його зареєстрований рівень досяг майже 4%. Разними залишаються показники i по регіонах країни. За даними Світового банку реальне безробіття в Україні сягнуло 30%, а в деяких регіонах Західної України i Криму — 50% (Праця i зарплата. — 1999. — №8. — квітень).
Трудовий потенщал — сукупна чисельнсть громадян працездатного віку, які за певних ознак (стан здоров'я, психофізіологічних особливості, освітній, фаховий та інтелектуальний piвні) здатні та мають намір провадити трудову діяльність.
Закон України "Про зайнятість населення" є комплексним законодавчим актом, що містить норми адміністративного права, права соціального забезпечення, трудового права.
У ст. 1 Закону України "Про зайнятість населення" зайнятість визначається як діяльність громадян, пов'язана iз задоволенням особистих та суспільних потреб i така, що як правило, приносить їм дохід у грошовій або iншій формі.
Згідно з ч. 3 ст. 1 Закону в України до зайнятого населення відносяться громадяни, що проживають на території держави на законних підставах:
- працюючі по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах i організаціях, незалежно від форм власності, у міжнародних та iнoземних організаціях в Украші й за кордоном;
- громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою включаючи підприємців, ociб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени ixнix сімей, що беруть участь у виробництві;
- обрані, призначені або затверджені на оплачувану посаду в органах державної влади, управління та громадських об'єднаннях;
- які проходять службу в Збройних Силах України, Національній гвардії Украни, Службi безпеки Украни, прикордонних військах Украни, Військах внутрішньої та конвойної охорони i цивільної оборони Украни, органах внутрішніх справ, інших військових формуваннях, створенних відповідно до законодавства України, альтернативну (невійськову) службу;
- які проходять професійну підготовку, перепідготовку i підвищення кваліфікації з відривом від виробництва; навчаються в денних загальноосвітніх школах i вищих навчальних закладах;
- працюючі громадяни iнших країн, які тимчасово перебувають в Украні й виконують функції, не пов'язані з забезпеченням діяльності посольств i місій.
Потрібно врахувати, що цей перелік не є вичерпним, оскільки в ст. 1 встановлено, що законодавством України можуть передбачатися й інші категорії зайнятого населення.
Законом України "Про зайнятість населення" встановленно додаткові гарантії зайнятості для окремих категорій населення. Мова йде про працездатних громадян у працездатному віці, яю потребують соціального захисту i не здатні на рівних конкурувати на ринку праці. До них належать:
а) жінки, яю мають дітей до 6 років;
б) одинокі матері, яю мають дітей віком до 14 років або дітей –інвалідів;
в) молодь, яка закінчила або припинила навчання у середніх загальноосвітніх школах, професійно-технічних закладах ocвіти, звільнилася зi строкової військової або альтернативної служби і т.д.;
г) особи передпенсійного віку ;
д) особи, звільнені після відбуття покарання або примусового лікування.
Броня — це кількість робочих місць для обов'язкового працевлаштування громадян, які потребують соціального захисту.
Квота робочих місць — це закріплена норма робочих місць, в тому числі з гнучкими формами зайнятості, у відсотках до кількості робочих місць для обов'язкового працевлаштування громадян, які потребують соціального захисту.
Згідно з Положенням про порядок бронювання , що громадян які потребують соціального захисту і надання першого робочого місця належать:
а) молодь до 18 років;
б) громадяни старші 18 років, які закінчили або припинили навчання в середніх загальноосвітніх школах, професіонально-технічних навчальних закладах, звільнилися з строкової військової або альтернативної (невійської) служби;
в) діти (сироти), які залишилися без піклування батьк1в;
г) громадяни, звільнені після відбуття покарання або примусового лікування, які вважаються такими, що потребують соціального захисту, за умови їх реєстрації в державній службі зайнятості як таких, що шукають роботу.