Загальна характеристика та класифікація ігрових майданчиків та полів

Ігрові поля та майданчики - відносно дешеві і найбільш використовуючи споруди для масових видів фізичної культури і спорту, вони традиційно займають важливе місце в будівництві фізкультурно-спортивних комплексів, від мікрорайонних та шкільних до загальноміських.

Більшість ігрових полів і майданчиків займають невелику площу і легко ізолюються зеленню і сітками. Тому на відміну від спортивних ядер і полів для футболу їх можна влаштовувати поблизу житла, на участках з різною конфігурацією і рельєфом.

Основне поле для гри оточується зонами безпеки (забігами) свобідними від перешкод або предметів, небезпечних для тих хто займається, шириною від 0,8 до 8 м в залежності від виду гри. Майданчики для тенісу, гандболу та волейболу бажано повністю або частково захищати сітками для затримання м'ячів.

Відкриті фізкультурно-спортивні майданчики та споруди діляться на 3 групи:

1. Споруди для фізкультурно-оздоровчих та спортивно-розважальних занять (розраховуються на обслуговування будь-яких груп населення);

2. Споруди для масових спортивних занять (тобто споруди з нормативними планувальними параметрами, але не розраховані на проведення змагань високого рівня);

3. Споруди для найбільш нескладних видів нетрадиційного і екстремального спорту (як правило, надзвичайно популярних зважаючи видовищності та доступності серед молодіжно-юнацького контингенту).