Місця для легкої атлетики

При виборі місця для будівництва спортивних споруд для легкої атлетики в основному виходять з форми ділянки і його рельєфу. Бажано, щоб поверхня ділянки була рівною і по можливості захищеною від вітру деревами, кущами. 36 Рівень ґрунтових вод повинен бути не ближче 0,7 м спланованої поверхні, найбільш добрі ґрунти – супіщані і легкі суглинки, бо вони добре пропускають вологу і не потребують дренажу. Для занять на місцевості рекомендується вибирати майданчики в лісі, розташовані подалі від промислових підприємств та інших об’єктів, які забруднюють повітря. Для бігу, стрибків вибирають рівні, з м’яким ґрунтом алеї та лісові доріжки. Тренування зі спортивної ходьбі, бігу на довгі дистанції і багатоденні пробіги бажано проводити за межами міста на ґрунтових доріжках, обов’язково гарантувати безпеку спортсменів.

Для надання медичної допомоги спортсменам на трасі організовують спеціальні медпункти, а за учасниками їде слідом санітарна машина. В змаганнях з марафонського бігу і ходьбі на 50 км після перших 10 км і потім, через кожні 5 км. створюються пункти харчування. Між двома пунктами харчування влаштовують пункти, де спортсмени можуть освіжитися, скориставшись питною водою, губками.

Всі місця для легкої атлетики мають зону безпеки по периметру не менше 1 м. На біговій доріжки для розбігу повинно бути укладено спеціальне покриття.

Вимоги до спеціального покриття:

- повинно бути рівним;

- мати неслизьку поверхню;

- бути пружним;

- бути стійкими до атмосферних впливів ( не здіймати пил у спеку і не втрачати пружних якостей під час дощу);

- опиратися механічній дії шипів спортивного взуття.

Покриття бігових доріжок може бути:

- водопроникні (виготовлене із спеціальних сумішей: гареві, коксогареві, клінкерні та ін.);

- водопроникні (гумовобітумні, асфальтогумові і синтетичні).

Для попередження травматизму водонепроникне покриття бігових доріжок потребує ретельного догляду, заміни пошкоджених ділянок.

Мінімальне освітлення:

- доріжка розбігу при стрибках (у довжину, потрійного, з жердиною) горизонтальне освітлення – 30 лк;

- місця приземлення для стрибків (у довжину, потрійного, з жердиною) – 50 лк;

- доріжка розбігу для стрибків у висоту (горизонтальне і вертикальне освітлення) – 30 лк, місця для приземлення – 50 лк;

- місця для штовхання ядра ( горизонтальне освітлення в середині кола і в секторі для приземлення снарядів) – 30 лк;

- місце для метання (молота, диска) в зоні кола – 50 лк., в секторі для приземлення снарядів – 10 лк; 

- місце для метання списа (горизонтальне освітлення доріжки для розбігу) – 50 лк, (вертикальне в секторі для приземлення на висоті до 15 м від поверхні) – 10 лк;

Місця для штовхання ядра, метання молота, списа, диска для гарантування безпеки обов’язково повинні мати огорожу з металевої сітки.