Загальна характеристика та класифікація ігрових майданчиків та полів.

Спортивні споруди у переважній більшості відкриті, тобто розташовані на відкритому просторі. Ці споруди мають свої переваги: їх будівництво не потребує великих фінансових затрат, заняття відбуваються на свіжому повітрі. Однак сезонні зміни та погодні умови можуть бути негативним чинником, який знижує якість занять.

Серед відкритих споруд найбільш поширеними є майданчики і поля. Майданчики – це рівні горизонтальні площини, які мають певні розміри, відповідне покриття і спеціальне обладнання. Поля – це такі ж майданчики, але більших розмірів.При будівництві майданчиків і полів дотримуються певних вимог щодо розмірів, покриття, орієнтації. Майданчики і поля повинні розміщуватися на відкритих місцях з півночі на південь, у районах багатоповерхівок – зі східної сторони будівель. Покриття має бути щільним, еластичним, добре пропускати воду.

Способи покриття майданчиків є природні і штучні.

Покриття повинно бути:рівне, щільне, еластичне (хороший відскок м’яча); гігроскопічне (водопроникне); економічне. Поганими для майданчиків є глинисті ґрунти через свою водонепроникність. Найбільшою шкодою і незручністю для майданчиків є вода (калюжі), а тому з цією метою роблять ряд заходів: скати, водопроникне покриття, дренаж.

Водопроникне покриття виготовляють з ґрунтових сумішей:

1. Керамічна суміш — 70-90% мелена цегла плюс глина (для тенісу).

2. Вапняно-цегляна суміш — 60-70% мелена цегла плюс мелений вапняк.(для баскетболу, бадмінтону, гандболу).

3. Глинисто-піщана суміш — 40-50% пісок, решта глина.

Покриття майданчиків для ручного м’яча і тенісу можуть бути і трав’яними. Всесвітньо відомими є травяні корти Вуіблендону.Тенісний газон потребує постійного і складного догляду.

Крім природних матеріалів, які використовують, можуть бути і штучні покриття: асфальтові, асфальторезинові, синтетичні (тартан, рекортан, регопол). Ці покриття є дорожчими і вони потребують кваліфікованого виконання, Підготовлену площу покривають у вигляді рулонів або накладають заливним способом.Сучасні полімерні матеріали мають хороші властивості, гарні кольори, добре пропускають воду, не потребують постійного догляду порівняно з природними.

Розмітка спортивних майданчиків

Розмітка спортивних майданчиків повинна відповідати правилам змагань. Для розбивки і розмітки майданчиків необхідно мати сталеву стрічку довжиною 50 м, сталевий дріт довжиною 30-60 м, металеві штирі, шнур довжиною 100-120 м, екєр і мотузковий трикутник. Розмітку майданчиків починають з перевірки загальних розмірів і позначення її ігрових контурів. Потім знаходять центр майданчика і центральні (повздовжню і поперечну) її осі і розмічають лінії, характерні для кожного майданчика. Лінії на майданчиках наносять по шнуру за допомогою трафарету або спеціальної машинки. На водопроникних майданчиках лінії наносять вапняною, клейовою або масляної (із ґрунтовкою) фарбою. На майданчиках з асфальтовим, гумово-бітумним, дерев’яним і іншим покриттями для розмітки використовують клейову, масляну, емалеву або синтетичну фарбу. Майданчики з природним ґрунтовим покриттям розмічають сухою крейдою, піском або вапняковим порошком.

мал. Тенісні корти Вімблдону