МЕТОДИКА ТА ПОСЛІДОВНІСТЬ НАВЧАННЯ ПОДАЧІ

Техніка виконання подачі м’яча

 

Подача це удар, за допомогою якого м’яч вводять у гру. При бездоганному оволодінні вона може стати засобом для атаки. Техніка подачі складається з:

-     вихідного положення;

-     підкидання м’яча й замаху;

-     удару по м’ячу;

-     заключних дій гравця.

Вихідне положення гравця має бути стійке, що забезпечує виконання наступних рухів з найбільшим зусиллям і точністю.

Підкидання й замах виконують одночасно (волейболісти - початківці, на жаль, здебільшого роблять спочатку замах, а потім підкидання). Підкидають м’яч звичайно однією рукою. Це зумовить природне, поступове прискорення циклу рухів, що виконують при дотриманні одних і тих же умов. Висота підкидання м’яча для подач різна: для силових – високе підкидання (до 2 м), для націлених і плануючих – низьке ( до 1 м). Амплітуда руху руки на замах теж різна: коротка – при точних подачах, максимальна – при силових. Виконуючи замах, переносять вагу тіла на ногу, що стоїть ззаду.

Удар по м’ячу виконують напруженою долонею з зусиллям, характерним для певного способу подачі. При цьому вагу тіла переносять на ногу, що стоїть попереду.

Заключні рухи гравця після удару – супроводжуючий рух руки за м’ячем, переміщення ноги, що стоїть ззаду, вперед (при націленій та плануючій подачах супроводжуючий рух руки незначний, а переміщення ноги, що стоїть позаду, вперед виключається).

Щодо характеру рухів подачі можна розділити на силові, націлені й плануючі. При точному виконанні вони значно ускладнюють прийом м’яча гравцями команди суперника. При їхньому варіативному застосуванні, подача взагалі стає могутнім засобом атаки за рахунок швидкості м’яча, що летить силова подача), чи точності (націлена подача) або ж зміни траєкторії

польоту м’яча (плануюча подача). Подачі, при яких удар по м’ячу виконують над головою, називають верхніми; якщо долонею знизу – нижніми. Коли гравець виконує подачу, стоячи обличчям до сітки, це подача пряма, а якщо боком до сітки – бокова.


Нижня пряма подача. У вихідному положенні ноги гравця ледь зігнуті в колінах, ліва спереду, тулуб трохи нахилений. М’яч лежить на лівій долоні руки, зігнутої в ліктьовому суглобі, напроти руки, що б’є. Замах правою рукою виконують назад, вагу тіла зміщують в напрямку правої ноги. Одночасно з цим м’яч підкидають вертикально вгору на 0,5-0,7м. Випрямляючи праву ногу й виконуючи маховий рух правою рукою вниз – вперед, починають ударний рух. Рука вдаряє м’яч знизу – ззаду на рівні пояса, спрямовуючи його вперед – вгору. Під час подачі погляд гравця зосереджений на м’ячі.

Нижня бокова подача. Гравець стоїть лівим боком до сітки. Замах (вниз-назад) і підкидання м’яча виконують майже одночасно. При цьому праву ногу згинають і тулуб обертають вправо. Ударний рух здійснюють маховим рухом правої руки ззаду – вліво – вперед. При цьому розгинають праву ногу,

обертають тулуб ліворуч і переносять вагу тіла на ліву ногу. Удар по м’ячу виконують напруженою кистю знизу – збоку.

Верхня пряма подача. Ноги на ширині плечей, ліва – попереду. Підкидаючи м’яч вгору (до 1,5 м ) й трохи попереду себе, правою рукою роблять замах вгору – назад, згинаючи її в ліктьовому суглобі, вагу тіла переносять на праву ногу, яку згинають в колінному суглобі, тулуб прогинають. Ударний рух починається сильним розгинанням правої ноги, поворотом тулубу вліво, перенесенням ваги на ліву ногу.

Власне удар виконують майже одночасно з рухами ніг і тулубу. Права рука, розгинаючись в ліктьовому суглобі, швидко рухається вгору до м’яча, а потім відбувається удар долонею по центральній частині. Після

подачі м’яч летить вперед – вгору з великою швидкістю. Для подачі характерний довгий супроводжуючий рух.

З такого вихідного положення виконують націлену подачу, яка за структурою подібна до вищеописаної. Вона відрізняється від верхньої прямої подачі меншими параметрами окремих рухів гравця. Так, переміщення ваги тіла незначні, замах роблять коротким, м’яч підкидають вище голови на 50-60 см, короткий ударний рух правою рукою за амплітудою незначний, удар виконують по задній частині м’яча, трохи переміщуючись донизу. Супроводжуючі рухи мінімальні.

Верхня бокова подача. Ледь зігнуті ноги на ширині плечей, ступні паралельно лінії, ліва трохи спереду, м’яч утримують на висоті пояса. Підкидаючи м’яч на висоту 1,5 м і трохи спереду

голови, тулуб нахиляють в бік правої руки, опущеної униз для замаху. За рахунок згинання ноги вагу тіла переносять на праву ногу. Розгинаючи праву ногу й тулуб, махом правої руки в вертикальній площині здійснюють удар по м’ячу в найвищій точці. Захльостуючий рух кисті по задньо-верхній частині м’яча надає йому обертання.

 

Методика навчання виконання подачі м’яча

 

Підготовчі вправи

-     Кидки набивного м’яча вагою 1кг однією рукою знизу, зверху, збоку. Звернути увагу на рух прямою рукою;

-     Вправи з амортизатором;

-     Вправи   з    партнером   (імітація   подачі   з    супротивом партнера).

Підвідні вправи

-     Навчити підкиданню м’яча. Слід пам’ятати, що високе підкидання негативно впливає на точність подачі і досягнення точного удару в середню частину м’яча;

-     Навчити удару по нерухомому м’ячу;

-     Удар по підвісному м’ячу. Звернути увагу, щоб удар виконувався прямою рукою;

-     Подачі в стіну з відстані 6-7 м;

-     Подачі на партнера, який знаходиться на відстані 6-7 м.

Навчання подачі м’яча:

-     Подачі через сітку з відстані 3-4 м;

-     Подачі через сітку з відстані 5-6 м, 6-7 м, 7-8 м, 8-9м;

-     Подачі зі зміною напрямку польоту м’яча: в праву і ліву частини майданчика;

-     Подачі в 4-5 та 1-2 зони;

-     Подачі зі зміною траєкторії польоту м’яча;

-     Подачі зі зміною відстані польоту м’яча: укорочені та подачі у район 8 м;

-     Подачі на точність. Зони слід відмітити предметами або крейдою;

-     Подачі на силу. На цьому етапі волейболісти повинні добре засвоїти техніку подачі. Сила удару оптимальна, але виключає грубі погрішності в техніці виконання;

-     Подачі в стрибку;

-     Змагання на точність виконання серії подач.

Можливі помилки:

-     М’яч підкидається під ліву руку;

-     М’яч підкидається за голову;

-     Лікоть знаходиться нижче плеча;

-     Удар виконується не по центру м’яча.